.

Харчування дитини грудного віку. Народні методи лікування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
223 1943
Скачать документ

Реферат на тему:

Харчування дитини грудного віку. Народні методи лікування

Правильний фізичний розвиток грудної дитини вимагає годування
материнським молоком, а також старанного догляду за шкірою.

Материнське молоко — це найкраща їжа, пристосована самою Природою до
потреб новонародженого. Тільки вигодовування материнським молоком може
максимально забезпечити нормальний розвиток дитини першого півріччя
життя.

Грудне молоко містить в оптимальній кількості білки, жири, вуглеводи,
вітаміни, мінеральні солі, гормони, ферменти, бактерицидні речовини
(лізоцим, комплемент), імуноглобуліни А і О та інші речовини, які
необхідні для нормального розвитку малюка. Для його перетравлення
потрібна менша кількість травних соків і ферментів.

Під час годування груддю дитина висмоктує молоко теплим та стерильним.
Крім того, між матір’ю та дитиною виникають психологічна сумісність та
порозуміння, що надзвичайно важливо для подальшого життя дитини.

Дитина з моменту народження повинна перебувати не в окремій палаті, а
разом з мамою, що допомагає їй адаптуватися до нових умов, створює
відчуття захищеності, знімає стрес від пологів, запобігає інфікуванню.
Відлучення дитини від матері у перші години та дні життя позбавляє
дитину енергетичного поля матері — основного захисту від хвороб.

Що раніше прикладають новонародженого до грудей, то сприятливіші
створюються умови для появи та виділення молока. Якщо новонародженого не
прикладають до грудей матері у перші 0,5—1 год після народження, то
дитина позбавляється найголовнішого — молозива, яке сприяє прояву
імунітету.

У перші кілька місяців життя, коли власна лімфоїдна система дитини ще
недостатньо розвинена, захист від інфекції забезпечують материнські
антитіла, що проникають через плаценту або потрапляють у організм з
молозивом.

Молозиво — це густа клейка рідина жовтого кольору, яку у перші 2 — 3
доби після пологів виробляють молочні залози. За своїм складом вона дуже
близька до тканин дитини, а тому легко засвоюється організмом
новонародженого. Молозиво містить фактори росту, вітаміни. Воно
допомагає виведенню первородного калу — меконію, зменшує прояви
фізіологічної жовтяниці у новонароджених.

Для першого годування новонародженому потрібно 10—15 мл молока. За умови
достатньої лактації і активного ссання кожне наступне годування повинно
бути через 2,5 — 3 год (7 — 8 разів на добу).

Пробудження новонароджених через деякий час після годування за умови
достатньої лактації у матері може бути свідченням того, що вони
потребують води. Переварену воду треба давати в перші дні — приблизно 50
— 60 мл на добу, з 10-ї доби життя — до 100 мл.

У дітей 1-го року життя розрізняють три види вигодовування: природне
(грудне), змішане і штучне.

У разі природного вигодовування дитина протягом перших 5 міс життя
одержує тільки молоко матері, а після 5 міс разом з грудним молоком їй
дають прикорм.

До 2 — 2,5 тиж малюка годують через кожні 3 год, тобто 7 разів на добу.
Від 2,5 тиж до 2 міс — 6 — 7 разів, тобто кожні 3 — 3,5 год. Після 2 міс
— 6 разів, тобто кожні 3,5 год, після 4 міс — 5 разів, тобто через 4
год.

Дотримування такого режиму сприяє нормальному перетравлюванню їжі та
відпочинку органів травлення. Проте протягом доби харчова активність
неоднакова. Тому замість суворого годування “за годинами” допускається
режим часткового вільного вигодовування, за якого відхилення можуть
становити 30 хв, або взагалі можна годувати дитину за її бажанням.
Вимагати їжу малюк буде, коли відчує голод. У новонароджених немає
чіткого “розкладу”.

Стежити, щоб під час ссання дитина захоплювала ротом не тільки сосок, а
й грудне кружальце.

Тривалість кожного годування не повинна перевищувати 20 — 25 хв, часто
достатньо 10— 15 хв.

Необхідна дитині кількість молока коливається залежно від віку: від 2
тиж до 2 міс малюк за добу повинен одержувати молока в кількості, що
дорівнює 1/5 маси його тіла (600 — 800 мл), від 2 до 4 міс — 1/6
(800—1000 мл), від 4 до б міс — 1/7 (900-1000 мл), до 1 року – 1/8 маси
тіла (1000-1100 мл).

Вже з 2-го місяця дитині можна давати фруктові та овочеві відвари (з
моркви, капусти, яблук або яблучної шкірки). Починати треба з 5 — 10
крапель, поступово збільшуючи дозу до 50 мл на день (за 2 — 3 прийоми).
Поступово вводять і соки — яблучний, вишневий, чорносмородиновий.
Починають з кількох крапель, поступово збільшуючи дозу до 20 мл на добу.
Вживати соки слід після годування. Пізніше можна спробувати давати
сливовий, абрикосовий, айвовий, морквяний, буряковий, чорничний соки. З
2,5 міс можна додавати терте яблуко, пюре з бананів, абрикосів,
поступово збільшуючи дозу від 2 —3 до 20 г на добу.

З 4-го місяця дають гранатовий, суничний, апельсиновий, мандариновий,
томатний соки — за відсутності на них алергічної реакції.

З 5-місячного віку, незалежно від кількості молока у матері, кожна
дитина повинна одержувати прикорм. Давати прикорм слід перед годуванням
груддю.

3 5 — 6 міс здорову дитину, яка нормально розвивається, починають
підгодовувати 5 % манною кашою, починаючи з 10—15 г (1 — 2 чайні ложки),
пюре з моркви, капусти, буряків, кабачків, гарбуза, томатів, а також
жовтком, овочевим супом, печеним яблуком, свіжим сиром.

З 8 міс дитині слід давати печінковий або м’ясний фарш. Для приготування
м’ясного прикорму можна використати телятину, м’ясо курки, кроля. Як
прикорм дітям дають сир, кефір, а в кінці року — страви з риби.

Під час годування дитину тримають на руках у положенні напівсидячи.
Треба стежити, щоб дитина не ковтала поспіхом, оскільки можуть бути
блювання, порушення випорожнення. Не можна змішувати в одній тарілці
страви, різні за смаком, годувати дитину силоміць.

Поступово, після збільшення прикорму до 150 — 200 г зменшують кількість
годувань груддю.

У 7—8 міс дітей привчають пити з чашки і тримати її руками. У цьому віці
дітям дають у руку шкоринку хліба, яку вони вчаться жувати.

Здорового малюка відлучають від груді на 12 —13-му місяці життя.

Не слід відлучати дитину від груді у спеку, коли високий ризик
надходження з прикормом збудників інфекційних захворювань, а також під
час гострих розладів травлення, прорізування зубів, проведення
профілактичних щеплень.

¦ T

U

??????*?Якщо на грудному харчуванні немовля погано розвивається,
недостатньо або зовсім не набирає потрібної маси тіла, доводиться
переходити на змішане вигодовування. Догодовувати слід поступово,
відповідно до маси тіла, віку, стану дитини. Вводити прикорм, поступово
збільшуючи дози. Загальна кількість годувань, час відлучення від груді,
послідовність уведення різних страв такі самі, як і у разі природного
вигодовування.

Вибір молочних сумішей для додаткового годування залежить від віку та
стану дитини на момент переведення її на змішане вигодовування. їжа
дитини у разі змішаного вигодовування повинна містити на 5—10 % калорій
більше, ніж за умови природного. Для тривалого вживання як прикорм
призначають молоко з 5— 10 % цукру, молочні суміші:

1) молоко і 5 % рисовий, вівсяний або гречаний відвари (1:1 або 2:1) та
5 % цукру;

2) кефір і відвар рису, вівса, гречаних круп (1:1 або 2:1) та 5 %
цукру.

З молочних сумішей використовують так звані адаптовані, які
задовольняють потребу в усіх основних харчових речовинах, вітамінах,
мінеральних солях. Це “Дето-лакт”, “Виталакт”, “Малютка” (“Мальті”
давати не раніше, ніж з 3-го місяця життя дитини). Імпортні суміші майже
всі адаптовані, проте необхідно звертати увагу на показання, спосіб
застосування та терміни придатності.

Соки та пюре необхідні малюку і в разі змішаного вигодовування.

Догодовувати дитину молочними сумішами потрібно після кожного годування
груддю, починаючи з 2 —3 чайних ложок. Щодня збільшувати кількість
прикорму до потрібного об’єму. Спочатку рекомендують призначати овочеве
пюре, а потім — каші. М’ясне пюре доцільно вводити з 7 міс.

За відсутності молока у матері, а також якщо є протипоказання у матері
чи дитини до вигодовування груддю, доводиться годувати малюка молочними
сумішами та коров’ячим молоком, розведеним водою у певних пропорціях, —
яких саме, вирішує лікар.

Штучне вигодовування — це такий вид вигодовування, коли дитина у першу
половину року не одержує материнського молока, а ЇЇ годують тільки
штучними молочними сумішами.

Суміші готують із свіжого або сухого коров’ячого молока, розвівши його
водою або слизистими відварами (рисовим, гречаним, вівсяним).

Кисломолочні суміші виготовляють з молока, заквашуючи його
кисломолочними бактеріями чи грибами (кисляк, кефір,
ацидофільно-дріжджове молоко, кумис, айран тощо).

Суміш “Малютка” призначають дітям з моменту народження протягом перших 2
міс життя, “Мальті” — з 1 — 2-місячного віку протягом 1-го року життя.
Суміш “Виталакт” і “Детолакт” застосовують з 1-го місяця життя. Під час
приготування суміші необхідно точно дотримувати інструкції, вказаної на
упаковці.

Фруктові і овочеві соки призначають з 3 — 4-тижневого віку. Прикорм
вводять на 2—4 тиж раніше, ніж у разі природного вигодовування, але не
раніше ніж у 4 — 4,5 міс.

Каші, овочеві пюре, супи готують безпосередньо перед годуванням або
заздалегідь і зберігають у холодильнику. Перед використанням пляшечки з
сумішами обов’язково підігрівають. Суміш має бути теплою, але не
гарячою. Отвір у сосці роблять з таким розрахунком, щоб за 1 хв витікало
60 крапель суміші, тоді дитина висмокче порцію за 10 хв.

Грудним дітям корисно давати відвар з вівсяних круп на воді. Він містить
усі необхідні поживні речовини. Можна готувати також суміш з молока та
відвару вівса. Прикорм у вигляді каш, пюре тощо дають на 1 міс раніше,
ніж у разі грудного вигодовування.

Для гамування спраги дають теплу підсолоджену воду.

Під час їди дітей не можна відволікати розмовами, казочками, тому що це
гальмує секрецію шлункового соку та утруднює засвоєння їжі.

їжа має бути не тільки смачною, а й зовні привабливою. Для цього страви
прикрашають тертими овочами, фруктами тощо.

Слід пам’ятати, що у проміжках між прийомами їжі дитині не слід давати
солодощів, печива, соків, фруктів, бо це порушує апетит.

Якщо дитина відмовляється від їжі, треба з’ясувати причину цього.

ЛІТЕРАТУРА

Абу Али Ибн Сина (Авиценна). Канон врачебной науки: В 5 т. — Ташкент:
«Фан», 1979. Болтарович З.Є. Українська народна медицина. — К.: Абрис,
1994. — 319 с. Губерфиц А.Я., Линевский Ю.В. Лечебное питание. — К.:
Вищ. шк. 1977. — 238 с. Губергриц А.Я., Соломченко Н.И. Лекарственные
растения Донбасса. — Донецк: Донбасе, 1990. – 245 с.

Джарвис Д.С. Мед и другие естественные продукты. — Апимондия, 1988. —
126с. Дудченко Л.Г., Кривенко В.В. Пищевые растения— целители. — К.:
Наук, думка, 1988.

Землинский СЕ. Лекарственные растения СССР. — М.: Медгиз, 1958. — 611 с.

Кархут В.В. Ліки навколо нас. — К.: Здоров’я, 1975. — 446 с.

Киейп С. Моє водолечение. — К.: 1904. — 275 с.

Ковалева Н.Г. Лечение растениями. — М.: Медицина, 1971. — 350с.

Кузнецов С.М. Легенды о целебных растениях. — Краснодар: Краснодар. кп.
изд-во, 1971. – 103 с.

Лікарські рослини. Енциклопедичний довідник за ред. акад. АН УРСР А.М.
Гродзинського.- К.: Голов. ред. радян. енцикл. ім. М.П.Бажана, 1991. —
543 с.

Довідник з фітотерапії /Мамчур Ф.І., Макарчук Н.М., Лещинская Я.С. та
ін. — К.:

Здоров’я, 1986. — 274 с.

Минаева В.Г. Лекарственные растения Сибири. — Новосибирск:

Наука, 1991. – 432 с.

Младенов С. Мед и медолечение. — М.:Медицина, 1969. — 180 с.

Носаль І.М. Від рослини до людини. — К.: Веселка, 1992. — 606 с.

Осетров В.Д. Альтернативная фитотерапия. — К.: 1993. — 170 с.

Платеи М. Новый способ лечеиия /Иод ред. доктора медицины А.П.Зеленкова:
В 3 т. — С.ГІб: Просвещение, 1904.

Попов О.ГІ. Лікарські рослини в народній медицині. — К.: Здоров’я, 1965.
— 345 с.

Рыльков М.И. Практическая фитотерапия. — Пермь, 1993.— 420 с.

Смик Г.К. Зелена аптека. — К.: Урожай, 1970. — 237 с.

Соколов С.Я., Замотаев В.П. Справочник по лекарственным растениям. — М.:
Металлургия, 1989. – 425 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапевтичні засоби проти радіації. — К.: Здоров’я,
Медекол, 1992. – 180 с.

Товстуха Є.С. Фітотерапія. — К.: Здоров’я, 1991. — 192 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020