Реферат на тему:
Організація та охорона праці в інформаційному виробництві
План
1. Зміст і задачі наукової організації праці
2. Зміст та задачі охорони праці
1. Зміст і задачі наукової організації праці
Одним з найважливіших факторів ефективності роботи будь-якого
підприємства є раціональна організація процесів праці. Для того щоб
праця була ефективнішою, необхідно врахувати характер взаємодії людини з
предметами і засобами праці та їх вплив на людину. Праця тільки тоді
стає ефективною, забезпечує найефективніше використання матеріальних і
трудових ресурсів і безперервне підвищення продуктивності, сприяє
збереженню здоров’я людини, коли вона організована з урахуванням
досягнень науки і передового досвіду.
Отже, метою наукової організації праці є розроблення та впровадження в
практику раціональної побудови трудового процесу, науково обґрунтованих
режимів праці та відпочинку, за яких забезпечується висока
продуктивність праці і водночас створюються умови для збереження
здоров’я працівників і збільшення періоду їх трудової діяльності.
Пошук шляхів удосконалення праці має бути постійним. Як показує
практика, з часом під впливом техніко-технологічних і соціальних змін
підходи до вдосконалення організації праці і шляхи його змінюються.
Якщо за часів Ф. Тейлора концепція наукового управління за спеціалізації
праці, яка передбачала розподіл завдання на найпростіші операції,
привела до складального конвеєра і сприяла тому, що американська
промисловість на початку ХХ ст. стала найефективнішою у світі, то
наприкінці цього століття розширення обсягів і збагачення змісту роботи
вважаються найбільш застосовними методами реорганізації праці .
Обсяг роботи — це кількість різних операцій, виконуваних працівником, і
частота повторення їх. Обсяг уважається вузьким, коли працівник виконує
лише декілька операцій і повторює їх часто, широким — коли працівник
виконує багато різних операцій і повторює їх часто. Так, наприклад,
обсяг роботи операціоніста банку чи банківського касира зазвичай ширший
порівняно з роботою оператора комп’ютерного набору.
Зміст роботи — це відносний ступінь впливу працівника на саму роботу або
на виробниче середовище. Сюди входять такі фактори, як самостійність
планування і виконання роботи, визначення ритму роботи та участь у
прийнятті рішень.
Поліпшення змісту роботи означає зміну її за рахунок підвищення
змістовності праці. Підвищення продуктивності можливе за поліпшення умов
праці.
Удосконалення праці стає успішним лише за певних умов і тоді, коли воно
відповідає сподіванням персоналу. Дуже складно здійснити його в умовах
усталеної технології.
Ефективна організація праці вирішує три взаємопов’язані групи задач:
економічні задачі — зростання продуктивності праці, поліпшення якості
продукції, зниження собівартості, економія матеріальних і трудових
ресурсів;
психофізіологічні задачі — створення сприятливих умов праці на робочих
місцях, скорочення частки непродуктивної, рутинної праці, збереження
здоров’я і працездатності персоналу;
соціальні задачі — підвищення змістовності і привабливості праці,
розвиток творчої ініціативи.
Рис. 17.1. Основні напрями наукової організації праці
Роботи з організації праці (рис. 17.1) тісно пов’язані із заходами з
організації та вдосконалення виробничої системи (див. розділ 16) та із
заходами з удосконалення системи управління виробництвом.
2. Зміст та задачі охорони праці
У процесі праці людина взаємодіє з предметами та знаряддями праці,
іншими людьми. Крім того, на неї впливають різні параметри виробничої
обстановки, в якій відбувається праця (температура, вологість і
рухливість повітря, шум, вібрація, шкідливі речовини, різноманітні
випромінювання тощо).
Від умов праці значною мірою залежать здоров’я і працездатність людини,
її ставлення до праці та результати роботи. Якщо праця людини
відбувається в умовах надмірного нервово-емоційного напруження,
довготривалих статичних навантажень, обмеженої рухової активності, то це
призводить до неврозів, відхилень у психіці, захворювань опорно-рухового
апарату, серцево-судинної системи тощо. У міру ускладнення системи
«людина—техніка» все відчутнішими стають економічні, соціальні та інші
втрати через невідповідність умов праці й техніки виробництва
можливостям людини. В результаті впливу на людину небезпечних і
шкідливих виробничих факторів можуть мати місце нещасні випадки
(травми), професійні захворювання.
На сьогодні вплив комп’ютерів, засобів зв’язку та інших засобів
інформаційного виробництва на організм людини ще не зовсім досліджено.
За таких умов надзвичайно важливою стає проблема охорони праці.
Охорона праці — це система правових, соціально-економічних,
організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних,
лікувально-профілактичних заходів і засобів, спрямованих на збереження
здоров’я і працездатності людини в процесі праці.
Охорона праці виявляє та вивчає можливі причини виробничих нещасних
випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє
систему заходів і вимог з метою усунення цих причин і створення
безпечних і сприятливих для людини умов праці. При цьому поряд з
величезним соціальним ефектом досягається й певний економічний ефект.
Основна задача охорони праці полягає у запобіганні діянню на працюючих
можливих небезпечних і шкідливих виробничих факторів і створенні
безпечних технологій і техніки, а не в усуненні засобами техніки безпеки
і виробничої санітарії наявних у машинах, механізмах і приладах, які
випускаються, конструктивних вад, що призводять до виникнення
небезпечних і шкідливих факторів. Тобто основною всіх питань з охорони
праці є профілактика.
Охорона праці тісно пов’язана з такими науками, як фізіологія і гігієна
праці, ергономіка, інженерна психологія, антропометрія, технічна
естетика, охорона навколишнього середовища та низкою інших наук, які
відображають питання життєдіяльності людини.
Фізіологія праці вивчає функції організму людини в умовах її трудової
діяльності з метою забезпечення високого рівня працездатності та
здоров’я.
Гігієна праці — це комплекс заходів і засобів з збереження здоров’я
працівників, з профілактики несприятливих впливів виробничого середовища
та трудового процесу.
Фізіологія та гігієна праці є основними джерелами для розроблення
обґрунтованих санітарно-гігієнічних нормативів, що регламентують основні
вимоги охорони праці до: проектування, будівництва, розроблення,
виготовлення та використання нових засобів праці та технологій;
виробничих і допоміжних приміщень; умов праці; діючого устаткування та
технологій.
Інженерна психологія вивчає взаємодію людини, як суб’єкта трудового
процесу, з технікою, зокрема комп’ютерною, і встановлює функціональні
можливості людини під час виробничої діяльності. Інженерна психологія, в
основному, вивчає діяльність людини — оператора. Проектування трудової
діяльності з урахуванням рекомендацій інженерної психології дає
можливість створювати такі умови праці, за яких людина не стомлюється і
зберігаються її високі психофізіологічні можливості.
Важливе значення для охорони праці має ергономіка — наука, предметом
вивчення якої є комплекс, що складається із систем живого та неживого —
«людина—машина—середовище». Ергономіка досліджує, розробляє та дає
рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних
засобів, формує вимоги щодо виробничого середовища, які забезпечують
людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили,
працездатність та здоров’я.
Антропометрія — сукупність методів і прийомів оцінювання морфологічних
особливостей тіла людини: вимірювання зросту, ваги, форм і розмірів
окремих елементів тіла людини, а також низки функціональних показників
(життєвої місткості легень, хвилинного об’єму серця, сили м’язів та
ін.). Антропометричні дані, необхідні для правильної організації та
облаштування робочих місць (визначення параметрів основних і допоміжних
елементів робочих місць, наприклад стола, стільця, підставки для ніг),
установлення розмірів і форми сенсорного та моторного простору для
раціонального розташування органів керування та відображення інформації
(наприклад, клавіатури та дисплея комп’ютера) тощо.
Технічна естетика встановлює залежність умов і результатів праці від
архітектурного, конструктивного та художнього вирішення знарядь праці,
робочих місць, дільниць, санітарно-побутових та інших допоміжних
приміщень — усього, що оточує людину в процесі виробничої діяльності.
Варто наголосити, що практично охорона праці розглядається у більш
вузькому розумінні та обмежується вивченням факторів виробничого
середовища, які впливають на здоров’я людини в процесі праці.
Ми будемо дотримуватися саме такого підходу й розглянемо детальніше
правові, соціально-економічні та організаційні основи охорони праці, а
також шкідливі та небезпечні фактори виробничого середовища на
підприємствах інформаційного бізнесу та методи запобігання їх впливу на
людину.
Науковою базою охорони праці є:
теоретичні та експериментальні дослідження явищ, що призводять до
травматизму і захворювань на виробництві;
всебічний аналіз виробничого травматизму, професійних захворювань,
отруєнь, пожеж і вибухів;
дослідження природи небезпеки і шкідливості речовин, матеріалів і
виробів, що застосовуються у виробництві і зберігаються на підприємстві;
науковий аналіз умов праці на виробництві;
порівняльна оцінка, з погляду техніки безпеки і виробничої санітарії,
виробничих процесів, які застосовуються або рекомендуються до
запровадження і передбачають застосування механізації, автоматизації,
дистанційного керування, блокувальних пристроїв, телемеханіки тощо.
Усе розмаїття законодавчих актів, заходів і засобів, що охоплюються
поняттям охорони праці, спрямоване на створення таких умов праці, за
яких виключається вплив на працюючих небезпечних і шкідливих виробничих
факторів.
Умови праці — це сукупність факторів виробничого середовища, що
впливають на здоров’я і працездатність людини.
PAGE
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
