.

Інформаційні технології та ефективність державного управління (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
5 2773
Скачать документ

Реферат на тему:

Інформаційні технології та ефективність державного управління

Актуальність проблеми підвищення ефективності державного управління за
допомогою інформаційних технологій не викликає сумніву, адже
використання автоматизованих систем підвищить якість та швидкість
обробки та передачі інформації, потік якої постійно зростає.

Мета статті: за допомогою конкретних прикладів та цифр наголосити на
необхідності застосування інформаційних технологій у сфері державного
управління, окреслити шляхи розвитку й стратегії запровадження цих
технологій та систем, спираючись при цьому на досвід розвинених країн
Заходу.

Цій проблемі було присвячено праці таких вчених, як Нижник Н. Р. ,
Леліков Г. І., Гнатцов О. Г., Піскорська Г. А.

Останніми роками значно виріс обсяг інформації, якою обмінюються органи
державного управління, а також потік управлінських документів.
Відповідні процеси спостерігаються і в сусідніх державах.

Наприклад, сумарний документообіг Міністерства економічного розвитку і
торгівлі Росії становить 250 тисяч документів на рік, а у Російського
Фонду федерального майна — 32 тисячі документів.

Причому інколи готується набагато більше документів і збирається
інформації, ніж це потрібно для забезпечення процесів управління.
Водночас відчувається нестача інформації, яка має дозволити здійснення
аналізу нових тенденцій і суперечностей, що виникають у
державно-управлінських відносинах у суспільстві. Це заважає поширенню
інформаційних технологій.

У багатьох сферах нашого життя необхідно поліпшити недостатньо ефективне
використання інформаційних технологій. Подекуди останні не
використовуються взагалі. Як відомо, рівень комп’ютеризації комерційних
структур і громадян України значно нижчий, ніж у провідних країнах
Європи і США. Тому ситуація з освоєнням інформаційних і комунікаційних
технологій (ІКТ) органами державного управління стала причиною
справедливого занепокоєння українського суспільства.

Створення інформаційної системи державного управління — це не тільки
застосування нових технічних засобів до розбухлої бюрократичної
державної машини, а й побудова концептуальної нової системи державного
управління.

Інформаційно-технологічні нововведення в державному управлінні мусять
мати комплексний характер, бути пов’язаними з одночасним і узгодженим
використанням інформаційних, організаційних, правових,
соціально-психологічних, кадрових, технічних, логіко-семантичних і
багатьох інших факторів.

Ефективність роботи системи державного управління залежить від рівня
взаємодії з громадянами і підприємствами, якості роботи кожної установи,
взаємодії органів влади між собою.

Розвиток відповідної технічної бази не вирішить усіх проблем у системі
державного управління, але може істотно підвищити ефективність її роботи
на вказаних рівнях. Адже застосування новітніх технічних засобів
супроводжується оптимізацією організаційних процедур, що робить їх більш
простими і логічно витриманими.

Мережні комп’ютерні системи, сучасні засоби зв’язку складають основу
технічного забезпечення органів влади. Комп’ютерні системи такого класу
значно прискорюють роботу на найскладніших ділянках аналітичної
діяльності, наприклад, під час аналізу й оцінки оперативної обстановки
за надзвичайних ситуацій, під час обробки соціально-економічної
інформації, підготовки звітів, формування оперативних доповідей і
довідок.

Можна констатувати, що найбільш перспективним, але дорогим напрямом
інформатизації структур державного управління є системи підтримки
прийняття групових рішень. У Японії, США і державах Західної Європи
накопичено значний практичний досвід з використання таких систем у
ситуаціях, де рішення приймаються голосуванням.

Так, у Німеччині розробкою нових інформаційних технологій і
застосуванням їх у державно-управлінській діяльності займаються провідні
наукові центри і фірми, наприклад, Німецький національний центр з
математики і обробки даних, що включає в себе п’ять головних
дослідницьких інститутів. Загальна кількість співробітників становить
1200 осіб. Цей центр забезпечує наукові дослідження у сфері
інформаційних технологій (при цьому основне значення мають розробка і
впровадження методів для створення інформаційних систем),
науково-методичну підтримку інтелектуальних систем, консультації у сфері
технології мультимедіа і організації телеконференцій.

Від 1976 року у Німеччині існує кадрова інформаційна система (EPOS)
Федерального Міністерства внутрішніх справ (ВМІ). У 1992 році
розпочалась її модернізація, на основі концепції кадрової системи
Міністерства юстиції, що максимально враховує функції організації і
персоналу.

Особливо важливим є удосконалення взаємодії органів влади. Паперовий
обіг документів, прийнятий у теперішній час між органами державної влади
і місцевого самоврядування, є надміру повільним, призводить до значних
витрат ресурсів, необхідних для роботи кур’єрських і поштових служб,
експедицій і канцелярії, змушеної реєструвати вхідні і відправляти
вихідні документи.

Так, для державної податкової служби (ДПС) велику проблему становить
подолання інформаційного дефіциту щодо ефективного відстежування
господарської діяльності суб’єктів підприємницької діяльності (кількість
яких повсякчас зростає), зокрема у зовнішньоекономічній сфері. Нині
обмін електронною інформацією налагоджено тільки у вигляді розробленого
порядку обміну інформацією з банками, відповідно до якого інформація
надходить в електронному вигляді засобами електронної пошти, а також
електронного обміну інформацією з митною службою. Обмін між ДПС й іншими
відомствами налагоджено лише у паперовому вигляді, поштою або в
електронному вигляді (на дискетах), що зазвичай супроводжуються
затримками, які не дозволяють використовувати оперативні методи щодо
відвернення порушень податкового законодавства. Зазначена система обміну
інформацією не має надійних механізмів захисту інформації. Автоматизація
не охоплює усього комплексу необхідної інформації для ефективного
функціонування системи, яка забезпечує проведення об’єктивного аналізу,
прогнозування й формування потрібної звітності. Ураховуючи зазначене,
одним із пріоритетних напрямів діяльності ДПС є проведення модернізації,
особливо у сфері інформаційних технологій.

За наявності в певній структурі автоматизованої системи паралельно до
традиційної, до необхідних для його забезпечення процесів додаються
реєстрація відомостей про документ і сканування тексту для включення
його до бази документів системи. Тобто використання обчислювальної
техніки в цьому разі тільки ускладнює робочий процес замість того, щоб
його спрощувати.

Це стає ще більш очевидним, якщо взяти до уваги те, що вихідний документ
спочатку готується за допомогою автоматизованої системи, а текст його
існує у вигляді файлу і спеціально роздруковується для відправлення до
інших організацій. Крім того, найчастіше відсутній контроль відправника
за доставкою його кореспонденції адресату та її подальшою реєстрацією.

oO

O

???O? обміну електронними документами між організаціями, що забезпечить
прискорення доставки документів, гарантію доставки, доставку «під
розпис» — оповіщення відправника про одержання і реєстрацію документа
одержувачем, зниження витрат.

Необхідно враховувати, що традиційний паперовий документообіг ще не
швидко втратить своє значення — у найближчі роки важливі документи все
одно будуть видаватися, затверджуватися і доставлятися в паперовому
вигляді.

Проте існують (і в деяких організаціях вже експлуатуються) інтегровані
паперово-електронні технології, у яких документ пересилається в
електронному вигляді, реєструється, і саме з електронною копією
здійснюється робота, а паперова копія передається звичайним шляхом.

Запровадження норм законодавства, що забезпечують юридичну значущість
електронного цифрового підпису, відкриває можливість створення систем
обміну електронними документами, які не потребують дублювання
електронних документів паперовими і дозволяють тим самим значно знизити
витрати органів влади і управління.

До труднощів на шляху розробки таких систем можна залічити відсутність
будь-яких систем автоматизації документообігу в цілому ряді організацій,
розмаїтість систем і форматів, використовуваних у різних організаціях,
необхідність надійної автентифікації відправників/одержувачів, захист
інформації від зміни в процесі доставки, необхідність захисту
конфіденційної інформації.

Сучасні програмні засоби дозволяють успішно вирішувати всі ці проблеми.
І нині розробка і впровадження систем, які автоматизують обмін
електронними документами між організаціями, є абсолютно реальним
завданням.

Експлуатація цих систем можлива й серед організацій, які не мають
автоматизованої системи документообігу. Вони можуть приймати і
передавати документи за допомогою засобів обміну електронною поштою,
доповнених засобами роботи з формами, електронним цифровим підписом
(ЕЦП) і засобами захисту інформації. Найбільшу користь (і через
відчутніше зниження трудомісткості зокрема) одержать організації, у яких
документообіг цілком автоматизований.

Органи державної влади гостро відчувають недостатність інформаційного
забезпечення своєї діяльності.

Єдиний підхід до подолання цього стану полягає у створенні державної
інформаційно-аналітичної системи (ІАС). Рішення щодо її формування було
прийняте на засіданні Ради національної безпеки і оборони України у
червні 1997 року та введене в дію Указом Президента України від 21 липня
1997 року.

Метою здійснення робіт є створення державної інформаційної
інфраструктури, яка б забезпечувала інформаційно-аналітичну підтримку
взаємодії фахівців органів державної влади у процесі обґрунтування
прийняття рішень з питань управління державою.

Взаємний зв’язок структурних елементів системи передбачається
здійснювати за допомогою загальної телекомунікаційної інформаційної
магістралі на базі загальнодержавних каналів зв’язку, відомчих систем
інформування і каналів зв’язку, а також урядових засобів зв’язку.

Отже, з технічного та технологічного погляду ІАС є глобальною
обчислювальною мережею інформаційно-пов’язаних між собою структурних
елементів, які є, у свою чергу, інформаційно-аналітичними системами
відомств та міжвідомчими системами.

Важливо зазначити, що створення технічної та технологічної бази ІАС — це
лише початок справи. До подальших завдань треба віднести створення
єдиного узгодженого інформаційного середовища усіх органів влади, яке
розвиватиметься і функціонуватиме згідно з певними концепціями й
правилами і забезпечуватиме цілісність і актуальність усієї інформації;
розробку аналітичних моделей, методів і алгоритмів задач із позицій
сучасних досягнень науки, зокрема, системного аналізу, математичного
моделювання та ін.; удосконалення процесів управління в державних
органах влади шляхом максимального використання ІАС; підготовку якісно
нових фахівців, які повинні чітко формулювати завдання в умовах
функціонування ІАС і цілеспрямовано використовувати отримані результати.

Результативність функціонування ІАС прямо пов’язана з інформатизацією
регіонів, де часто фінансування відповідних проектів регіональних
органів здійснюється з місцевих бюджетів; де формується вся первинна
інформація, і подекуди інших шляхів отримання певних даних не існує.
Крім того, у певних відомствах (наприклад, в Державному комітеті
статистики, Державній податковій адміністрації) формується інформація,
яка циркулює лише на районному чи обласному рівнях (через неоднорідність
між центром та регіонами в оснащенні засобами інформатизації,
впровадженні інформаційних технологій, підготовці кадрів), але може
становити інтерес і для центральних органів влади (прикладом такої
інформації можуть служити дані про фінансовий стан окремих суб’єктів
підприємницької діяльності).

Державну політику у сфері інформатизації визначено Законами України
[1–3], які створюють правове поле для реалізації Завдань Національної
програми інформатизації. Основними завданнями реалізації цих законів і
програми є не подальше насичення технікою, а формування правових,
організаційних, науково-технічних, економічних, фінансових, методичних і
гуманітарних передумов розвитку інформації. Це — головне в застосуванні
й розвитку сучасних інформаційних технологій у відповідних сферах
суспільного життя України, формуванні системи національних інформаційних
ресурсів, створенні загальнодержавної мережі інформаційного забезпечення
науки, освіти, культури, охорони здоров’я тощо, створенні
загальнодержавних систем інформаційно-аналітичної підтримки діяльності
органів державної влади й органів місцевого самоврядування.

На основі сказаного вище можна зробити висновок, що в Україні потрібно
створити систему інформаційного забезпечення органів державного
управління саме як взаємозв’язана та відповідним чином сукупність
організаційних, правових, інформаційних, методичних, програмно-технічних
та технологічних компонентів, що забезпечують необхідний рівень якості
управлінських рішень, що приймаються за рахунок раціонального
використання інформаційних ресурсів та інформаційних технологій.

Призначення системи інформаційного забезпечення полягає в наданні її
користувачам даних, що забезпечують прийняття обґрунтованих і ефективних
рішень відповідними органами державної влади й управління в межах її
компетенції, а також підготовку рішень вищих інстанцій з дотриманням
вимог і принципів перевірених світовим та вітчизняним досвідом
інформатизації.

Література

Закон України «Про Концепцію Національної програми інформатизації» від
4.02.98 № 75/98-вр.

Закон України «Про Національну програму інформатизації» від 4.02.98 №
75/98-вр.

Закон України «Про затвердження Завдань Національної програми
інформатизації на 1998–2000 роки».

Нижник Н. Р. , Леліков Г. І. Інформаційні технології в структурах
державної служби.

Інформаційні технології та ефективність системи державного управління
//www.microsoft.com

Гнатцов О. Г. Інформаційні ресурси в системі забезпечення державної
безпеки.

Піскорська Г. А. Інформаційна безпека та стратегії інформаційного
суспільства.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020