Реферат на тему
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь
Стаття ККУ 179:
Незаконне утримування, осквернення або знищення релігійних святинь —
караються штрафом до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів
громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.
1. Об’єктом злочину є право людини на свободу віросповідання.
2. Предметом злочину є релігійні святині. Під релігійними святинями
розуміються предмети або місця релігійного поклоніння. Поряд з широко
шанованими (Палестинські святині у християн, Мекка і Медина у мусульман)
існують святині регіонального або місцевого характеру. Якщо релігійні
святині являють собою особливу історичну чи культурну цінність, їх
знищення потребує додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 298.
3. З об’єктивної сторони цей злочин може проявлятися у формі: 1)
утримування; 2) осквернення; 3) знищення релігійних святинь.
Під утримуванням релігійних святинь слід розуміти самоуправні дії щодо
збереження під своїм контролем предметів або місць релігійного
поклоніння, які винний відповідно до рішення відповідного державного
органу зобов’язаний передати іншій релігійній організації чи звільнити
на їх користь. Незаконний характер такого тримання полягає в тому, що,
діючи у такий спосіб, винний безпідставно зберігає під своїм контролем
релігійні святині, позбавля-зочи представників інших релігійних
організацій передбаченої законом можливості реалізовувати за їх
допомогою свої релігійні погреби. Осквернення релігійних святинь — це
вчинення будь-яких дій щодо релігійних святинь (непристойних написів,
малюнків, пошкодження, інших дій, пов’язаних з глумом над святинями),
які є образливими для релігійних почуттів віруючих, предметами чи
місцями релігійного поклоніння яких є ці святині. Про поняття зни-;
цення див. коментар до ст. 194. Якщо знищення релігійних святинь було
вчинене шляхом підпалу, вибуху чи іншим загальнонебезпеч-ним способом,
або якщо воно заподіяло майнову шкоду в особливо великих розмірах, або
спричинило загибель людей чи інші тяжкі наслідки, то воно потребує
додаткової кваліфікації за ч. 2 ст. 194 або за ст. 196 — залежно від
форми вини.
Викрадення релігійних святинь або заволодіння ними шляхом вимагання слід
розглядати як відповідний злочин проти власності.
Злочин вважається закінченим з моменту вчинення дій, пов’язаних з
утриманням, оскверненням або знищенням релігійних святинь.
4. Суб’єкт злочину загальний.
6. Суб’єктивна сторона характеризується переважно умисною формою вини.
Незаконне знищення релігійних святинь може ха рактеризуватися
необережною формою вини.
Конституція України (ст. 35).
Закон України Про свободу совісті та релігійні організації” від 23
квітня 1991 р. (ст. ст. 2, 8, 17, 18, 21, 31).
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
