Реферат
на тему:
Загальносистемні характеристики Internet
Питання складу та структури Internet досить складне, відповідь на яке
змінюється весь час. П’ять років тому відповідь була проста: Internet –
це всі мережі, які у процесі взаємодії за допомогою протоколу IP,
створюють мережу “безшовну” для своїх конективних споживачів. Сюди
відносяться різноманітні федеральні мережі, сукупність регіональних
мереж, університетські мережі та деякі закордонні мережі. В останній час
з’явилась зацікавленість у підключенні до Internet мереж, які не
використовують протокол IP. Для того, щоб представити споживачам цих
систем послуги Internet, були розроблені методи підключення цих “чужих”
мереж (наприклад, BITNET, DECnets та інші) до Internet. Спочатку ці
названі підключення, призначались тільки для пересилки електронної пошти
між двома мережами, деякі з них виросли до можливості забезпечення
послуг на міжмережній основі.
Таким чином, Internet – це мережа мереж. Комп’ютерна мережа являє собою
групу з’єднаних комп’ютерів, які можуть взаємодіяти один з одним.
Internet об’єднує більше 18 тис. таких мереж, причому до неї
підключаються постійно інші мережі. Однак, Internet – не просто мережа,
а мережа мереж. У ній об’єднані множина різних мереж, що створюють
найбільшу в світі групу зв’язаних комп’ютерів. Окремі мережі належать
урядовим організаціям, університетам, комерційним фірмам, місцевим
бібліотекам і, навіть, школам. Більшість мереж знаходяться в США, але
вони є й по всьому світу: від Австралії до Зімбабве. Internet більше
подібна до інформаційної магістралі. Мабуть найбільш подібною аналогією
для опису Internet є міжнародна телефонна система, що має безліч
об’єднаних “терміналів”, якими володіють різноманітні організації. Так
само, як немає єдиної телефонної компанії, так само немає і єдиної
компанії Internet (рис. 1).
Internet вже давно стала міжнародною мережею. Зараз вихід в Internet
мають більше 60 країн та їхня кількість швидко збільшується. Тепер, коли
впала “залізна завіса”, східноєвропейські держави широко представлені в
мережі. Країни третього світу, котрі раніше не мали засобів для
підключення до Internet, зараз розглядають її як засіб підвищення
освітнього рівня населення та розвитку науково-технічної бази.
Сьогодні міжнародна експансія Internet стримується відсутністю
відповідної інфраструктури (добре розвиненої телефонної мережі). Як в
Східній Європі, так і в країнах третього світу, сучасних телефонних
мереж просто не існує. Навіть у великих містах швидкість передачі даних
по телефонним мережам не перебільшує 9600 біт/сек. Із розвитком
телефонних та інших мереж можливо сподіватись на зміни структури
Internet. До неї буде підключатися все більше та більше локальних мереж.
У багатьох відношеннях Internet подібна до релігійної організації: в ній
є Рада старійшин, кожний користувач мережі може мати свою думку про
принципи її роботи та брати участь в її управлінні. У цілому в Internet
немає жодної авторитарної особи. Направлення розвитку Internet в
основному визначає “Товариство Internet”, або ISOC (Internet Society).
ISOC – це організація на суспільних засадах, метою якої є сприяння
глобальному інформаційному обміну через Internet. Воно назначає Раду
старійшин, яка відповідає за технічне керівництво в орієнтації Internet.
Рада старійшин (Internet Architecture Board) ІАВ або “Рада з архітектури
Internet” являє собою групу запрошених осіб, які добровільно виявили
бажання взяти участь в її роботі. ІАВ регулярно збирається, щоб
затверджувати стандарти та розподіляти ресурси, наприклад, адреси.
Internet працює завдяки наявності стандартних засобів взаємодії
комп’ютерів та прикладних програм одна з одною. Наявність таких
стандартів дозволяє без проблем зв’язувати між собою комп’ютери
виробництва різних фірм. ІАВ несе відповідальність за ці стандарти,
вирішує, потрібний той чи інший стандарт і яким він має бути. Коли
виникає проблема у будь-якому стандарті, ІАВ розглядає цю проблему,
приймає цей стандарт і оголошує про це по всій мережі. Крім того, ІАВ
слідує за різного ґатунку номерами, які повинні залишатись унікальними.
Наприклад, кожний комп’ютер Internet має свою унікальну 32-розрядну
адресу: такої адреси більше немає ні в одного комп’ютера. Як
призначається цей адрес, вирішує ІАВ. Користувачі Internet висловлюють
свою думку на засіданнях інженерної комісії IETF (Internet Engineering
Task Force). IETF – ще один товариський орган. Він збирається регулярно
для обговорення поточних технічних та організаційних проблем. Коли
виникає досить важлива проблема, IETF формулює робочу групу для
подальшого її вивчення. Відвідувати засідання IETF та входити до складу
робочих груп може будь-яка особа. Важливо лише, щоб ця особа працювала.
Робоча група звичайно складає доповідь (звіт). Це може бути або технічна
документація з рекомендаціями, або пропозиції, які направляються в ІАВ
для прийняття як стандарт.
Багато великих корпорацій уже досить довгий час працюють з Internet. У
більшості випадків, однак, їх участь зводилась до міжмережних зв’язків
науково-дослідних та інженерних служб. Для ділових контактів ці
корпорації використовували інші мережі (як правило, приватні). Зараз
корпорації розуміють, що брати участь у декількох мережах дорого. Деякі
з них починають розглядати Internet як засіб для розробки “комплексних
торгових контрактів з мережі”, зараз корпорації зможуть використовувати
Internet як інструментарій для розв’язання будь-яких проблем, пов’язаних
з бізнесом.
Багато років користувачі мережі Internet просили, щоб телефонні компанії
та інші фірми поставляли комп’ютери, готові для підключення в Internet.
Але окрім компаній Bolt, Beranet and Newman, що обслуговували ARPAnet,
на подібні прохання ніхто не відгукувався. Тому мережевим бізнесом
прийшлося зайнятися федеральному уряду США. Однак, після того, як до
Internet почали проявляти зацікавленість великі корпорації, відношення
телефонних компаній почало змінюватися. Тепер ці компанії та інші
виробники обладнання для мереж незадоволені тим, що мережевим бізнесом
займається уряд.
Рис. 1. Структура мережі Internet
Після того, як в нинішній адміністрації США заговорили про “національну
інформаційну інфраструктуру”, число прихильників комерційного бізнесу
Internet збільшилося. Компанії кабельного телебачення виявили, що в їх
розпорядженні знаходяться кабелі, за якими можливо передавати цифрові
сигнали, і що кабельне телебачення уже встановлено в багатьох квартирах
мешканців США. Тому вони запропонували розв’язати проблему приватизації
шляхом створення своєї власної мережі без урядових субсидій. Цю мережу
планується реалізувати за рахунок засобів, уже вкладених в кабельне
телебачення.
Те, що Internet – безкоштовна мережа, не більше, ніж міф. Кожне
підключення до неї кимсь сплачується. У багатьох випадках ці внески не
доводяться до відома користувачів, що створює ілюзію “безкоштовного
доступу”. Але є і велика кількість споживачів, які добре знають, що
Internet – не безкоштовна мережа і багато споживачів вносять щомісячну
або погодинну плату за доступ до Internet.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
