Реферат
на тему:
Визначення загальних характеристик міжнародних комунікацій
Для того щоб визначити загальні характеристики міжнародної комунікації
перш за все слід зрозуміти її основні завдання. Отже, задачею
комунікацій є -наблизити фактичні потреби до кардинальних, а кардинальні
– до абсолютних. Чи значить це, що удосконалення інформаційного
забезпечення призведе до злиття фактичних і кардинальних потреб у єдине
ціле, а їхню суму – в абсолютні інформаційні потреби
Насправді, наявність інформаційних потреб – важливий рушійний чинник
соціального прогресу, науки і техніки. Отже, визначаючи інформаційні
потреби мого адресата хотілося б продовжити розгляд і аналіз конфлікту
між Грузією і Росією.
Спершу слід дати визначення замовнику – користувачу інформації.
Користувач інформації – кінцева ланка будь-якої комунікації,
інформаційної системи. З одного боку, він є виробником інформації (автор
рішень, нових гіпотез, теорій), з іншого боку, для успішної роботи йому
потрібна інформація з питань, що його цікавлять, і які, свого часу,
розроблялися іншими людьми. Відповідно до цього склалася система
інформаційних зв’язків між авторами (і одночасно користувачами)
інформації за допомогою формальних (публікації й інші документальні
джерела) і неформальних (особисті контакти, усні виступи тощо) каналів,
забезпечуючи необхідний обмін інформацією і кількісне зростання
загальнолюдських знань.
Інформаційні потреби адресата
Одним із важливих умов забезпеченості суспільно необхідного рівня
інформованості користувача інформації в галузі міжнародних політичних,
правових, військових, соціально-економічних відносин є точне визначення
його інформаційних потреб.
Співвідношення інформаційних потреб і інтересів є складною залежністю,
що обумовлюється рівнем суспільної свідомості, світоглядом і ерудицією
адресата, специфікою фахової діяльності, психологічними особливостями.
Інформаційні потреби формуються під впливом багатьох об’єктивних і
суб’єктивних чинників, у першу чергу пов’язаних із необхідністю
розв’язання перспективних (стратегічних) і оперативних (поточних)
завдань міжнародного співробітництва.
Припустимо, що метою користувача і замовника є з’ясування сутності
конфлікту між Грузією і Росією.
Сутність цього конфлікту полягає втому, що Грузія знаходиться в зоні
інтересів двох могутніх країн світу – Росії і СІЛА.
Якщо розглядати інтереси СИТА, то:
По – перше, Грузія як колишня республіка СРСР має велику військову і
науково-технічну базу, оволодіти якою бажала б будь-яка країна світу.
По – друге, СІЛА головною метою своєї сучасної політики визнала боротьбу
з тероризмом. Головними ворогами вважаються мусульманські країни і СІЛА
намагаються закріпити вплив над як можна більшою кількістю країн
мусульманського світу. І хоча Грузія не є мусульманською країною, проте
вона займає лідируюче положення серед країн свого регіону, більшість з
яких є мусульманськими.
По-третє, це одвічна намагання зменшити вплив Росії на інші країни, і
тим самим збільшити свій вплив.
Якщо розглядати інтереси Росії, то:
По-перше, Росія намагається завадити СІЛА впливати якимось чином на
країн ближнього для Росії зарубіжжя.
По-друге, Росія намагається вгамувати внутрішній конфлікт в Чечні, і
Грузія, як вважає Росія, як країна, що має кордон з Чечнею їй в цьому
заважає.
Джерела та канали отримання інформації
Для знаходження потрібної інформації слід визначити коло джерел
інформації для аналізу.
Розрізняють два види джерел інформації:
документальні;
фактографічні.
Поняття документ використовують для визначення об’єктів, що мають на
будь-якому матеріальному носії (папері, кіноплівці, магнітній стрічці
тощо) інформацію за допомогою певної знакової системи, призначену для
передачі в просторі і часі.
Фактографічні джерела інформації містять інформацію у вигляді конкретних
фактів, подій або їхньої сукупності, необов’язково зафіксовані на
матеріальному носії. Факт – деяка достовірна, одинична подія або явище,
конкретний об’єкт, поданий докладним описом своїх характерних рис і
властивостей.
Реалізовуючи інформаційні потреби користувача я в основному користувався
документальними джерелами.
Вимоги до джерел інформації
Для того, щоб джерела міжнародної інформації ефективно виконували
головне завдання – передавати факти міжнародної обстановки, до них
пред’являються такі вимоги’.
• оперативність (подача інформації в найбільше короткі строки)
У моєму випадку ця вимога має особливу вагу у зв’язку з постійною зміною
політичної ситуації в конфлікті, що я розглядаю.
• повнота (наявність суттєвих даних, що характеризують предмет
повідомлення з усіх можливих аспектів)
новизна (наявність нових даних, не відомих раніше)
надійність (відсутність або мінімум відхилень у порівнянні з фактичним
станом предмета вивчення);
• стислість (мінімально можливий обсяг повідомлень).
Характеристики інформаційних документів
Ось характеристики тих інформаційних документів, які я використовував у
процесі пошуку.
1. Документ, як і будь-який матеріальний об’єкт, має форму і розміри. За
формою документи бувають:
об’ємні (книги, часописи);
площинні (аркуші, фотографії, карти, схеми);
стрічкові (магнітні стрічки, фото- і кіноплівки).
Розміри визначають фізичний обсяг документа, що вимірюють габаритними
розмірами, площею, об’ємом тощо.
Фізичний обсяг книг і часописів оцінюють кількістю друкованих аркушів
(один друкований аркуш дорівнює 40 тис. знаків).
2. Документ має властивість дискретності.
Деякі документи можна розділити на самостійні частини (окремі статті
часописів і газет, самостійні розділи звітів, книг) або об’єднати
декілька документів в один.
Документ характеризується формальними ознаками: автор, назва, знакова
система (мова), місце видання, видавництво, рік видання й ін. Наявність
цих ознак дає можливість однозначно визначати будь-який документ,
об’єднувати документи в класи.
Інформаційний обсяг документа визначає частину корисно використаного
фізичного обсягу документа для розміщення інформації. Відношення
інформаційного обсягу до фізичного називають компактністю документа.
5. Інформаційна ємність документа визначається реальним обсягом
інформації, вкладеної його автором у фізичний обсяг. Вторинні
інформаційні документи мають більшу інформаційну ємність у порівнянні з
первинними, тому що їх основний зміст більш стислий і зафіксований в
документі невеликого обсягу.
6. Інформативність документа – кількість інформації, отриманої з
документа конкретним користувачем. Це суб’єктивний показник, що залежить
від інформаційних потреб користувача і його рівня знань. У більшості
випадків у документі міститься деяка частина непотрібної конкретному
користувачу інформації, тому інформативність будь-якого документального
джерела інформації, виражене у відсотках, завжди менше 100%. У різних
режимах сприйняття документа (попереднє ознайомлення, основне читання)
тим самим користувачем інформації, інформативність того самого документа
буде різною.
Відношення інформативності документа до його інформаційної ємності
характеризує інформаційну компактність документа. Інформаційна
компактність документа залежить від мови і стилю автора. Популярність і
доступність викладу полегшує сприйняття, але розтягують текст і знижують
інформаційну компактність. Інформаційна компактність документа завжди
менше одиниці і до деякої міри характеризує цінність (корисність)
документа для конкретного користувача.
7. Динамічні властивості документа виявляються в можливості його
переміщення в просторі і часі. При цьому документ може існувати в одному
примірнику, документи можна тиражувати, копіювати (частково або цілком),
мікрофільмувати тощо.
8. Документ має властивість старіти як фізично, так і морально. Фізично
документ старіє, коли зношується його матеріал або стирається запис
інформації, морально – якщо частота звертання до документа зменшується,
тому, що зафіксована в ньому інформація стала широко відомою або
з’явилися нові документи, що містять нову інформацію з тих же питань.
Джерела та канали отримання міжнародної інформації Ось перелік джерел і
каналів отримання міжнародної інформації, які я використовував для
отримання інформації.
1. Канал “Текст” (передає до 60-80% інформації) і містить джерела:
• Масові публікації: національна преса міжнародна преса
Спеціальні видання (прес-релізи, огляди).
Наукові видання:
Автоматизовані бази даних.
2. Аудіо-відео канал (адресат одержує до 20-30% інформації):
Радіопрограми, телепрограми, як українського, так і зарубіжного
інформаційного простору.
3. Канал “Джокер” (забезпечує до 1-5% інформації). Випадкова інформація
при користуванні джерелами Internet.
Регламент пошуку
Регламент пошуку розробляють відповідно до інформаційних вимог і запитів
користувачів інформації.
База для пошуку документальних джерел інформації включає:
інформаційну модель (ієрархічна структура) і рубрикатор з проблеми
(теми)
із виділенням конкретних завдань (питань), що підлягають аналізу;
перелік галузей знань, науки, у яких може бути потрібна інформація;
перелік країн, фірм і організацій, де може бути інформація;
• перелік необхідних видів документальних джерел.
Методи пошуку інформації
При виборі методу пошуку слід бути особливо обережним. Це зумовлено
насамперед тим, що ЗМІ обох країн (Грузії і Росії) роблять все від них
залежне, щоб висвітити події в саме тому ракурсі, що потрібно. Існують
такі методи пошуку:
іменний метод пошуку;
посилковий метод пошуку;
безпосередній перегляд документів.
Іменний метод пошуку передбачає використання іменних показників до
реферативних часописів, книг, винаходів, патентовласників, довідників
фірм і т.д.
Посилковий метод пошуку полягає у використанні пристатейних,
прикнижкових списків літератури, а також показників цитованої
літератури.
При безпосередньому перегляді документів особливу увагу потрібно
приділяти таким документальним джерелам:
• серед опублікованих:
офіційним (директивним) документам;
статтям прогнозного й оглядового характеру;
річним звітам фірм;
стандартам і технічним умовам;
статтям (повідомленням техніко-економічного, ліцензійного,
кон’юнктурно-торгового характеру;
• серед неопублікованих:
постановам, рішенням, протоколам;
плановим документам;
науково-технічним і техніко-економічним оглядам, прогнозам, звітам;
укладеним торговим і патентно-ліцензійним угодам, контрактам; Основною
вимогою до документів була достовірність інформації, яку містили
документи.
Способи перевірки надійності і достовірності інформації
Саме цьому треба приділити особливу увагу через можливість існування
провокаційної інформації з боку різних політичних сил.
Щоб оцінити реальну міру надійності і достовірності інформації існує ряд
способів:
для найпростішої перевірки необхідно вивчити наміри і мотиви створювача
документа, проаналізувати умови, у яких він створювався;
вивчаючи надійність, можна порівняти зміст документів, що виходять з
одного джерела, при цьому вивчаючи зміни, що відбулися протягом певного
часу в різних ситуаціях, можна відокремити постійні категорії від
перемінних;
в оцінці достовірності документів може допомогти аналіз виявлених
помилок, що можна класифікувати на випадкові і систематичні, а останні –
на свідомі і несвідомі.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
