.

Про узагальнення результатів аналізу процесів щодо дій організованих бандитських формувань (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
143 1076
Скачать документ

Реферат

на тему:

Про узагальнення результатів аналізу процесів щодо дій організованих
бандитських формувань

 

Процеси, які відбуваються у кримінальному середовищі в сучасних умовах,
набувають стійкої тенденції до трансформації, характеризуються різким
зростанням особливо небезпечних насильницьких злочинів із застосуванням
зброї, насамперед появою організованих бандитських формувань.

Розраховуючи на раптовість, залякування погрозами, озброєні, сучасні
гангстери діють майже відкрито, зухвало і жорстоко, нерідко з
використанням вибухових речовин та пристроїв.

Аналіз свідчить, що поява бандитських формувань стала можливою внаслідок
різноманітних факторів, які відбуваються в Україні, в тому числі таких,
як послаблення ролі держави в суспільстві, втрата нею ряду важливих
функцій в економіці, повільне проведення реформи правоохоронних органів,
відток професійних кадрів у комерційні структури та ін. Це дало
можливість злочинним угрупованням швидко удосконалити свою організаційну
структуру, професіоналізуватись, озброїтись, інтернаціоналізуватись та
визначити шляхи збагачення, зайнятись розподілом сфер впливу і
ліквідацією конкурентів. Більш того, надходить інформація про намагання
організованих бандитських yгpyпoвань вплинути на визначення складу
Уряду.

Бандитськими формуваннями, які були викриті у 1995 році, скоєно
328 злочинів, в тому числі 30 вбивств, 2 тяжкі тілесні ушкодження, 118
розбійних нападів, 21 грабіж, 10 крадіжок, 16 вимагательств, 1
захоплення заложника, 9 фактів незаконного обігу зброї. У злочинців
вилучено 21 автомат, 4 гвинтівки, 23 пістолети, 2 револьвери, 18
обрізів, 7 мисливських рушниць, 5 одиниць саморобної зброї, 3 кг 500 г
наркотичних речовин, а також 12 автомашин, 3 мотоцикли. До кримінальної
відповідальності притягується 222 особи, які входили до складу
бандитських формувань.

Для окремих угруповань характерна вузька спеціалізація і проста
структура. Спрямованість злочинних дій інших угруповань залежала від
наявності зброї, мобільності, кількості учасників, зв’язків із
злочинцями різних регіонів, в тому числі з особами кавказької
національності. З прибутків від злочинної діяльності та добровільних
внесків його учасників такі угруповання формували “злодійські каси”.

Найбільшу суспільну небезпеку та особливі складнощі при виявленні та
знешкодженні представляють організовані бандитські формування з великою
кількістю учасників, міжрегіональними зв’язками, очолювані авторитетами
кримінального середовища і чітким розподілом ролей у банді. Такі групи
мають зв’язки з ділками тіньової економіки, з метою “відмивання” коштів,
здобутих злочинним шляхом, створюють свої підприємницькі структури,
займаються вимаганням у громадян і представників комерційних підприємств
грошових коштів, скупкою ваучерів і приватизацією об’єктів державної
власності.

Сучасні бандитські формування мають такі специфічні ознаки, як
організованість, наявність лідерства і керівного ядра, озброєність,
стійкість злочинної діяльності, корисливо-насильницька мотивація
протиправної діяльності, які відрізняють їх від суміжних злочинних
проявів.

Правоохоронними органами України здійснюються заходи щодо протидії
організованим бандитським формуванням. Порівняно з попередніми роками, у
1995 р. збільшилась кількість порушених кримінальних справ та
направлених до суду за ознаками бандитизму. За ініціативою
Координаційного комітету Верховним Судом України була вивчена судова
практика по справах про злочини, передбачені ст. 69 Кримінального
кодексу України. За результатами вивчення Пленумом Верховного Суду 7
липня 1995 р. було прийнято відповідну постанову. Після її прийняття,
можливо, що кількість кримінальних справ, порушених за ст. 69 КК, у
найближчий час збільшиться, однак вірогідність притягнення всіх осіб (а
особливо лідерів бандитських груп) до кримінальної відповідальності та
засудження за бандитизм залишиться незначною. Причиною цього є не тільки
недосконалість кримінального та кримінально-процесуального
законодавства, а й недостатній професіоналізм співробітників
правоохоронних органів.

Разом з тим, дослідження показало, що на ефективність боротьби
правоохоронних органів з організованими бандитськими формуваннями
негативно впливає відсутність професійного ядра з числа працівників
спеціальних підрозділів, спроможних вести роботу на упередження в
кримінальному середовищі, увійти керівного ядра до керівного ядра і
задокументувати діяльність злочинного угруповання; високопрофесійних
слідчо-оперативних груп, які спеціалізувалися б на викритті та
розслідуванні організованих бандитських угруповань; системи статистики
та обліку, яка давала б змогу реально оцінювати стан та ефективність
роботи правоохоронних органів у боротьбі з бандитизмом; взаємодії та
співпраці зі спеціальними підрозділами інших країн по знищенню
бандитських угруповань. Назріла необхідність у прийнятті Закону “Про
правову допомогу”.

Вибіркове вивчення кримінальних справ про бандитизм свідчить про те, що
у процесі попереднього слідства не встановлюються джерела придбання
бандитами зброї, слідчі не дають оперативним підрозділам окремих
доручень щодо проведення оперативно-розшукових заходів з встановлення
всієї сукупності доказів по справі. Оперативні підрозділи міліції ще
недостатньо використовують можливості оперативно-технічних засобів при
документуванні злочинної діяльності бандитських формувань, особливо при
затриманні злочинців та їх явки з повинною.

На наш погляд, цьому також сприяє ще недостатня організуюча роль з боку
органів прокуратури, на які законом покладено розслідування кримінальних
справ цієї категорії.

Безумовно, не можна не погодитися з тим, що на результативність заходів
правоохоронних органів щодо протидії організованим бандитським
формуванням впливає відставання правової бази, але вже сьогодні
правоохоронні органи мають на озброєнні такий гострий правовий
інструмент, як ст. 69 КК України. Диспозиція даної статті передбачає
відповідальність не тільки за участь в озброєній банді, але й за сам
факт організації такої банди.

В той же час на практиці при кваліфікації діянь злочинних угруповань за
ознаками бандитизму є непоодинокими випадки кваліфікації таких діянь, як
розбій. Це пояснюється не тільки недостатнім професійним рівнем слідчих,
а, передусім, тим, що ст. 142 КК України підслідна слідчим органів
внутрішніх справ та розглядається районними судами, а ст. 69 КК України
підслідна органам прокуратури, і кримінальні справи розглядаються
обласним судом, у зв’язку з чим спрощується процес збору доказів,
звужується обсяг роботи по кримінальній справі.

Вивченням кримінальних справ про бандитизм та суміжні склади злочинів
(розбійні напади та вимагательство) встановлені факти, коли дії осіб
були кваліфіковані окремими судами як розбійні напади, в дійсності мали
ознаки бандитизму. Наприклад, Б., К., І. та Г., об’єднавшись у злочинну
групу, озброївшись рушницею та ножем, скоїли чотири напади на квартири
громадян з метою заволодіння майном, при цьому заподіяли потерпілим
тілесні ушкодження. Всі винні судом м. Вознесенська Миколаївської
області засуджені за ч.2 ст. 142 КК (розбій), а Горнович ( за ч. 1 ст.
222 КК (незаконне носіння, зберігання, придбання, виготовлення і збут
вогнепальної та холодної зброї, бойових припасів та вибухових речовин).

Звертає на себе увагу той факт, що з 65 кримінальних справ, розглянутих
судами м. Дніпропетровська, кожний третій засуджений вчинив розбійний
напад або вимагательство з використанням зброї.

Аналіз практики призначення покарань за скоєння бандитизму свідчить про
наявність тенденції їх пом’якшення, а у відношенні двох осіб судами
призначене більш м’яке покарання, ніж таке передбачене законом.

У січні 1995 p. зa протестом Першого заступника Генерального прокурора
України Судова колегія в кримінальних справах Верховного суду розглянула
вирок Дніпропетровського обласного суду відносно Н., засудженого за ст.
69, пп. “а”, “г”, “з”, ст. 93., стст. 140, 142, 222 КК України 7
вбивств, 4 розбійних напади до 15 років позбавлення волі. Ухвалою
Судової колегії Верховного суду України кримінальну справу повернули на
новий розгляд в іншому складі суддів у зв’язку з м’якістю вироку.

З цією проблемою зіштовхнулися й інші республіки колишнього Союзу.
Заслуговує на увагу досвід боротьби з бандитизмом в республіках
колишнього СРСР, зокрема у Російській Федерації діє Указ Президента РФ
від 11 червня 1994 p. “Про невідкладні заходи щодо захисту населення від
бандитизму та інших проявів організованої злочинності”. Згідно з цим
Указом введена система заходів щодо боротьби з бандитизмом та іншими
проявами організованої злочинності, яка передбачає:

проведення експертиз при наявності достатніх даних про причетність особи
до банди або іншої організованої злочинної групи, підозрюваної в скоєнні
тяжких злочинів, за погодженням прокурора до порушення кримінальної
справи, наслідки яких розглядаються як докази у кримінальних справах
даної категорії, призначені попередні перевірки фінансово-економічної
діяльності майнового і фінансового становища не тільки даної особи, але
й її родичів, або інших осіб, які проживають з нею протягом останніх
п’яти років, а також стосовно фізичних і юридичних осіб, громадських
об’єднань, від імені яких підозрювана особа могла розпоряджатися або
користуватися майном, коштами;

активне використання для підготовки і проведення слідчих дій, припинення
і розкриття злочинів даних оперативно-розшукової діяльності, які
визнаються у встановленому порядку доказами у кримінальних справах цієї
категорії;

незастосування до підозрюваних і обвинувачених за вказані злочини як
запобіжних заходів підписки про невиїзд, поруки громадських організацій
і застави, затримання до них може бути застосовано на термін до 30 діб;

отримання органами прокуратури, внутрішніх справ, контррозвідки,
податкової поліції у встановленому порядку відомостей і документів про
фінансово-економічну діяльність, внески і операції по рахунках фізичних
і юридичних осіб, причетних до скоєння бандитських нападів та інших
тяжких злочинів, вчинених організованими злочинними групами, банківська
і комерційна таємниця не є перешкодою для цього;

право уповноважених представників органів внутрішніх справ і
контррозвідки оглядати будівлі і приміщення підприємств, установ і
організацій незалежно від форм власності, знайомитися з документацією,
що характеризує їх діяльність, а також оглядати транспортні засоби, їх
водіїв та пасажирів.

Враховуючи викладене, на наш погляд, бажано узагальнені результати
аналізу дій організованих бандитських формувань внести на розгляд до
Координаційного комітету та запропонувати:

Генеральній прокуратурі разом з Міністерством внутрішніх справ, Службою
безпеки, Верховним судом України за підсумками року провести поглиблений
аналіз стану боротьби з організованими бандитськими формуваннями, вжити
практичних спільних заходів щодо їх знищення;

Генеральній прокуратурі України із залученням відповідних міністерств
підготувати і внести на розгляд до Верховної Ради України проекти
законів України “Про зброю”, “Про статус слідчого”;

Верховному суду України відновити раніше діючу практику розгляду
кримінальних справ про тяжкі злочини (бандитизм, навмисні вбивства,
вимагательство, хабарництво та ін.) по першій інстанції;

Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки, Верховному суду,
Міністерству юстиції разом з Генеральною прокуратурою України внести у
встановленому порядку пропозиції щодо змін та доповнень чинного
Кримінального кодексу України, які стосуються посилення відповідальності
за скоєння злочинів, пов’язаних з використанням зброї та її незаконним
обігом; до чинного Кримінально-процесуального кодексу України відносно
передачі у підслідність слідчих органів внутрішніх справ провадження у
справах про злочини, передбачені ст. 69 КК України.

Вважаємо за доцільне рекомендувати творчим колективам правників при
розробці проектів Кримінального, Кримінально-процесуального і
Кримінально-виконавчого кодексів України враховувати чинні зміни та
доповнення до законодавства, пропозиції науковців і практиків щодо
правового забезпечення боротьби з організованою злочинністю, зокрема
таких її проявів, як бандитизм.

Міністерству внутрішніх справ, Службі безпеки разом з Генеральною
прокуратурою України вивчити питання щодо визначення суб’єкту, на який
буде покладена відповідальність за організацію і результати боротьби з
бандитизмом; розробити методики запобігання, розкриття та розслідування
бандитизму.

 

Я.Ю. Кондратьєв, В.В. Петров. Про узагальнення результатів аналізу
процесів щодо дій організованих бандитських формувань. Журнал “Боротьба
з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика)” 1’2000

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020