Реферат
на тему:
Акціонерний капітал і акціонерні товариства.
На певному етапі свого розвитку (19 ст.) суспільство зіткнулося з
проблемою, суть якої полягає в тому, що індивідуальні капітали, якими б
великими вони не були, виявилися недостатніми для організації великих
підприємств, а саме: спорудження залізниць, будівництва великих
підприємств, заснування великих банків. В той же час дрібне будівництво,
основане на індивідуальній приватній власності, задовольнити зростаючі
потреби людей вже не могло. Окрім того, приватна індивідуальна
власність, відокремлюючи безпосереднього товаровиробника від засобів
виробництва, стає гальмом у розвитку продуктивних сил суспільства.
Щоб подолати цю суперечність (між зростаючими потребами суспільства і
можливостями дрібного виробництва), необхідно було шукати таку форму
організації суспільного виробництва, яка б, з одного боку, дала
можливість об’єднати невеликі індивідуальні капітали в єдиний великий
капітал, а з іншого – зацікавити безпосередніх робітників і власників
індивідуальних капіталів у ефективному функціонуванні підприємства,
основаного на таких засадах. Такою формою організації виробництва стало
акціонерне товариство.
Акціонерне товариство – це підприємство, капітал якого утворюється за
рахунок внесків його учасників (акціонерів) шляхом придбання ними акцій.
Капітал, утворений таким чином, називається акціонерним капіталом.
Отже, акціонерне товариство – це підприємство, засноване на колективному
капіталі. Частка кожного учасника товариства в цьому капіталі
визначається кількістю акцій, якими він володіє.
Необхідно виділити ознаки, що відрізняють акціонерне підприємство від
одноосібного, а саме:
випуск і функціонування акцій;
демократична організація управління справами акціонерного підприємства;
потенційна можливість акціонерного підприємства бути більш ефективним
порівняно з одноосібним підприємством.
У одноосібному підприємстві нижньою межею ефективної господарської
діяльності є нульовий прибуток. Якщо власник цього підприємства не
отримує необхідного прибутку, але й не матиме збитків, він може ще
існувати. В акціонерному товаристві ситуація інша. Відсутність прибутку
буде означати для нього загибель, тому що прибуток потрібен для
розрахунків з акціонерами, виплати їм дивідендів по акціях. Невиплата
дивідендів породжує масовий продаж акцій, які катастрофічно починають
падати в ціні. За цим настає банкрутство товариства.
Дивіденди – це та частина прибутку акціонерного товариства, яка
виплачується власникам акцій згідно з розмірами вкладеного капіталу.
Дивіденди розраховуються так: спочатку із загальної суми прибутку
акціонерного товариства вираховують видатки на розвиток, модернізацію
виробництва, виплати процентів за кредити, премії керівникам. Потім сума
прибутку, що залишилась, ділиться на кількість акцій даного випуску.
Дивіденди можуть перевищувати розміри, оголошені при випуску акцій, а
можуть і зовсім не виплачуватися. Все залежить від ефективності
діяльності акціонерного товариства.
Акціонерні товариства в капіталістичних країнах почали виникати ще в 19
ст. В сучасних умовах практично весь великий капітал світу є
акціонерним. В Україні акціонерна форма господарювання почала
формуватися недавно, з моменту проголошення самостійності. Поштовхом для
цього стала:
необхідність мобілізації і концентрації індивідуальних капіталів для
розбудови економіки і створення власного виробничого потенціалу;
необхідність створення умов для тісного поєднання безпосереднього
виробника з засобами виробництва шляхом перетворення його на
співвласника підприємства;
роздержавлення і приватизація власності.
Юридичною базою акціонування в нашій державі став Закон України “Про
господарські товариства”, прийнятий Верховною Радою в 1991 р. Згідно з
цим Законом акціонерне товариство має такі основні риси:
– статутний фонд розділений на певне число акцій рівної номінальної
вартості;
– акції розміщені між засновниками і учасниками;
– відповідальність за зобов’язаннями лише в межах вартості майна
товариства;
– акціонери відповідають лише в межах акцій.
Розрізняють такі види акціонерних товариств:
закриті – це такі товариства, акції яких розподіляються між засновниками
і не можуть розповсюджуватися за підпискою, вільно купуватися і
продаватися на ринку цінних паперів;
відкриті – товариства, акції яких вільно розповсюджуються за підпискою,
продаються на фондовій біржі (рис. 1).
Рисунок 1. Види акціонерних товариств
В Україні на сучасному етапі формуються переважно акціонерні товариства
закритого типу. Зумовлено це такими причинами:
чинне законодавство з роздержавлення і приватизації державного майна на
першому етапі приватизації передбачало передачу цього майна переважно
трудовим колективам. Закриті акціонерні товариства відповідають цій
вимозі;
такий вид акціонерних товариств зумовлювався і відсутністю ринку цінних
паперів, що утруднювало процес розповсюдження і вільного функціонування
акцій. Цей фактор діє і зараз. Тому акціонери більшості навіть відкритих
акціонерних товариств не мають справжніх акцій. В обороті їх заміняють
тимчасові свідоцтва про внесений пай, свідоцтва депозитарію, протоколи
угод по акціях.
З розвитком акціонерної форми організації підприємств і формування так
званої системи участі виникли холдинги. Холдинг (від англ. володіючий) –
це компанія, яка створюється з метою скуповування контрольних пакетів
акцій інших, дрібніших акціонерних товариств. Система участі – це
володіння одними акціонерними компаніями контрольними пакетами акцій
інших акціонерних компаній. Суть системи участі полягає в тому, що
головна компанія “мати” (холдинг) скуповує контрольні пакети акцій інших
компаній “дочірніх”, які в свою чергу підпорядковують собі ще дрібніші
товариства “онуків”.
Виникнення акціонерних товариств і випуск цінних паперів ведуть до
утворення фіктивного капіталу. Що ж таке фіктивний капітал і що таке
реальний капітал? Реальний капітал – це промисловий капітал у всіх його
формах (грошовій, продуктивній, товарній). Фіктивний капітал – це
капітал, який існує у вигляді цінних паперів. Річ у тім, що цінні папери
для свого власника хоч і виступають капіталом, бо приносять йому дохід,
насправді реальної вартості не мають. Вони є лише титулом власності, які
дають право на отримання доходу, самі ж у процесі створення цього доходу
участі не беруть.
У сучасних умовах фіктивний капітал зростає значно швидше, ніж реальний.
Зумовлено це, по-перше, загальною тенденцією норми прибутку до
пониження. Чим нижча норма банківського процента, тим вищий курс акцій і
облігацій, тим більший фіктивний капітал.
По-друге, перетворенням все більшої кількості підприємств на акціонерні,
що означає випуск нових акцій і збільшення фіктивного капіталу без
збільшення дійсного капіталу.
По-третє, зростанням державних боргів, інтенсивним випуском облігацій
державних позик, які утворюють значну частину фіктивного капіталу.
Список використаної літератури
1. Баликоев В.З. Общая экономическая теория. Учебное пособие. –
Новосибирск: 000 «Издательство ЮКЭА», 1998.
2. Башянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Політична економія.- К.:
НІКА-ЦЕНТР, ЕЛЬГА, 2000.
3. Гальчинський А.С., Єщенко П.С., Палкін Ю.І. Основи економічної
теорії: Підручник. – К.: Вища шк., 1995.
4. Крупка М.І., Островерх П.І., Реверчук С.К. Основи економічної теорії:
Підручник. – К.: Атіка, 2001.
5. Макконел К. Р., Брю С. Л. Экономикс: принципы, проблемы и политика: В
2т. – М.: Республика, 1992. (Пер. с англ.)
6. Сакс Дж., Пивоварський О. Економіка перехідного періоду (Уроки для
України). – К.: Основи, 1996.
7. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. – К.: Основи, 1995.
8. Мікроекономіка і макроекономіка: Підруч. для студ. екон. спец. закл.
освіти: У 2 ч./ С. Будаговська, О. Кілієвич, І. Луніна та ін.; За заг.
ред. С. Будаговської. – К.: Видавництво Соломії Павличко “Основи”, 2001.
9. Л.Є. Сімків, Р.Б. Данилейчук, С.Я. Кісь, І.І. Проданова, О.С. Яцюк.
Основи економічної теорії: Конспект лекцій. – Івано-Франківськ, 2006.
Закриті
Акції розповсюджуються між засновниками
Акції вільно розповсюджуються за підпискою, продаються на біржі
Відкриті
Акціонерні товариства
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
