.

Психологічні особливості стихійних груп (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
256 1931
Скачать документ

Реферат на тему:

Психологічні особливості стихійних груп

План.

Психологічні особливості стихійних груп с.3

Список використаної літератури с.9

Психологічні особливості стихійних груп.

Людина живе, розвивається і діє в групі. Під впливом оточуючих
відбувається становлення особистості – складається її спрямованість,
формується суспільна активність, воля, створюються умови для
саморегуляції та розвитку здібностей.

Групою можна назвати будь-яке об’єднання людей, незалежно від того,
якого характеру зв’язки виявляються між її членами.

Групи поділяються на великі й малі; реальні та умовні; офіційні та
неофіційні, референтні. Великі та маля групи можуть бути реальними або
умовними.

Реальні групи – це об’єднання людей на грунті реальних стосунків –
ділових чи особистих. Так, реальною групою є учнівський клас, сім’я
товариство друзів.

Умовна група об’єднує людей лише за певною ознакою – віком, статтю,
національністю і т.д. Члени умовної групи не підтримують між собою
реальних контактів і навіть можуть не знати одне одного.

Офіційна група створюється як структурна одиниця на підставі інструкцій,
статутів, інших документів. Формальною групою є студентська група,
військовий підрозділ.

Неофіційна група – це спільність людей, що виникла нерегульованим
шляхом, стихійно на підставі спільності інтересів її членів, симпатій,
єдності поглядів і переконань, інших мотивів. Прикладом таких груп є
шанувальники туризму, рибалки.

Референтна група – це реальна існуюча чи уявна група, погляди, норми та
цінності якої постають як взірець для особистості, і за ними вона формує
свої життєві ідеали, звіряє дії та вчинки (це “зірки” кіно, спорту,
видатні політики чи герої).

Об’єднання людей у реальних групах може грунтуватися на спільності
їхньої діяльності, зумовленої єдністю потреб, інтересів, прагненням
досягти якихось значущих результатів. Вищою формою організації таких
груп є колектив, а нижчою – стихійна група (натовп, пасажири автобуса чи
поїзда, літака чи автомобіля тощо).

Вже сама назва “стихійна група” говорить, що це спільність людей, що
виникла несподівано, під дією якихось зовнішніх обставин, є внутрішньо
неструктурованою, нестійкою і має лише якусь одну мету, досягнувши якої
стихійна група або розпадається на окремих індивідів, менші соціальні
групи, чи перетворюється на більш стійкий соціальний організм люди
стають друзями, колективом тощо).

Для стихійних груп характерним є плинність її членів пасажири
транспорту), велика емоційна збудженість, дратівливість, особливо якщо
це натовп, юрба. Член стихійної групи дотримується конформізму в більшій
мірі ніж член колективу. Його поведінка часто лише зовнішньо відповідає
цілям групи, тоді як внутрішньо з ними може розходитися. Члени стихійних
груп сприймають одне одного з великим ступенем недовіри, йдуть на
спілкування між собою лише у вимушеному випадку. Члени стихійних груп
легко піддаються наказам і впливам інших осіб, лідерів чи вождів.

Для стихійних груп, особливо натовпу, є характерною інфантильність. Це
проявляється в наступному:

очікування в скрутних ситуаціях допомоги ззовні, а не розраховування на
свої сили;

пошук винних в соціальних і особистих негараздах зовні, зовнішня
персоніфікація вини;

нестача відповідальності і почуття обов’язку;

наслідуваність у поведінці та свідомості.

Завдяки цим психологічним рисам стихійною групою легко керувати,

маніпулювати.

Дослідник Ортега вивів поняття “людина-маса”. Це середня людина

стихійної групи, яка відчуває себе як “всі” і не переживає через це. Її
не цікавлять основні цінності, створені культурою, вона не збирається їх
притримуватись чи їм служити. Появу стихійних груп він (Ортега)

пов’язував з виникненням фанатизму і називав “варварством”.

Натовп характеризується відмінними від окремої людини якостями. Він, за
твердженням Г. Лебона, має свою колективну думку, духовну єдність. Це
проявляється в емоційних зв’язках, інстинктах (часом руйнівних), в
страху, відсутності почуття відповідальності. Для стихійних груп
характерним є групове божевілля, масовий психоз, що сприяє розв’язанню
війн та революцій. Перебуваючи в стихійній групі людина відмовляється
від власних бажань, амбіцій. Для неї головне бути з усіма. Людина
замикається в собі, звертається до одних і тих же ідей, перестає
відчувати необхідність пізнання нового. В думках і мисленні стихійних
груп панують стереотипні асоціації, штампи. Людина таких групах мислить
не поняттями, а образами, шукає простих відповідей на складні соціальні
проблеми. Члени стихійної групи нездатні критично мислити, вони не
бачать різниці між реальним та надуманим. Виникає своєрідна, схожа на
релігійний фанатизм віра. Незважаючи на це стихійні групи мають і
позитивні риси. Вони проявляються в масовому героїзмі, жертовності,
самозреченості. Натовп можна принадити самими високими цілями. Він
здатний на безкорисність, на вірність ідеалу. Саме в стихійних групах
виникає фольклор, мова, пісні. Якщо маси проникнулись якоюсь ідеєю,
повірили в її справедливість, то вони здатні на чудеса героїзму,
самозреченості в ім’я втілення цієї ідеї в життя.

Стихійною групою керують не традиції чи загальноприйняті звичаї, а
емоції. Вона пропонує щось уніфіковане. Стихійні групи (масу, натовп)
намагаються використовувати в своїх цілях тоталітарні режими, через те
що ними (групами) легко маніпулювати, керувати, перетворити в юрбу
фанатиків.

Часом стан людини, що перебуває в стихійній групі (в натовпі, серед
учасників мітингу чи демонстрації), порівнюють з станом помутніння
свідомості. В цьому стані втрачається активність, людина піддається
містичному екстазу, видінням чи панічному страху. Ідеї, щоб стати
доступними натовпу, спрощуються до максимуму, перетворюються на лозунги,
а думка про можливість швидкого вирішення соціальних проблем приносить
полегшення. Серед стихійних груп утверджується віра в чудодійну силу
вождя, лідера, існує страх перед відповідальністю за власні вчинки,
страх перед свободою.

Важелі управління в суспільстві, де панують стихійні групи, опиняються
найчастішу в людей, які незнайомі з принципами розвитку цивілізації.
Хоча такі люди вважають себе компетентними для вирішення будь-яких
проблем. Вони “все знають” і не потребують порад інших. Це веде до
встановлення диктатури держави.

За визначенням видатного мислителя Ортеги, зараз кожна людина відчуває
себе паном і господарем самої себе. Водночас з цим людина все більше
відчуває свою неспроможність розв’язати всі проблеми, все більше
розуміє, що пануюча колись віра в незворотність прогресу полягає в
приреченості іти одним і тим самим шляхом. Це веде до зникнення духу
традиційності, до відмови від норм і правил. Тому, поряд з упевненістю в
собі, сучасна людина відчуває і невпевненість в собі, страх, вона стає
придушеною власними необмеженими можливостями. Все це веде до того , що
влада потрапляє в руки “людини-маси”, що не має чіткої життєвої
програми, а пливе за течією, не будуючи реальних планів на майбутнє.
Ведучи інертне існування, людина-маса сприймає світ як сферу практично
необмежених можливостей.

В Ортеги стихійність виступає синонімом інертності і непокірності
водночас. Людини-маса є досить розумною, але не використовує свій
інтелект і не хоче ним користуватись. Особливо це відчутно у відмові від
культури і законності.

Ортега визнає, що людина завжди змушена застосовувати насильство.
однак, надання влади в суспільстві стихійним групам перетворює
насильство на аргумент номер один. Натовп відкидає співіснування з
кимось крім нього самого, виношує ненависть до всіх хто до нього не
належить.

Фромм вважав, що сучасне розуміння свободи передбачає існування двох
незалежних факторів: людина стає все більш впевненою в собі, критичною і
незалежною і водночас вона стає все більш самотньою, ізольованою і
заляканою. Все це найбільш чітко проявляється саме в стихійних групах.

Свобода буває негативною, коли вона відображає заперечення несвободи, і
позитивною, коли створює можливість розкриття потенцій людини. Свобода
несе в собі не лише великі можливості, але вона є і важким тягарем
відповідальності водночас. Ми часто є зачаровані зростанням свободи і
ніби не помічаємо тих внутрішніх перешкод, примусів і страхів, які
можуть звести до нуля її досягнення. Людина, за Фроммом, будучи
відчуженою від продуктів своєї праці, виявляється знову невільною,
закабаленою. Фромм робить висновок: сучасна людина, будучи не в змозі
перейти від свободи негативної до позитивної, намагається втекти від
свободи взагалі. Однією з форм такої втечі є підкорення вождю. Вождь
являє собою єдину ціль, єдину ідеологію, створює видимість спільноти,
поєднанності людей між собою. Лебон заявляв: “Маса царює, але не
править”. Натовп, як і будь-яка інша стихійна група, перебуває в полоні
у вождів. Вождь здійснює абсолютну владу над натовпом, В свою чергу
натовп поклоняється вождю. Вождь виступає для мас втіленням можливостей
вирішення їх головних проблем. Це може бути ідея нації соціальної
справедливості, свободи. Ці ідеї набувають у нас рис світської релігії,
вони виступають як вірування, часто у формі міфу.

Вождь формує масу, перетворює її в рух, об’єднує єдиною метою, ідеєю.
Лебон твердив, що вождь – це ядро натовпу, юрби, навколо якого вона і
кристалізується. Це люди дії, з непорушними переконаннями. Часто – це
люди неврівноважені, іноді навіть напівбожевільні, що втратили інстинкт
самозбереження. Через це слова вождів володіють великим ступенем впливу.
Вожді є фанатиками. своїх вірувань, а їх влада завжди деспотична і
харизматична.

Ідеї запропоновані вождем, як і емоції миттєво передаються натовпу,
стають народною істиною. Щоб стати вождем потрібно вміти повести за
собою людей, володіти волею до дії, потрібно і переважання сміливості
над інтелектом.

Натовп наділяє вождя месіанською роллю визволителя. Авторитет вождя
виступає як сила гіпнозу, і юрба готова виконувати його накази не
роздумуючи. Вождь змушений дистанціюватися від натовпу, створити навколо
себе ореол таємничості та патерналізму.

Вождь не може існувати без пропаганди, яка передбачає виставу,
церемоніал та переконання. Простір для вистав є обмежений – собори,
площі, стадіони, тобто місця, які створюють психологічний стан
співучасті і тимчасовості людського буття. Церемоніал передбачає
наявність прапорів і пісень, які мобілізують і об’єднують маси.
Церемоніал викликає в натовпу відчуття гіпнотизму. Пропаганда переконань
має ту ж мету що і реклама, але звернена вона не до розуму, а до емоцій.
Вона сприяє колективному переконанню.

Однак, слід зауважити, що дуже часто стихійні групи є ситуативними, в
них немає лідера чи вождя (ті ж пасажири в автобусі). Їх членів об’єднує
іноді лише одна мета чи інтерес. Такі групи є вкрай нестійкими. Однак за
деяких обставин вони можуть перетворитися на організовані. Окрім того,
фактично всі стихійні групи, колективи і т.д. в свій час перебували на
стадії формування. тоді вони мали більше рис стихійної групи і лише
згодом набули рис більш стійкого соціального організму.

В цілому ж проблема виникнення, функціонування та розпаду стихійних
груп викликала, викликає і очевидно, що і в майбутньому буде викликати
інтерес в дослідників, психологів.

Список використаної літератури

Андреева Г.М. Социальная психология. – М., 1996. – 416 С.

Виштеюнас Г.В. Соціальні групи // Практична психологія та соціальна
робота. – 1999. – №2. – С. 37 – 38.

Голубев В. В охваченой безумием толпе (психология толпы) // Труд. -2001.
– 10 октября. – С. 12.

Дубов И.Г., Хвостов А.Л. Моральная детерминация поведения в обыденном
сознании различных групп населения // Вопросы психологии. – 2000. – № 5.
– С. 87 – 99.

Каган М.С. Мир общения. – Политиздат, 1988. – 316 С.

Мачинський О.В. До проблем ідентифікації особистості // Практична
психологія та соціальна робота. – 2000. – № 4. – С. 28 – 30.

Основы психологии и педагогики пропагандисткой работы. – К., 1988. – 238
С.

Синагин Ю.В. Динамика процесса коллективного образования // Вопросы
психологии. – 1992. – № 1 – 2. – С. 111 – 117.

Социальная психология / Под. ред. А.В. Петровского. – М.: Просвещение,
1998ю – 224 с.

Хевешин М.А. Политика и психология масс // Вопросы философии. – 1999. –
№ 12. – С. 32 – 42.

PAGE

PAGE 9

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020