.

Орнітологія (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
392 3588
Скачать документ

Реферат на тему:

Орнітологія

Вступ

Серед великої різноманітності тварин, поширених на Україні, особливе
місце належить птахам. Вони зустрічаються майже в кожному куточку
природи і всюди є дуже помітними.

Для того, щоб побачити птаха, достатньо подивитися у вікно. На земній
кулі нараховується більше 85000 видів птахів, на території України –
358. більша частина птахів мешкають у лісах, на полях та болотах.

Птахи приваблюють увагу своїм дзвінким і мелодійним співом,
різноманітним і часто яскравим, красивим забарвленням, граціозним
польотом, цікавою поведінкою, своєрідними „танцями” та іншими
біологічними особливостями. Спостерігати за птахами в їхньому природному
оточенні – справжня насолода. Птахи мають велике значення в природі т
житті людини. Вони є нашими надійними і вірними друзями, яких безумовно
слід знати. Знання птахів не тільки розширює кругозір людини і робить її
життя повнішим, красивішим, а й дає змогу розумно, ефективно,
раціонально використовувати їх у своїх потребах.

Роль птахів у житті і господарській діяльності людини визначається перш
за все через їхні кормові, або трофічні, зв’язки. Більшість птахів
приносять людям користь, бо знищують комах, гризунів та інших ворогів
рослин, чим сприяють підвищенню врожайності полів.

Маючи велику екологічну пластичність, тобто здатність пристосовуватися
до найрізноманітніших ландшафтних і кліматичних умов, птахи розселилися
по всій земній кулі, утворивши в різних її регіонах специфічні „життєві
форми”.

На річках, озерах, болотах живуть птахи іншого типу. Вони можуть плавати
і пірнати.

У лісових птахів зовсім інші пристосувальні ознаки. Вони лазять по
стовбурах і гілках дерев за допомогою міцних зігнутих кігтів,
підпираючись жорсткими, твердими стерновим перами. Міцний дзьоб і довгий
язик допомагають їм видобувати і витягати з щілин кори і деревини
дрібних тварин, а іноді і видовбувати в деревині дупла для гнізда.

Лісових птахів дуже багато. Серед них є комахоїдні, м’ясоїдні та
зерноїдні види, що зустрічаються в лісах різного типу, де вони займають
різні яруси рослинності: від крон найвищих лісових велетнів до
чагарникового і трав’янистого підліску. Вони мають різну форму дзьоба,
різне забарвлення, голос, різний спосіб життя. Але всі вони – птахи
лісові і без лісу жити не можуть.

Людина в своїй господарській діяльності використовує багатства природних
екосистем і сама створює штучні або напівштучні екосистеми з метою їх
збагачення і кращого пристосування до своїх потреб. Насаджені ліси і
парки, поля сільськогосподарських культур, штучні водойми, фруктові
сади, тваринницькі ферми, мисливські господарства – це не повний перелік
штучних і напівштучних екосистем, які називаються культурними
ландшафтами. Роль птахів у цих екосистемах, тобто в житті та
господарській діяльності людини, надзвичайно велика. Якщо підрахувати,
скільки їжі споживають птахи певного району за день, місяць і рік, то
дістанемо фантастично великі цифри.

Шукаючи їжу, птахи ретельно „обстежують” кожну гілочку, листочок,
тріщину в корі дерев, перевертають опале листя на землі, тобто
знаходять комах в усіх можливих схованках, де боротьба з ними штучними
методами захисту рослин, у тому числі і хімічними, майже неможлива. Та
не тільки в гніздовий період птахи здійснюють свою корисну діяльність.
Під час весняних і осінніх перельотів кількість птахів може
збільшуватись у 10-15 раз.

Людство має певний досвід приваблювання птахів на поля, в сади та лісові
насадження для їх концентрації в місцях, де можуть масово розмножуватися
шкідники.

Значення птахів у житті та господарській діяльності людини не
вичерпується тим, що вони допомагають у боротьбі з шкідниками. Дуже
велика роль птахів у поширенні багатьох рослин і, зокрема, в процесах
поширення і поновлення лісів. Поїдаючи різні плоди, ягоди й насіння,
роблячи собі запаси їжі, а потім забуваючи їх іноді далеко за межами
лісу, птахи сприяють розповсюдженню багатьох деревних і чагарникових
рослин.

Багато видів птахів належать до мисливсько-промислових і дають цінні
продукти – м’ясо, жир, яйце, пух, перо тощо.

Не можна не сказати про шкоду, яку іноді вони завдають: зграями або
поодинці налітають на фруктові сади, виноградники, ділянки зернових
культур, витягуючи із землі пророслі зерна кукурудзи.

Останнім часом стало відомо, що птахи можуть переносити збудників деяких
інфекційних хвороб (грип і ряд хвороб, що називають орнітозами). Проте
оголошувати нещадну війну всім птахам і безжалісно їх винищувати було б
великою непоправною помилкою. Птахи ніколи не зможуть нанести великої
шкоди. Щоб зменшити небезпеку зіткнення птахів з літаками або аварій на
лініях електромереж, слід втілювати вжиття нові перспективні засоби
захисту від птахів які не несуть за собою їх фізичного винищення:
звукові, світлові й інші бар’єри. Розроблено також заходи боротьби і
профілактики проти хвороб, які переносять птахи.

В кінці ХІХ століття – на початку ХХ століття з’явились капітальні
відомості М.А. Мєнзбіра, К.А. Сатуніна, Н.Л. Дєніково та інших. З часом
проблеми лісового господарства, в тому числі лісо-зоологічні та
промислово-біологічні дослідження набули державного значення.
Дослідженням зайнялись наукові заклади: лісогосподарські ВУЗи, наукові
інститути, державні заповідники та інші вищі учбові заклади. Професор
І.Г. Доппельманр організував велику кількість студентів і молодих
спеціалістів. Для нього був характерний біологічний і географічний
підхід до розв’язання промислової, біологічної, лісової зоології.

В області орнітології України багато зробив А.А. Браунер. Інтенсивні
дослідження в області біології і практичного значення лісових звірів,
птахів проводились в різних університетах, в інститутах екології і
зоології., в заповідниках.

Результати досліджень українських вчених

Перед тим як перейти до систематичного видового огляду України,
необхідно зосередитись на деяких загальних рисах, закономірностях,
притаманних західним областям України.

Наявність у Львові науково-природничого музею дає можливість визначити
закономірність проходження періодичних явищ в житті птахів в минулому і
в теперішній час. Музей налічує 2,3 тисяч скелетів, шкурки птахів,
велику кількість гнізд з багаточисельними кладками, які зібрані в
основному на території західної області України.

Ідея створення цього музею належить І Дзедушицькому, який в 1832 – 1840
роках заключив договір з геологом Л. Цейшнером про збір матеріалів
викопної фауни Келецько-Сандомирського кряжа. Але дійсним засновником
музею був син Дзедушинського – орнітолог В. Дзедушинський, знавець фауни
Галичини. У фонді музею наявні чучела та шкірки птахів, здобутих у
різних пунктах Волино-Поділля, Полісся, Прикарпаття, Карпат. Частина
матеріалів зібрана у східній частині Польщі.

Неоднорідність видового складу птахів в різних районах заходу України
пояснюється в першу чергу характером їх ландшафтів. Західні області
України – Волинська, Рівненська, Львівська, Тернопільська,
Івано-Франківська, Чернівецька, Закарпатська – витягнуті з півночі на
південь більш ніж на 500 км. Їх територія розташована в різних
природньо-кліматичних зонах. Волинська та Рівненська області лежать в
границях зони мішаних лісів, більша частина Львівської,
Івано-Франківської, Тернопільської областей входять до складу
лісостепової зони, східна частина Тернопільської, північна частина
Чернівецької та південні райони Закарпатської областей відносяться до
степової зони, і, нарешті, значна частина простору південних районів
Івано-Франківської, Львівської, Чернівецької областей, більша частина
території Закарпаття зайняті гірськими ландшафтами Українських Карпат з
їх вертикальними поясами в розповсюдженні рослинності.

Своєрідні специфічні риси авіафауни Карпат порівнюючи з сусідніми
низинами дозволяють відділити цей гірський край в особливий
орнітогеографічний округ, в лісовий у широкому сенсі цього слова.

У фауні птахів Карпат наявно немало видів і підвидів гірських й тайгових
птахів, які відсутні на Волино-Подільському плато й знов з’являються у
хвойних лісах Полісся. У Поліссі, в Карпатах такі види як глухар,
рябчик, трипалий дятел, білоспинний дятел та інші представники різних
географічних форм.

В Карпатах відсутні більшість видів водоплавних і болотяних птахів,
деякі частини прибережного, кущового комплексів та відкритих просторів.
Багато представлений на озерах Полісся й в басейнах Дністра. Низка видів
птахів, звичайних на Волино-Подільському плато, південніше Карпат
зустрічається рідко, з іншого боку, значна кількість звичайних,
багаточисельних видів на Дунайській низині рідко зустрічаються
північніше Карпат.

Абсолютна більшість птахів, заселяючи букові та хвойні ліси Карпат,
піднімаються до верхньої межі свого розповсюдження (1200 – 1600 м), при
цьому чисельність багатьох видів гірських птахів з висотою помітно
збільшується, тоді як чисельність птахів європейських широколистяних
лісів з висотою зменшується. Вони становляться рідкими або зовсім
відсутні у верхніх смугах лісів.

Важливу роль у питанні взаємозв’язку і взаємопроникнення авіафауни гір і
низин відіграють долини Карпат. З річними долинами пов’язано
розповсюдження в горах великої групи рівнинних видів птахів. На весні і
восени по річним долинам Карпат проходить проліт різних видів птахів.

До склади фауни пернатих України входять осідлі, гніздові, пролітні,
зимуючі форми. Однак, під впливом різкого погіршення суворих кліматичних
умов півночі, а також в пошуках достатку й збитку їжі, в західних
областях України в окремі зими залітають з півночі біла сова, яструбина
сова, шишкар сосновий, жайворон рогатий, горіхівка сибірська.

В процесі розвитку орнітології погляди на систематику птахів
неодноразово змінювались. Накопичення нових факторів може в подальшому в
якійсь ступені змінити уявлення про спорідненість між окремими групами
птахів. Навіть найбільш стабільні категорії рядів та родин в оцінці
різних спеціалістів й тепер сприймаються по різному. Наприклад: куликів,
мартинів, зв’язаних між собою спільним походженням іноді розглядають в
якості самостійних рядів, але в основному об’єднують в загальний ряд
Ржанкоподібних.

Кількість видів птиць, визнані і обліковані наукою, по мірі накопичення
відомостей також змінювалась і продовжує змінюватись. Чим ліпше пізнають
характер розвитку птиці, розповсюдження й поведінку, тим точніше
визначають границі кожного виду, й відповідно загальний список реальних
видів. На протязі минулого століття в результаті ревізії загальний
список світової фауни скоротився більш ніж у два рази: з 19000 до 8580
видів. Це скорочення обумовлюється, головним чином, через те, що
багатьох птахів, яких раніше визнавали за самостійні види, було
переведено в ранг підвидів. Наприклад: чорна та сіра ворона, багато форм
фазанів.

Опис нових видів в середині ХХ століття закінчився, але процес вимирання
окремих видів продовжується. Підраховано, що за останні 300 років
вимерло 70 видів птахів. В результаті низка видів потребувала
спеціальної охорони. Особливої уваги в цьому відношенні заслуговують
Чорний лелека (Ciconia nigra), беркут (Aguila chrysaetus), дрофа (otis
tarda), змієїд (circaetus ferox), стрепет (otis tetrax) та інші.

Об’єкти та методика дослідження

На земній кулі нараховується більше 85000 видів птахів, на території
України – 358. більша частина птахів мешкають в лісах, в полях, на
болотах. Спостереження за ними в цих місцевостях складніше ніж в
населених пунктах.

Але є види птахів, які мешкають на безлюдних куточках землі. Щоб за ними
спостерігати, необхідно подолати дуже великі відстані гірських, степових
або лісових доріг. Життя пернатих люди вивчають здавна. Дивлячись на це,
деякі проблеми вирішити досі не вдається.

З птицями пов’язані епідеміологічні проблеми.

Умови життя в горах дуже відрізняються від рівнинних. З підняттям у гори
клімат швидко змінюється: знижується температура, збільшується кількість
опадів, повітря стає більш розрідженим. Змінюється від підніжжя гір до
вершин і характер рослинності.

Природні умови в горах змінюються не тільки з висотою, але й при
переході з одного схилу на інший, іноді навіть на сусідню ділянку того
самого схилу, якщо він має інше положення відносно частин світу, іншу
крутизну або інакше відкритий для вітру. Усе це створює надзвичайну
строкатість умов життя на близьких одна до одної ділянках гір.

Ще в далеку давнину люди звернули увагу на щорічні перельоти птахів. Це
явище в житті природи справді дуже цікаве. З настанням осінніх холодів
багато птахів, що жили влітку в наших лісах і на наших полях, зникають і
з’являються інші, яких літом ми не бачили. А навесні зниклі восени птахи
знову з’являться.

Перелітні птахи летять звичайно невисоко: великі види – не вище 1000 м,
середні – не вище 300 м. Багато дрібних горобиних летить зовсім низько
над землею. Висота польоту залежить від умов: птахи летять нижче при
зустрічному вітрі, великій хмарності, у дощ і туман.

Багато птахів, щоб не заблудитися в польоті, особливо вночі, подають
незвичайні звуки, кричать і навіть співають. Крім того, птах
користується голосом як „ехолотом”. Своїм дуже тонким слухом птах
уловлює звук, що відбивається від предметів. Тому він не наштовхується в
темряві на дерева або скелі і, можливо, навіть визначає висоту над
землею.

Учені вивчають перельоти птахів. Насамперед науці допомагають у цьому
безпосередні спостереження. Влаштувавши кілька спостережних пунктів на
морському узбережжі, де пролітають зграї птахів, можна встановити
швидкість перельоту зграй, кількість птахів. Спостереженням встановлюють
також строки прильоту навесні і відльоту восени. Крім того дуже добрі
результати дає кільцювання птахів.

Перельоти птахів наука вивчає вже давно, але в цьому явищі природи є ще
дуже багато недослідженого. Орнітологія – наука про птахів – будує свої
висновки про перельоти на порівняння багатьох окремих спостережень.
Спостерігати перельоти птахів і відмітити в них щось цінне для науки
може кожний юнат.

PAGE

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020