.

Система і джерела податкового права (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
346 2698
Скачать документ

РЕФЕРАТ

на тему:

Система і джерела податкового права

План

Система податкового права

Джерела податкового права

Податкове законодавство

Література

1. Система податкового права

Податкове право містить досить велику сукупність фінансових норм, що
об’єднані в певну систему. Остання розбита на групи, що мають специфічні
особливості, логічну структуру, об’єктивний склад. Система податкового
права — об’єктивна сукупність суспільних фінансових відносин, що
визначає внутрішню структуру податкового права, зміст і особливості
розміщення норм, які регулюють податкові правовідносини.

Норми податкового права залежно від особливостей відносин, ним
урегульованих, розподіляють на окремі структурні підрозділи. У системі
складного інституту податкового права існує кілька підсистем інститутів,
які можна згрупувати в розділи.

Загальна частина податкового права акумулює інститути, які закріплюють
загальні підходи до регулювання системи оподаткування, що стосуються
всіх видів податків і зборів, всіх норм Особливої частини. Загальна
частина охоплює норми, винесені, так би мовити, за дужки. У дужках —
інститути Особливої частини, саме до яких застосовуються положення
Загальної частини, але вже в конкретному випадку, зумовленому певним
податком чи збором. До Загальної частини віднесено норми, які визначають
характер інституту податкового права, зміст податкової системи, податку,
елементи правового механізму податку, підстави відповідальності за
порушення податкового законодавства, усунення подвійного оподаткування
тощо.

Особлива частина податкового права містить систему інститутів, які
деталізують податкову систему в цілому та визначають конкретні механізми
окремих податків і зборів. Саме Особлива частина й охоплює правові
механізми елементів податкової системи.

2. Джерела податкового права

Джерело податкового права має встановлювати певні правила поведінки, які
виключають його індивідуалізацію щодо окремого суб’єкта; має бути
виданим компетентним органом(в основному органами державної влади); мати
чітку відповідність матеріальної і процесуальної сторін функціонування
податкового механізму.

Отже, джерелами податкового права є форма вираження правотворчої
діяльності держави з приводу прийняття компетентними державними органами
нормативних актів, що встановлюють норми податкового права.

Джерела податкового права можна поділити за кількома принципами.

I. За владно-територіальною ознакою (в основному це стосується видів
нормативних актів):

загальнодержавні нормативні акти;

республіканські (Автономна Республіка Крим);

місцеві нормативні акти.

II. За характером правових норм:

нормативні — акти, що містять правові норми загального характеру,
прийняті компетентними органами у встановленому порядку;

ненормативні — акти, що не містять правових норм загального характеру.

III. За особливостями правового регулювання і характером встановлення:

Звичай, який санкціонують компетентні органи у встановленому порядку.
Найчастіше йдеться про звичай, на який є посилання в законі. Звичаєм, як
правило, регулюються процесуальні сторони функціонування податкових
актів, межі компетенції державних органів у сфері оподаткування.

Прецедент дістав широкого поширення в правових системах
англосаксонського типу, особливо за наявності пробілу в законодавстві.
Специфіка в цьому разі полягає в тому, що право-застосовний орган
фактично є нормо творчої структурою. Багато процесуальних норм
народилися в ході судових слухань з податкових справ. Наприклад, розгляд
податкових правопорушень в американському суді ускладнювався посиланнями
на п’яту поправку до Конституції США, що надавала право відмовитися від
дачі показань, бо це могло призвести до «самозвинувачення» . Верховний
Суд США, наділений повноваженнями конституційного контролю, відмовив
підозрюваним у можливості використовувати п’яту поправку до Конституції
уразі розгляду справ з податкових правопорушень.

Подібні ситуації приводять до необхідності систематизації найважливіших
судових рішень. У США судову нормо-творчість здійснюють Верховний Суд,
апеляційні суди, претензійний суд, федеральні окружні суди і податковий
суд США.

3. Міжнародні договори (конвенції, угоди) важливого значення набувають
при врегулюванні подвійного оподаткування, інших питань оподаткування.
Застосування цього джерела податкового права не завжди однозначне.
Міжнародні договори наділені різною юридичною чинністю. Якщо в Україні
вони мають перевагу над законами, прийнятими Верховною Радою, то в США
їх дія рівнозначна законам, і до системи законодавства міжнародні
договори включаються нарівні з законами США. Це зумовлює проблеми як
забезпечення правового регулювання таких норм, так і системи гарантій їх
забезпечення.

Правова доктрина притаманна для мусульманських країн, де вона як одне з
важливих джерел шаріату заповнює прогалини законодавства відповідно до
приписів мусульманської доктрини.

Нормативний правовий акт — найважливіше, а іноді єдине джерело
податкового права. У деяких випадках інші джерела розглядають як похідні
від нормативного акту.

3. Податкове законодавство

Податкове законодавство, як форма реалізації податкового права, містить
досить широке коло нормативних актів, які регулюють оподаткування.

Основу податкового законодавства повинні становити тільки закони і
найважливіші підзаконні акти (у більшості випадків — прирівняні до
законів. Такими були Декрети Кабінету Міністрів України наприкінці 1992
— на початку 1993 року). Іншими словами, це нормативні акти, що
встановлюють основні права й обов’язки платників, механізм дії окремого
податкового важеля. С. Г. Пепєляєв вважає, що податкове законодавство
містить тільки закони і рішення органів влади, які видають на основі
Конституції.

Термін «законодавство» широко використовують у правовій системі
переважно в значенні сукупності законів та інших нормативно-правових
актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є
джерелами певних галузей права. Цей термін без визначення його змісту
використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, п. 12 Перехідних
положень). У законах залежно від важливості та специфіки суспільних
відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: одні
мають на увазі лише закони; інші, насамперед кодифіковані, до поняття
«законодавство» включають як закони й інші акти Верховної Ради України,
так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких
випадках — також і нормативно-правові акти центральних органів
виконавчої влади.

Частиною національного законодавства відповідно до ст. 9 Конституції
України є також чинні міжнародні договори, згоду на обов’язковість яких
дала Верховна Рада України.

Отже, термін «законодавство» охоплює закони України; чинні міжнародні
договори України, згоду на обов’язковість яких дала Верховна Рада
України; постанови Верховної Ради України; укази Президента України;
декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в рамках їх
повноважень і відповідно до Конституції України та законів України.

Законодавчі акти, що є основою податкового законодавства, складають
певну систему.

1. Загальні не фінансові закони — конституційні закони або закони, що
належать до інших галузей права, які містять податкові норми.

Найбільш принципові положення, що регулюють основи оподаткування,
закріплюються на конституційному рівні (повноваження органів державної
влади і управління, загальні принципи оподаткування тощо). В деяких
випадках приймають спеціальні конституційні й органічні закони — Закон
ФРН про фінансову допомогу Федерації і земель 1969 року; Конституційний
закон про фінанси, що визначає компетенцію Федерації і земель Австрії в
сфері податків; Органічний закон 1979 року про статус автономії Країни
Басків (Іспанія), розділ III якого цілком присвячений фінансовим
питан-ням. Законодавчі акти інших галузей права в основному стосуються
деяких аспектів податкових платежів або додаткових ознак, які
характеризують податковий механізм. Найчастіше таким чином регулюються
пільги, надані платникам(акти, що характеризують режим іноземного
інвестування вільних економічних зон, статус ветеранів Великої
Вітчизняної війни тощо).

Загальні фінансові закони — це в основному бюджетні закони. Причому це і
фундаментальні бюджетні закони, які встановлюють основи бюджетної
системи, місце податкових надходжень у доходах держави, і поточні
бюджетні закони, якими щороку затверджується фінансовий план. Багато
законів про державний бюджет України на рік більш ніж наполовину
складають податкові норми.

Загальні податкові закони — законодавчі акти, які містять положення, що
регулюють податкову систему в цілому, її основи, головні характеристики
податкових важелів. У цих актах не деталізуються конкретні види
податків. До загальних податкових законів в основному належать податкові
кодекси, що поєднують матеріальні та процесуальні сторони податкової
системи, а також основні закони загального характеру (закони України
«Про Державну податкову службу в Україні» та «Про систему
оподаткування»).

Спеціальні податкові закони — законодавчі акти, що регулюють окремі
групи чи види податків. До них належать закони, що містять
характеристику окремого виду податку, детальний механізм його обчислення
і сплати.

У деяких працях виділяють специфічні риси, притаманні податковим
законам:

а) персоніфікований характер, за якого механізм регулювання спрямований
на певну групу платників;

б) терміновий характер, що означає дію його в часі протягом певного
обмеженого періоду, оскільки основні елементи податкового механізму
(платник, об’єкт, ставки) змінюються досить часто;

в) характер податкових законів, оснований на презумпції винності
платника. Крім того, громіздкість податкового законодавства, роль
податкових органів, які є арбітрами у спірних питаннях і ставлять
платника в положення залежного.

Література

Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут
після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020