.

База оподаткування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
381 2566
Скачать документ

Реферат

на тему:

База оподаткування

ПЛАН

Поняття бази оподаткування

Податковий період

Визначення податкової бази

Література

1. Поняття бази оподаткування

Базою оподаткування є конкретна (кількісна, фізична чи інша)
характеристика певного об’єкта оподаткування. Для визначення суми
податку, яку необхідно перерахувати в бюджет, об’єкта оподаткування
недостатньо. Для цього необхідно скоригувати відповідно до законодавства
кількісні характеристики об’єкта оподаткування. На підставі цього
податкова база істотно відрізнятиметься від кількісних ознак самого
об’єкта оподаткування. Вона за своїм змістом є об’єктом оподаткування,
скоригованим і підготовленим до застосування завдаткової ставки,
нарахування суми податку, що підлягає сплаті до бюджету.

Податкова база необхідна саме для нарахування податку, але вона не є
безпосередньо обставиною, що породжує обов’язок сплатити податок, тобто
об’єктом оподаткування. Наприклад, наявність у підакцизних товарах
вартості не є фактом, що зумовлював би зобов’язання сплатити акциз.
Реалізація підакцизних товарів у роздрібній торгівлі не породжує
податкових правовідносин. Такі відносини виникають у зв’язку з
визначеними в законі діями платників податків: реалізацією підакцизного
товару виробниками підакцизних товарів на внутрішньому ринку, ввозом
товару на митну територію.

Саме ці дії і є обставинами, що зумовлюють обов’язок сплатити акциз.
Створення бази оподаткування не означає приховування, відсутність обліку
чи заниження предмета (тим більше об’єкта) оподаткування. Склад
«заниження об’єкта» за багатьма податками взагалі не застосовується:
об’єкт цих податків можна сховати (не враховувати) тільки цілком, але не
частково. Заниження бази оподаткування не можна кваліфікувати як
приховування чи відсутність обліку оподаткування, оскільки платник
податків заявляє про наявність об’єкта оподаткування.

2. Податковий період

Податковим періодом є період (календарний рік тощо), протягом і по
закінченні якого визначається податкова база й обчислюється сума
податку, що підлягає сплаті платником податків. Податковим періодом е
термін, протягом якого формується податкова база. Податковий період слід
відрізняти від звітного періоду. Із самого початку податковий період не
пов’язується з періодом формування об’єкта оподаткування. На підставі
категорії податкового періоду й особливостей його застосування
забезпечується періодичне надходження податків у бюджети за підсумками
фактичної діяльності платника в податковому періоді.

Податковий період встановлюється для кожного податку окремо відповідним
законодавчим актом, що закріплює певний податок. Вій може дорівнювати
календарному року чи становити інший термін, відповідно до характеру й
особливостей конкретного податку.

Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Але в деяких
випадках їх слід розмежовувати. Підставою для цього є збіг чи
розбіжність обов’язку зі сплати податку й обов’язку звітності зі сплати
цього податку.

Податкові періоди можна класифікувати за такими підставами.

1. За термінами:

а) річний податковий період;

б) квартальний податковий період;

в) місячний податковий період;

г) інші (податкові періоди, пов’язані зі сплатою податку одноразово;
сплатою податку за підсумками складених періодів —кілька років і т.
ін.).

2. За особливостями формування податкового обов’язку:

а) перший — період, в якому податковий обов’язок формується з дня
виникнення до закінчення податкового періоду;

б) триваючий (звичайний) — податковий обов’язок формується з початку
податкового періоду і до його закінчення;

в) останній період» в якому податковий обов’язок визначається э початку
податкового періоду і до останнього дня терміну податкового обов’язку
платника.

Межі першого й останнього податкових періодів визначають відповідно до
чинного податкового законодавства. У деяких випадках (коли
законодавством остаточно не визначено це положення) ці терміни визначає
платник податків разом з податковими органами за місцем обліку платника.

3. Визначення податкової бази

Платники податків визначають податкову базу за підсумками кожного
окремого податкового періоду на підставі даних податкового обліку
об’єктів оподаткування чи об’єктів, пов’язаних з оподаткуванням.
Фактично обов’язки визначити податкову базу і сплатити податок виникають
у платників податків за підсумками кожного податкового періоду. За
рахунок визначення податкової бази і податкового періоду формуються
підстави стабільного надходження податків протягом усього календарного
року. При цьому законодавець не пов’язує ці розрахунки з періодом
формування об’єкта оподаткування. Це диктується в першу чергу тим, що
той самий об’єкт може мати кілька баз оподаткування, які відповідатимуть
окремим податкам. Саме тому база оподаткування встановлюється по кожному
податку окремо. Здійснюється це на підставі таких принципів:

однорідність бази оподаткування;

можливість застосування до бази оподаткування конкретної одиниці її
виміру;

простота і зрозумілість визначення бази оподаткування;

зручність застосування бази оподаткування для нарахування податку;

можливість обліку бази оподаткування.

Податкова база може як збігатися, так і не збігатися з об’єктом
оподаткування. При визначенні бази оподаткування застосовують одиницю її
виміру (масштаб податку), за яку править конкретна вартість, фізична чи
інша характеристика бази оподаткування або її частини» щодо якої
застосовують ставку податку. Масштаб податку встановлюється по кожному
податку окремо, він « єдиним для розрахунку й обліку податку.

Термін „податкова база” використовуюсь для тoгe, щоб кількісно виразити
предмет оподаткування. У ряді випадків податкова база (основа податку)
фактично є частиною предмета оподаткування, до якої застосовують
податкову ставку. Однак це правильно тільки в тому разі, якщо предмет
оподаткування безпосередньо зумовлює і дозволяє застосувати до себе
спосіб нарахування. Оподатковуваний прибуток, наприклад, може бути
безпосередньо виражений й обчислений тільки в грошових одиницях.

При розрахунку бази оподаткування багато уваги приділяється визначенню
одиниці виміру бази оподаткування — конкретній вартісній фізичній або
іншій характеристиці бази оподаткування чи її частини, щодо якої
застосовується ставка податку. Одній базі оподаткування має відповідати
одна одиниця виміру бази оподаткування. При цьому одиниця виміру бази
оподаткування є єдиною як до розрахунку податку, так і для податкового
обліку.

Розмір бази оподаткування визначають тільки на підставі використання
однієї одиниці її виміру. При цьому розмір бази оподаткування визначають
як результат множення одиниці виміру бази оподаткування на кількість цих
одиниць, що у цілому складають повний обсяг бази оподаткування.

Усі розрахунки податкової бази повинні здійснювати на підставі
документально підтверджених даних про об’єкти оподаткування чи у зв’язку
з оподаткуванням. У цьому разі платник зобов’язаний мати документальні
підтвердження щодо обґрунтування будь-якої позиції податкової звітності.
Якщо при цьому платник податків припускається помилки, то перерахунок
податкового зобов’язання здійснюється тільки щодо того податкового
періоду, в якому було допущено помилку.

Література

Конституція України. – К.: Преса України, 1997.

ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260

Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

Сук Л. К. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. — К.: Інститут
після-дипломної освіти Київського університету ім. Тараса Шевченка. —
2001. — 339 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020