Реферат на тему:
Управління якістю освіти на основі компетентнісного підходу
Зміст
Вступ(стр.3-4)
Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти за
напрямом «Економіка і підприємство»(стр.5-9)
Сфера професійної діяльності(стр.5)
Предмет професійної діяльності(стр.5-6)
Рівні підготовки фахівців(стр.6-7)
Компетенції. Формування преліку компетенцій(стр.7-8)
Освітньо-професійна програма. Модульний принцип побудови освітньої
діяльності(стр.8-9)
Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю
«Економіка і підприємство»(стр.9-11)
Заключення(стр.12)
Використана література(стр.13)
Вступ
Процеси європейської інтеграції охоплюють дедалі більше сфер
життєдіяльності, включаючи вищу освіту. Україна чітко визначила орієнтир
на входження в освітній і науковий простір Європи, здійснює модернізацію
освітньої діяльності в контексті європейських вимог, наполегливо працює
над практичним приєднанням до Болонського процесу.
У 1997 році під егідою Ради Європи та ЮНЕСКО було розроблено і прийнято
Лісабонську конвенцію про визнання кваліфікацій вищої освіти Європи, яку
підписали 43 країни (Україна в тому числі). Лісабонська угода декларує
наявність і цінність різноманітних освітніх систем і ставить за мету
створення умов, за яких більша кількість людей, скориставшись усіма
цінностями і здобутками національних систем освіти і науки, зможуть бути
мобільними на європейському ринку праці.
25 травня 1998 року міністри освіти Франції, Італії, Великобританії та
Німеччини на конференції, присвяченій 800-річчю Паризького університету,
підписали так звану Сорбонську декларацію “Про гармонізацію європейської
системи вищої освіти”, завдання якої – створення відкритого
європейського простору вищої освіти, який має стати більш
конкурентоспроможним на світовому ринку освітніх послуг. Основна ідея
цих документів – двоступенева структура вищої освіти, використання
системи кредитів (ECTS), міжнародне визнання бакалавра як рівня вищої
освіти, що надає особі кваліфікацію та право продовжувати навчання за
програмами магістра відповідно до положень Лісабонської угоди. Таким
чином поступово створювалися умови для інтеграційних процесів у сфері
вищої освіти європейських країн. Україна була і є активним учасником цих
процесів.
19 червня 1999 року міністри освіти 29 європейських країн підписали
Болонську Декларацію, головною метою якої проголошувалась побудова до
2010 року загальноєвропейського простору вищої освіти (The European
Higher Education Area), в якому викладачі та студенти зможуть
безперешкодно пересуватися, а їхні кваліфікації будуть визнаватися. Ці
два документи, що стали виявом розуміння спільних проблем і прагнення до
побудови європейського простору вищої освіти, формально започаткували
Болонський процес, що охопив сьогодні більшість країн Європи.
Було проведено 28 міжнародних заходів, починаючи з Паризької зустрічі
міністрів чотирьох Європейських країн, яка відбулася 25 травня 1998
року, де було прийнято Сорбонську декларацію, до офіційної зустрічі
міністрів освіти європейських країн 19 травня 2005 року в норвезькому
місті Бкерген, де Україна офіційно була залучена до Болонського процесу
через підписання міністром освіти і науки України відповідної
декларації.
Кінцевою метою всіх цих заходів є забезпечення адекватності якості вищої
освіти новому етапу розвитку суспільства. Таким чином, не запровадження
Європейської кредитно-трансфертної та акумулюючої системи (ЕСТS) має
бути метою вищого навчального закладу при входженні у Болонський процес,
а кардинальне підвищення якості підготовки фахівців. Формальне
запровадження цієї системи не тільки не дасть ефекту підвищення якості
вищої освіти, а може призвести до зворотного результату.
1.Основні складові компетентнісного підходу до організації вищої освіти
за напрямом «Економіка і підприємство»
1.1 Сфера професійної діяльності
Нові часи, особливо переломні моменти в розвитку суспільства вимагають
абсолютно нових ідей, які б слугували гармонічному й ефективному
здійсненню соціальних та економічних перетворень, досягненню нових
рівнів розвитку держави.
Тепер в Україні таких ідей, неординарних підходів до вирішення завдань,
які повсякчас постають перед суспільством понад усе потребують дві сфери
його життя, в яких відбуваються процеси створення матеріальних
цінностей, тобто : економіка, і сфера, структури й заклади якої
забезпечують першу найефективнішими технологіями, високоосвіченими
спеціалістами та висококваліфікованими робітничими кадрами.
З огляду на це – місія економічного університету, зокрема спеціальності
«Економіка підприємства», наступна : формування творчої особистості,
профілактика наукової та практичної роботи у сфері суспільно-економічної
діяльності з метою підвищення рівня та якості життя людей і
прогресивного розвитку суспільства.
1.2 Предмет професійної діяльності
Загальним предметом спеціальності є вивчення та аналізування економічних
процесів та закономірностей організації, функціонування та розвитку
підприємств в ринковому середовищі. Розглядаючи конкретно предмет
діяльності за напрямом «Економіка і підприємство» маємо:
економічне діагностування підприємства, аналіз і оцінка використання
його потенціалу у досягненні цілей;
ефективне формування та використання капіталу підприємства;
розробка стратегій та планів діяльності підприємста в цілому та його
окремих підрозділах;
збирання, обробка, систематизація і узагальнення інформації про
діяльність підприємства та умови його функціонування;
контроль за ефективністю використання ресурсів і досягнення поставлених
завдань;
розпізнавання ринкових сигналів;
розроблення та удосконалення методичного інструментарію і стандартів
економічної роботи.
1.3 Рівні підготовки фахівців
У контексті Міжнародної Стандартної Класифікації Занять (МСКЗ-88)
«кваліфікація» визначається як здатність працівника виконувати конкретні
завдання та обов’язки у рамках певного виду діяльності. Вона має такі
два параметри:
1) рівень кваліфікацій який визначається складністю і об’ємом завдань та
обов’язків, що виконує робітник;
2) кваліфікаційна спеціалізація, яка визначається певною галуззю
потрібних знань.
У сфері праці «кваліфікація» визначається як рівень підготовки, ступінь
придатності до якого-небудь виду праці. При цьому підкреслюється, що:
• фахівці однієї професії можуть мати різну кваліфікацію;
• незалежно від кваліфікації фахівця перелік параметрів, що
характеризують усіх фахівців однієї і тієї професії, однаковий;
• відмінність фахівців однієї професії, але різної кваліфікації,
визначається значеннями параметрів, які характеризують кваліфікацію
фахівця.
Для визначення кваліфікації необхідно знати:
• перелік параметрів (найбільш загальних та суттєвих ознак) професійної
роботи;
• значення цих параметрів, щоб запровадити межі кваліфікації, які
дозволять відрізнити її від інших кваліфікацій, пов’язаних з цією
професією.
1.4 Компетенції. Формування преліку компетенцій
Компетенція – це комплексне використання навичок.
Компетентність – реалізація навичок.
Для визначення компетентності необхідно дотримуватись наступних вимог:
Знання
Застосування знань
Прийняття рішень
Комунікабельність
Здатність до самоосвіти
Спеціальні компетенції:
Аналітична
Планово-проектна
Організаційна
Контрольна
Обліково-статистична
Навчально-педагогічна
Науково-дослідницька
Загальні компетенції
інструментальні
міжособисні
системні
– когнітивні здібності;
– індивідуальні здібності;
– здібність застосовува її
– здібність розуміти і
– здібності щодо
знання на практиці;
використовувати
самокритики;
– дослідницькі здібиості;
ідеї і розуміння;
– вміння працювати у
– здібність до навчання;
– методологічні здібності;
групах;
– здібність до адаптації
– здібності розуміти і
– вміння приймати
до нових ситуацій;
керувати навколишнім
соціальні і етичні
– здібність до генерації
середовищем:;
обов’язки
нових ідей (творчості);
– організувати час;
– здібність до лідерства
– видобувати стратегії
– розуміння культури і
навчання;
звичаїв інших країн;
– прийняття рішеш> і
– здібність працювати
вирішення проблем;
автономно;
– технологічні вміння;
– здібність до розробки
– вміння, пов’язані з
проектів та їх
використанням техніки,
управління;
комп’ютерні навички га
– здібність до ініціативи і
здібності інформаційного
підприємництво; ‘
управління;
– відповідальність за якість;
– комунікативні компетенції
– воля до успіху
1.5 Освітньо-професійна програма. Модульний принцип побудови освітньої
діяльності
Розподіл змісту освітньо-професійної програми за циклами дисциплін та
критеріями нормативності і вибірковості складається з таких циклів
дисциплін: гуманітарна, природничо-наукова, загальноекономічна,
професійна підготовка.
ПОЗИТИВНІ АСПЕКТИ БОЛОНСЬКОГО ПРОЦЕСУ:
1) зближення і об’єднання у галузі освіти держав Європейського Союзу та
інших країн, які приєднаються у майбутньому;
2) створення нової атмосфери відкритості та співробітництва усіх
європейських країн у сфері вищої освіти;
3) інтеграція освіти та об’єднання можливостей науково викладацького
персоналу вищих шкіл усіх країн континенту;
4) сприяння створенню та удосконаленню власних (університетських)
програм освітянських обмінів і розвитку вищої освіти за рахунок
взаємодії, кооперації та співробітництву;
5) надання можливості узгодити («гармонізувати») структурні аспекти
навчального процесу вищим навчальним закладам, які пропонують студентам
довгострокові програми навчання (бакалаврські та магістрські).
НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ДРОБЛЕННЯ ДИСЦИПЛІН:
1) Кожна дисципліна повинна мати чітко визначений предмет, логіку
викладання матеріалу, це має бути матеріал системного характеру, система
знань.
2) Міні-курс передбачає відповідну кількість годин, в межах яких, знову
ж таки за природою, неможливо запровадити тренінгові технології,
організувати виконання комплексних завдань.
3) Велика кількість міні-дисциплін це неминуче дублювання у викладенні
матеріалу, це масові ситуації, коли один і той же категоріальний апарат
розглядається у 3-х — 4-х дисциплінах, до цього ж у різній
інтерпретації.
4) Завелика кількість дисциплін і перш за все нагромадження тих, які
слід розглядати як розділ повноцінного курсу призводить до
перевантаження студентів і викладачів.
2.Формування індивідуального навчального плану студента за спеціальністю
«Економіка і підприємство»
Для формування індивідуального навчального плану студента необхідна
наступна інформаційна база: студентська освітньо-професійна програма
підготовки бакалавра та спеціаліста.
П’ять основних завдань удосконалення навчальних планів:
1) приведення трудомісткості навчальної роботи студентів у відповідність
із загальноєвропейськими вимогами;
2) впорядкування структури роботи навчальних планів
з точки зору поділу дисциплін на нормативні і вибіркові;
3) посилення вибіркової складової навчальних планів з тим, щоб зробити
плани більш гнучкими, індивідуалізованими, орієнтованими на особисті
потреби студента, його орієнтацію на майбутній
сегмент ринку праці;
4) укрупнення дисциплін;
5) виключення з навчальної практики заліку як форми підсумкового
контролю з дисципліни.
Розглянемо нормативні дисципліни за напрямом «Економіка і підприємство»
:
Політична економіка – 180 годин, екзамен.
Мікроекономіка – 180 годин, екзамен.
Макроекономіка – 180 годин, екзамен.
Історія економіки та економічної думки – 180 годин, екзамен.
Математика для економістів – 360 годин, ПМК, екзамен.
Економіко-математичне моделювання – 180 годин, екзамен.
Економічна інформатика – 180 годин, екзамен.
Статистика – 180 годин, екзамен.
Економіка підприємства – 360 годин, ПМК, екзамен.
Менеджмент – 180 годин, екзамен.
Маркетинг – 180 годин, екзамен.
Гроші та кредит – 180 годин, екзамен.
Фінанси – 180 годин, екзамен.
Бухгалтерський облік – 180 годин, екзамен.
Міжнародна економіка – 180 годин, екзамен.
Національна економіка – 180 годин, екзамен.
Регіональна економіка – 180 годин, екзамен.
Професійна підготовка 6050100:
Організація виробництва – 180 годин, екзамен.
Економіка та організація інноваційної діяльності.
Проектний аналіз – 180 годин, екзамен.
Обґрунтування господарських рішень та оцінювання ризиків – 180 годин,
екзамен.
Потенціал і розвиток підприємства – 180 годин, екзамен.
Планування і контроль на підприємстві – 180 годин, екзамен.
Вибіркові змістові модулі – змістові модулі варіативної частини
освітньо-кваліфікаційної характеристики. Дають можливість здійснювати
підготовку за спеціалізацією певної спеціальності та сприяють
академічній мобільності і поглибленій підготовці за напрямами,
визначеними характером майбутньої діяльності.
Вибіркові дисципліни за напрямом «Економіка і підприємство» :
Навчальні дисципліни Загальна кількість
годин
(з урахуванням сесії) Загальна
кількість кредитів ECTS
(з урахуванням сесії)
Пакет 1 – Поглиблене вивчення іноземної мови 324 9,0
Пакет 2 – Вивчення дисциплін соціально-психологічного циклу 324 9,0
– соціальна психологія
– конфліктологія
– культура ділового спілкування
Пакет 3 – Поглиблене вивчення дисциплін гуманітарної підготовки 324 9,0
– соціальна філософія
– геополітика
– риторика
– теорія міжнародних відносин
– основи творення наукового тексту
– паблік рілейшнз
– краєзнавство
Заключення
Україна проходить складний і незворотний шлях державного та
громадянського становлення. Реалізується стратегія забезпечення
прискореного та випереджального, інноваційного розвитку освіти і науки,
створюються умови для самоствердження та самореалізації особистості
впродовж життя.
Слід наголосити, що реформування освіти в Україні є складовою процесу
адаптації національної освітньої системи до змін, що відбуваються
останні двадцять років у країнах Європи та світу і пов’язані з
усвідомленням важливості та пріоритетності знань, як рушія суспільного
добробуту громадян та прогресу в цілому.
Загалом нема жодної небезпеки в якнайповнішій реалізації положень
Болонського процесу. Не з тою метою Європа ініціює подібні угоди, аби
залучити українських випускників вузів до себе на роботу. Ні, у них такі
ж проблеми безробіття, як і в нас. А талановитих і з Болонським процесом
будуть забирати – й без нього, якщо ми у себе не створимо гідних умов
для працевлаштування молодих спеціалістів.
Список літератури
1. Ніколаєнко С. Якість вищої освіти в Україні: погляд у майбутнє.
Вища школа. Науково-практичне видання. – №2,2006 р. – С.3-23
2. Пономаренко В. Економічний університет – концептуальні
засади розвитку. Новий колегіум. – №3,2006 р. – С.3-16
3. Пономаренко В. С. Афанасьєв М. В. Збірник навчальних програм
освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» за напрямом «Економіка і
підприємництво». -Харків: Вид. ХНЕУ, 2006. – 560 с. – Кн.1.2
4. Інтеграція вищої економічної освіти у Європейський освітній
простір. Тематичний збірник нормативно-правових документів.(Укл.
Афанасьєв М. В.)- -Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. – 144с.
PAGE
PAGE 13
PAGE
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
