Реферат на тему:
Огляд програм підготовки текстів.
Класифікація систем підготовки текстових документів.
Програми підготовки текстів призначені для підготовки всіх видів
текстової документації – статей, листів, технічних описів та ін.
Практично будь-який документ, що звичайно готувався на друкарській
машинці, може бути створений за допомогою комп’ютера і спеціального
програмного забезпечення; при цьому з’являється можливість багаторазово
виправляти окремі фрагменти, не вводячи наново весь текст, змінювати
шрифти, вставляти малюнки, підготовлені на комп’ютері, і, нарешті,
друкувати на принтері потрібну кількість примірників документу. Можна
автоматично складати змісти документів, перевіряти правильність
написання слів і т.д. Таким чином, підготовка текстових матеріалів на
комп’ютері не тільки виконується швидше і ефективніше, ніж на
друкарській машинці, але і надає нові, недоступні раніше можливості.
Сучасні програмні продукти для підготовки текстових документів значно
відрізняються один від одного своїми характеристиками, можливостями
вводу і редагування тексту, його форматування і виводу на друк,
складністю в освоєнні і користуванні. Серед програмних продуктів,
призначених для підготовки текстів, можна виділити три великих класи:
редактори текстів,
редактори документів або текстові процесори,
настільні видавництва.
Редактори текстів.
Редактор текстів (text editor) – це система підготовки текстів, яка не
використовує для внутрішнього представлення тексту ніяких додаткових
кодів, крім стандартних: кінець рядка, перевід каретки, кінець сторінки.
Типовий редактор текстів з мінімальним набором функцій забезпечує ввід,
зміну і збереження будь-якого символьного тексту. Переважно такі
редактори використовуються для підготовки текстів програм. Вони
підтримують виконання таких функцій:
набір тексту з клавіатури;
редагування тексту;
видалення, розмноження або перенесення частини тексту;
вставка фрагменту тексту з іншого файлу;
пошук всіх входжень групи символів (контексту);
заміна однієї групи символів (контексту) на іншу;
збереження набраного тексту у файлі;
роздрук тексту на принтерах різного типу.
До цього класу систем підготовки документів належать Norton Editor
(фірма Peter Norton Computing Inc.), SideKick (фірма Borland), Brief
(фірма Solution Systems), багатофункціональній редактор Multi-Edit,
розроблений фірмою American Cybernetic Inc, редактор Блокнот (Notepade),
що входить до операційних систем Windows 9x. До цього класу відносяться
також редактори Турбо середовищ – інтегрованих інструментальних засобів
для створення, компіляції, відлагодження і виконання програм на таких
популярних мовах програмування, як Бейсік, Паскаль, Сі, Асемблер.
Обов’язковою складовою цих програмних продуктів є редактор з
перерахованими вище можливостями для роботи з текстами програм.
Нові системи підготовки текстових документів – текстові процесори –
звузили сферу застосування редакторів текстів, але не витіснили їх
цілковито. Редактори текстів застосовуються для підготовки документів в
ситуаціях, коли:
документ містить текст суто інформативного характеру і не потребує
особливих засобів для оформлення його вигляду (форматування);
документ містить довідкову інформацію, яка повинна займати якомога менше
місця на носії з обмеженою ємністю (наприклад, файли, що знаходяться на
інсталяційних лазерних дисках і містять інструкції по встановленні на
коп’ютері програмного забезпечення);
документ містить текст дуже великого обсягу. Редактори текстів в цьому
випадку забезпечують мінімальний обсяг файлу такого документу.
Текстові процесори.
Сучасні системи підготовки текстових документів забезпечують користувача
персонального комп’ютера засобами створення, обробки, оформлення і
зберігання документів різної складності. Крім тексту, документ може
містити графіку, звукові файли, відеокліпи, малюнки, діаграми, таблиці,
формули і багато іншого. Сам текст може бути оформлений за допомогою
засобів форматування. Спеціальні функції текстового процесора полегшують
підготовку і роздрук тексту:
ввід тексту під контролем функцій форматування, які забезпечують
відтворення на екрані тексту документу в такому вигляді, в якому він
буде виведений на друк; така можливість забезпечується після
попереднього налагодження текстового процесора на принтер, на якому буде
виводитися текст;
попередній опис структури майбутнього документа, в якому описуються такі
параметри, як величина абзацних відступів, тип і розмір шрифту для
різних елементів тексту, розташування заголовків, відстань між рядками,
число колонок тексту на сторінці, розташування і спосіб нумерації зносок
(в кінці тексту, розділу, або на тій же сторінці), тощо; щоб
скористатися цим описом при вводі тексту переважно досить послідовно
натиснути на певні клавіші або на комбінацію клавіш, щоб повідомити
текстовому процесору, який елемент тексту вводиться (заголовок,
стандартний абзац, чи зноска);
автоматична перевірка орфографії і підказка при вводі синонімів.
ввід і редагування таблиць і формул з відображенням їх на екрані в
такому вигляді, в якому вони будуть надруковані;
об’єднання документів в процесі підготовки тексту до друку;
автоматичне складання змісту і алфавітного довідника.
Більшість текстових процесорів мають засоби налагодження на конфігурацію
комп’ютера, зокрема на тип графічного адаптера і монітора. Тому
можливості зображення тексту на екрані в значній мірі залежать від
роздільної здатності монітора.
Кожен текстовий процесор має свій унікальний спосіб внутрішнього
представлення даних. Тому текст, підготовлений одним текстовим
процесором, як правило, не може бути прочитаний іншим текстовим
процесором. Для забезпечення можливості обробки текстових документів
різними процесорами існують спеціальні програми – конвертори, які
переводять файли, підготовлені одним текстовим процесором у файли,
придатні для обробки іншим текстовим процесорам.
Настільні видавничі системи.
Настільні видавничі системи (desktop publishing) використовуються для
підготовки книг, альбомів журналів, газет. Як правило, попередня
підготовка таких документів проводиться з використанням текстових
процесорів. Настільні видавничі системи призначені для реалізації різних
поліграфічних ефектів. Вони дозволяють легко маніпулювати текстом,
змінювати формати сторінок, розміри відступів, дають можливість
комбінувати різні шрифти, формувати вигляд як окремих сторінок, так і
всього документу. По низці функціональних можливостей настільні
видавничі системи аналогічні кращим текстовим процесорам. Так, обидва
типи програмних продуктів дозволяють розміщувати на одній сторінці текст
і ілюстрації, формувати текст в декілька колонок, редагувати текст,
маніпулювати блоками тексту. Але настільні видавничі системи
відрізняються принаймні за двома ознаками: по-перше, ширшими
можливостями управління підготовкою тексту; по-друге, підготовлений ними
матеріали мають значно вищий рівень якості.
Програмні продукти класу desktop publishing умовно можна розділити на
дві підгрупи: настільні видавництва професійного рівня і настільні
видавництва початкового рівня. Продукти першої підгрупи призначені для
роботи над виданням документів зі складною структурою або типу
ілюстрованих журналів. До систем професійного рівня можна віднести
QuarkXPress for Windows, Frame Maker for Windows, Page Maker for
Windows. Однак освоєння дорогих і складних в експлуатації “настільних
типографій“ вимагає значного часу. Тому їх недоцільно використовувати
тим спеціалістам, яким потрібно тільки інколи швидко і красиво
підготувати документацію, лист або оголошення. Продукти другої підгрупи
переважно не призначені для підготовки поліграфічної продукції. Всі
пакети даної категорії орієнтовані на початківця і користувача, який
лише зрідка займається підготовкою документів. Найпоширенішими в цій
підгрупі є пакети Microsoft Publisher, Pageplus for Windows. Очевидний
параметр оцінки рівня настільної видавничої системи – її ціна. Ціна
деяких систем професійного рівня в десятки раз перевищує ціну пакетів,
умовно віднесених до другої підгрупи.
Список літератури.
Автоматизированные информационные технологии в экономике. Под. ред.
Г.А.Титоренко – М. Компьютер ЮНИТИ, 1998, – 336 с.
Бердтис А. Структуры данних. – М.: Статистика, 1974, – 408 с.
Блек Ю. Сети ЭВМ : протоколы, стандарты, интерфейсы. -М.: Мир, 1980.
Бойко В.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. -М.: Финансы и статистика, 1992.
Бойков.В., Савинков В.М. Проектирование баз данных информационных
систем. М. Мир 1997.
Боэм Б.У. Инженерное программирование для проектирования программного
обеспечения. -М.: Радио і связь, 1985, -512с.
Брябрин В.М. Программное обеспечение персональных ЭВМ. – М.: Наука,
1988.
Васильев В.Н. Организация, управление и экономика гибкого
интегрированного производства в машиностроении. – М.: Машиностроение,
1986. –312 с.
Вершинин О.В. Компьютер для менеджера. – М.: Высшая школа, 1990.
Вычислительные машины, системы и сети/ Под ред. А.П.Пятибратова. – М.:
Финансы и статистика, 1991.
Герасименко В.А. Защита информации в автоматизированных системах
обработки данных. – В 2-х кн. – М.: Энергоатомиздат, 1994.
Гершгорин Л.Г. Что такое АРМ бухгалтера. – М.: Финансы и статистика,
1988.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
