Реферат на тему:
Цілі навчання географії. Структура і зміст географічної освіти в школі
Мета і завдання шкільної географії
Загальна мета географічної освіти в сучасній школі – формування в учнів
системи поглядів, принципів, норм поведінки по відношенню до
географічного середовища. Результатом шкільної географічної освіти
повинна стати внутрішня пізнавальна установка особистості на засвоєння
цілісних географічних знань.
Головним завданням навчання географії в школі є:
формування в учнів цілісного географічного образу планети Земля – від
вивчення рідного краю і держави до пізнання глобальних законів і
процесів;
розуміння ролі географічних знань у вирішенні економічних і соціальних
проблем;
розкриття ролі географії в житті суспільства та у забезпеченні
раціонального використання природного, трудового та
матеріально-ресурсного потенціалу територій (країн, материків, окремих
регіонів тощо);
виховання національно свідомого громадянина, дбайливого господаря,
грамотної людини, гуманіста і природолюба;
вироблення в учнів умінь практично застосовувати здобуті географічні
знання та користуватися джерелами географічної інформації;
розвиток у школярів причинного, геопросторового мислення, розуміння
доцільності науково обґрунтованого підходу до природокористування,
системної єдності довкілля, людини та її діяльності у територіальному
аспекті;
розвиток творчого мислення в процесі вивчення географії.
Одна з основних проблем дидактики і методики будь-якого навчального
предмета – визначення цілей навчання.
Цілі навчання географії визначаються головною метою навчання і виховання
дітей в школі.
За широтою і різноманітністю цілей географія займає одне з провідних
місць серед інших навчальних предметів у школі, як наслідок того, що у
сферу її навчання входять і природні, і суспільні об’єкти та явища.
Для зручності цілі навчання географії можна об’єднати в три групи:
освітні, розвивальні, виховні.
Освітні цілі передбачають: формування конкретних елементів географічних
знань: уявлень, понять, законів, закономірностей; взаємозв’язків та
взаємозалежностей між об’єктами і явищами природи (наприклад, сформувати
поняття “географічна карта”, “природний комплекс”, “міграція населення
”і т.д., уявлення про взаємозв’язок сфер географічної оболонки );
формування власне предметних умінь на основі засвоєних географічних
знань (наприклад, уміння визначати азимут, уміння читати план
місцевості, уміння визначати природний приріст населення, вміння
працювати з статистичним матеріалом поміщеним у додатках підручника);
формування знань і вмінь про спеціальні методи дослідження природи
(наприклад ,сформувати поняття “дослід”, уміння виконувати дослід…).
Розвивальні цілі передбачають: розвиток всіх психічних процесів учня, що
відбуваються шляхом оволодіння відповідними видами діяльності
(наприклад, формувати уміння аналізувати, виділяти істотні ознаки,
узагальнювати, робити висновки, доводити судження і т. д.); розвивати
вміння виконувати способи раціональної навчальної діяльності (наприклад,
розвивати вміння складати цілеспрямований опис об’єкта чи явища природи
за типовим планом, схемою, таблицею, вміння будувати схеми, план
розповіді і т. д.).
Виховні цілі передбачають: формування певних компонентів тих чи інших
якостей особистості (розумових, моральних, естетичних, трудових,
екологічних та ін.)
Знаючи цілі навчання географії в цілому і з кожного курсу географії
зокрема, вчителеві легше правильно визначати мету окремих тем уроків.
Щоб визначити освітню мету, необхідно здійснити аналіз змісту теми і
скласти його логічну схему.
Розвивальна мета визначається змістом навчально-пізнавальної діяльності
учнів. Ця діяльність зумовлена, по-перше, предметним змістом; по –
друге, можливостями учнів виконувати її з різною мірою самостійності.
Виховна мета визначається і реалізується як самим географічним змістом,
так і змістом навчально-пізнавальної діяльності учнів, методами її
організації, засобами виконання, формою сумісної діяльності, емоційним
кліматом, характером спілкування, формою цілісного процесу навчання.
Цілі шкільної географії втілюються в її зміст, який відображено в діючих
програмах і підручниках.
Загальна характеристика програми
Навчальні програми з географії для середніх загальноосвітніх шкіл – це
затверджений Міністерством освіти і науки України своєрідний стандарт
шкільної географічної освіти, який визначає зміст географії в школі, її
структуру, послідовність вивчення курсів, розділів і тем, систему
необхідних знань, умінь і навичок , що мають бути сформовані у школярів.
У пояснюючій записці до навчальних програм розкриваються основні
завдання, які стоять перед шкільною географією загалом, а також мета і
завдання кожного географічного курсу; повідомляється про можливість
зміни педагогом кількості годин, орієнтовно відведених на вивчення
окремих тем і розділів у межах курсу; даються загальні рекомендації щодо
використання навчальних програм для календарно-тематичного планування.
Навчальна програма кожного курсу географії поділяється на дві частини:
зміст теми і навчальні досягнення учнів. Зміст теми включає: назви
розділів, тем, підтем, практичні роботи. Важливою є рубрика “Навчальні
досягнення учнів”, яка виділена майже після кожної теми. Матеріал
рубрики дає можливість чітко з’ясувати , що учні повинні знати і вміти
після засвоєння нового матеріалу. Її покладено в основу тематичного
оцінювання. У змісті навчальних програм з географії наведено перелік
обов’язкових для виконання практичних робіт, які заплановані в усіх
курсах, а також проведення екскурсій у природу та на виробництво.
Щодо принципів побудови програми з географії, то вона має
лінійно-ступеневу побудову, яка характеризується постійним ускладненням
знань з кожним роком навчання. Одночасно кожен наступний навчальний
матеріал ґрунтується на попередньо вивченому. Програмі відповідають всі
загально дидактичні принципи. Особливо вирізняється краєзнавчий. Тут
мають місце принцип демократизації, гуманізації та гуманітаризації
освіти.
Саме з програми розпочинається створення навчально-методичних комплексів
для всебічного забезпечення курсів географії у школі. До складу таких
комплексів, окрім навчальних програм, входять варіативні підручники і
навчальні посібники, атласи, контурні карти, робочі зошити, хрестоматії,
різноманітні дидактичні матеріали, методична література та програми для
комп’ютерного навчання.
Структура і зміст шкільної географії
Однією з важливих традицій шкільної географії є поділ її на фізичну та
економічну і соціальну. Переваги цієї структури полягають, насамперед, у
тому, що вона дозволяє найґрунтовніше відобразити основи сучасних фізико
– і економіко-географічних наук.
Послідовність вивчення окремих курсів географії на сьогоднішній день
наступна:
5 клас – “Географія рідного краю” ( 34 год. )
6 клас – “Загальна географія ”( 68 год.)
7 клас – “Географія материків і океанів ” ( 68 год.)
8 клас – “Географія України”( 1 частина) ( 68 год.)
9 клас – “Географія України”(2 частина) ( 68 год.)
10 клас – “Соціальна і економічна географія світу”( 34 год.)
Пропедевтичним географічним курсом є “Рідний край” (5 клас) , що дає
учням початкові географічні знання про природу , населення, культурний
розвиток і господарство своєї місцевості. Тут учні набувають саме тих
знань , які сприятимуть сприйманню географії у старших класах.
Краєзнавчий зміст курсу передбачає вивчення не тільки рельєфу, вод,
клімату своєї місцевості, але й таких компонентів як грунти, рослинний і
тваринний світ, а також населення своєї місцевості, його побуту та
господарської діяльності. Головний критерій при виборі цього змісту –
використання об’єктів і явищ, доступних безпосередньому сприйманню
школярів під час програмних екскурсій, спостережень, а також життєвий
досвід учнів.
Весь зміст курсу підпорядковується єдиній ідеї: природа – необхідна
умова життя людини, вона впливає на її працю і відпочинок; разом із тим
людина змінює природу, бережно відноситься до неї, створюючи нові
ландшафти.
“Загальна географія” (6 клас) здійснює перехід від курсу “Рідний край”
до систематичних курсів географії і одночасно стає основою для їх
подальшого вивчення. Його основними завданнями є знайомство з географією
як наукою, з оболонками земної кулі та географічними процесами і
явищами, формування знань про існуючі у природі взаємозв’язки і
закономірності.
Початковий курс фізичної географії як частина системи фізико –
географічної освіти включає відомості про Всесвіт та Сонячну систему,
про топографічний план та особливості зображення Землі на глобусі і
карті, про сфери Землі (літо – , гідро , атмо -, біосферу та географічну
оболонку). про методи їх дослідження, про основні компоненти природного
комплексу і взаємозв’язки між ними, про чисельність. середню густоту і
зростання населення земної кулі. його расовий склад. положення України
та окремих держав на політичній карті світу.
В курсі “Географія материків і океанів” (7 клас) основну увагу
зосереджено на вивченні фізико-географічних умов материків як цілісних
природних утворень. Одночасно формуються знання про географічну оболонку
і її компоненти. Зміст курсу створює необхідну основу для розуміння
учнями ролі географічної оболонки в житті людини і впливу суспільства на
природні умови.
Курс “Географія України” (8-9 класи) у сучасних програмах з географії є
основною складовою географічної освіти в Україні. Вивчення географії
України спрямоване на формування цілісної науково-географічної картини
своєї держави. Особливості природи розглядаються як умови життя та
господарської діяльності людини. Особлива увага приділяється розгляду і
всебічній оцінці природних умов і ресурсів території, детальному
вивченню картографічної інформації, природних комплексів України.
Для здійснення краєзнавчого підходу головна увага приділяється аналізу
природи своєї області, її багатствам.
Курс “Географія України ” (9 клас) формує знання про свою країну, як
суб’єкт міжнародного поділу праці, економіки і геополітики, світового
простору. Вивчається економіко-географічне та геополітичне положення
України, її адміністративно-територіальний устрій, історико-географічне
формування території. Значна увага приділяється розміщенню населення.
його природному і механічному руху, національному складу. Детально
вивчається географія галузей господарства країни, зовнішньоекономічних
зв’язків, комплексна характеристика економічних районів. цей курс є
також початковим етапом економічної освіти школярів, сприяє їхній
адаптації до життя в умовах ринкової економіки.
Курсом “Соціально-політична географія світу” , як правило, завершується
географічна освіта школярів. Він спрямований на формування в учнів
цілісного уявлення про навколишній світ, показує глибокий взаємозв’язок
природи, населення, господарства земної кулі. Пріоритетна увага
приділяється проблемі взаємодії суспільства ї природного середовища.
У змісті шкільної географії отримали відображення багато географічних
наук (за класифікацією С.В.Колесника)
у фізичній географії – землезнавство, фізичне краєзнавство, а також
окремі фізико-географічні науки: геоморфологія, кліматологія, гідрологія
суші, океанографія, ґрунтознавство, біогеографія та ін.;
в економічній географії – географія населення, промисловості, сільського
господарства, транспорту, ресурсів, географія світового господарства,
регіональна економічна географія.
Крім основ географічних наук. у шкільну географію входять відомості з
геології, геохімії, астрономії, етнографії, демографії, економіки та ін.
Введення цих відомостей відображає, по-перше, реально існуючий процес
інтеграції наукового знання і, по-друге, дозволяє глибше пояснити
природні і суспільні явища, що вивчаються.
У відповідності з сучасними вимогами географічних наук у курсі шкільної
географії велика увага приділяється вивченню природно – територіальних і
територіально-виробничих комплексів, а також природних ресурсів і їх
раціональному використанню, розширений екологічний аспект.
Важливе місце у змісті шкільної географії відведено ознайомленню учнів з
методами дослідження географічної науки: картографічний ,статистичний,
математичний, спостереження. У шкільній географії розширено типологічний
підхід.
– у фізичній географії: типи клімату, типи земної кори. типи повітряних
мас, типи внутрішніх і зовнішніх процесів. що формують рельєф Землі,
типи озерних котловин. боліт, грунтів та ін;
– в економічній географії: види природних ресурсів, типи населених
пунктів, типи відтворення населення та ін.
Такий типологічний підхід сприяє генералізації навчального матеріалу і
полегшує учням його засвоєння.
У процесі навчання географії у школі повинно бути сформоване стійке
розуміння причинності явищ, які вивчаються, та того, що всі події
розвиваються в часі і просторі.
Підручник географії – це засіб навчання комплексного характеру. В ньому
розкривається зміст навчальної програми.
Основу підручника складає текст, який органічно пов’язаний з
позатекстовими компонентами. Останні у багатьох випадках несуть нову для
учнів інформацію.
Тексти підручників подібні до тексту наукового пояснення і містять в
собі теорію, пояснення, опис, методологію. Теорія представлена
формулюванням наукових понять, законів, світоглядних ідей, загальних
висновків.
Пояснюючий матеріал розкриває географічні зв’язки (направлення між
природними компонентами), пояснює принципи розміщення галузей
виробництва, принципи виникнення тих чи інших природних явищ чи
процесів.
Традиційними для географічних текстів залишаються описи і характеристики
об’єктів і явищ. Значне місце в тексті займають способи отримання
наукового знання, ознайомлення з методами науки. Сама побудова тексту
орієнтує учнів на розуміння навчального матеріалу, допомагає їм свідомо
засвоїти нові знання.
Позатекстові компоненти підручника виконують навчальну і контролюючу
функцію.
У кожному підручнику є велика кількість запитань і завдань, спрямованих
на засвоєння понять, встановлення зв’язків, залежностей, на застосування
вмінь.
Запитання і завдання розміщені як перед текстом, в середині так і після
нього. Перші з них розраховані на активізацію сформованих раніше знань з
географії та ін. предметів.
Ті, що поміщені в середині тексту, допомагають спрямувати розумову
діяльність учнів у процесі засвоєння нового навчального матеріалу, а ті
що є в кінці параграфа, потребують застосування сформованих знань і
вмінь, контролюють засвоєння нового матеріалу.
Завдання в кінці великих розділів і тем носять узагальнюючий характер,
сприяють систематизації знань, підведенню учнів до узагальнення
світоглядних висновків.
Виконання завдань і запитань ґрунтується на різних джерелах знань:
текст, карти, графіки, діаграми, статистичні таблиці, малюнки ,
фотографії, схеми і т.п. Їх виконання потребує різної діяльності учнів:
порівняти, виділити суттєве, узагальнити, пояснити, визначити за картою,
записати в зошиті і т.д.
Ілюстративний матеріал різний за змістом і формою: карти в тексті, на
форзаці, діаграми і графіки, схеми і таблиці, малюнки і т.д.
Словник термінів, який розміщено в кінці підручника дає майже повний
перелік наукових понять кожного курсу географії.
На основі аналізу програм і підручників, відповідно до навчального
плану, вчитель на початку навчального року робить календарно – тематичне
планування уроків.
Література:
Кобернік С.Г. та ін. Методика викладання географії в школі : Навчально-
методичний посібник. – К. : Стафед – 2, 2000. 320с.
Шипович Є.Й. Методика викладання географії: Навчальний посібник для
студентів географічних факультетів університетів. – К. : Вища школа,
1981.-174с.
Душина И.В.; Понурова Г.А. Методика преподавания географии: Пособие для
учителей и студентов педагогичных университетов и институтов . – М. :
Просвещение, 1996. – 192с.
Методика обучения географии в средней школе: Пособие для учителей /Под
редакцией И.С.Матрусова.- М. : Просвещение, 1985.- 256с.
Методика обучения географии в средней школе: Учебное пособия для
студентов пед. институтов по географ. спец.. /Под ред. Л.М.
Панчешниковой.- М. : Просвещение, 1983.-320с.
Дьяконов К.Н. и др. Современные методы географических исследований:
Книга для учителя.- М. : Просвещение, 1985-256с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
