.

Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель /результати 1 перспективи/ (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 1306
Скачать документ

Реферат на тему:

Гідрологічні дослідження заболочених 1 перезволожуваних земель
/результати 1 перспективи/

В гумідній зоні України меліоративні системи побудовані на площі 3,2
млн. га, що складає понад 16% від загальної площі сільськогосподарських
земель, а тому вони в значній мірі впливають на навколишнє середовище.
Об’єктами їх впливу є найважливіші компоненти природного середовища,
як-то: грунти, грунтові і поверхневі води.

Питанням гідрологічної ролі боліт і заболочених територій та оцінки
впливу їх осушення на водний режим присвячена значна кількість
публікацій. Досить відмітити, що тільки за період І900-І975 рр. в межах
колишнього Радянського Союзу їх перелік перевищує 260 назв [1]. Однак,
лише на початок 70-х років було накопичено мінімально необхідну
кількість фактичних даних про стік річок, водозбори яких знаходились в
природних умовах, і в басейнах, де були проведені осушувальні
меліорації, освоєння заболочених і перезволожених земель. На основі цих
матеріалів наукові установи виконали великий об’єм досліджень по
вивченню і оцінці впливу осушувальних меліорацій на гідрологічний режим
меліорованих водозборів, їх водний баланс і водні ресурси. Переважна
більшість цих досліджень присвячена вивченню впливу осушення на річковий
стік внаслідок зміни умов його формування на меліорованих басейнах,
зокрема, на середні багатолітні річні витрати води, що є показником
водоносності рік. Проте зроблені в них висновки суперечливі. Згідно
значної кількості робіт після проведення осушувальних меліорацій річний
стік з річкових басейнів зменшився на 17-56%, а за даними інших –
збільшився на 2-40%. В деяких роботах стверджується, що внаслідок
осушення земель водоносність одних річок скоротилась, інших – зросла, а
третіх – не змінилась.

Аналіз літературних джерел свідчить, що протиріччя в результатах
визначення післямеліоративних змін річкового стоку викликані головним
чином методичними помилками, які допускались при застосуванні основного
методу оцінки – методу гідрологічної аналогії, суть якого полягає в
зіставленні стокових характеристик меліорованих і контрольних водозборів
до і після осушення. Як показують наші дослідження, основна причина
протиріч в оцінці змін стоку вказаним методом полягає в тому, що
розрахункові періоди до і після меліорації приймались без урахування
відмінностей природних багатолітніх коливань водності на меліорованих і
контрольних водозборах. А такі відмінності мають місце практично завжди,
як би ретельно не підбирались контрольні водозбори. Виконані нами
дослідження по 30 річкових басейнах вказують на те, що осушувальні
меліорації на середній багаторічний річний стік цих річок практично не
вплинули [2].

В результаті досліджень процесів формування поверхневого стоку в
басейнах річок, де здійснюються осушувальні і осушувально-зволожувальні
меліорації, встановлено, що кількісні показники стоку залежать від
місцевих особливостей водозборів і типу меліоративних систем. Нормами
проектування меліоративних систем в зоні осушення передбачається
розрахунок водоприймачів, провідної і регулюючої мережі проводити на
пропуск максимальних витрат води весняної повені та дощових паводків,
передпосівного /посівного/ і меженного періодів. Виконані в інституті
гідротехніки і меліорації УААН дослідження дозволили уточнити методику
розрахунку максимальних витрат води весняної повені річок Українського
Полісся з урахуванням меліоративних заходів, що проведені в їх басейнах.
Встановлено, що збільшення каналізованості території із розширенням
осушуваних площ сприяє надходженню талих вод в русла річок і добовий шар
схилового притоку при площах осушення 3-10% і 11-20% складає в
середньому відповідно 17,0 і 23,9 мм/добу. Подальше зростання осушуваних
площ в басейнах річок призводить до зниження максимального схилового
притоку до рівня природних умов [3]. Виявлені тенденції потребують
подальшого вивчення на основі польових воднобалансових досліджень на
меліорованих і немеліорованих водозборах.

На території Полісся і північного Лісостепу широко розповсюджені
замкнуті пониження /(блюдця(/, в яких акумулюється поверхневий стік
талих дощових вод. Це призводить до того, що в багатоводні роки орні
землі затоплюються або перезволожуються, внаслідок чого значна частина
їх площі виводиться із сільськогосподарського виробництва. Причому для
переважної частини території гідрологічний режим (блюдець( визначається
головним чином атмосферними опадами. Тому при проектуванні меліоративних
систем в таких умовах проблема розрахунків поверхневого стоку, що
акумулюється у від’ємних формах рельєфу і його відводу в необхідні
строки, залишається актуальною. Багаторічні дослідження свідчать, що при
меліорації періодично перезволожуваних земель з розвиненим
мікрорельєфом, розрахунки максимального поверхневого стоку необхідно
виконувати як для весняного, так і літньо-осіннього періодів.

Враховуючи особливості формування поверхневого стоку в умовах
розвиненого мікрорельєфу (“блюдець”), нами розроблені методики
визначення основних його характеристик максимальних витрат води і
об’ємів стоку заданої забезпеченості [4,5]. Головними стокоформуючими
факторами в весняний період є запас води в сніговому покриві на початок
сніготанення в сумі з атмосферними опадами, що випадають за період
роботи меліоративної системи по відводу поверхневих вод і зниженню рівня
ґрунтових вод до норми осушення. В методиці визначення максимального
стоку від дощів головним стокоформуючим фактором є максимальний шар
опадів заданої забезпеченості за розрахунковий інтервал часу.

На сучасному етапі розвитку меліорації можна вважати найбільш
досконалими меліоративними системами в зоні осушення ті, які поряд з
іншими вимогами забезпечують комплексне використання водних ресурсів в
зоні системи на основі перерозподілу і максимального зарегулювання
місцевого стоку. З цією метою в складі меліоративних систем створюють
джерела гарантованого зволоження сільськогосподарських угідь в дефіцитні
періоди – наливні водосховища. При проектуванні таких систем
(реконструкції застарілих) для достовірного гідрологічного обгрунтування
наливних водосховищ необхідно знати, чи достатні ресурси поверхневого
(місцевого) стоку для їх заповнення, на протязі якого періоду можна
заакумулювати потрібні об’єми води в залежності від водності року,
можливі втрати води на випаровування і фільтрацію в окремі місяці
(декади) вегетаційного періоду з чаші водосховища та ін. Від
достовірності обгрунтування і визначення цих характеристик в повній мірі
залежатиме режим зволоження (зрошення) меліорованих земель на системі.
Для розробки науково обгрунтованих рекомендацій необхідні організація і
проведення експериментальних досліджень в натурних умовах.

На основі багаторічних натурних досліджень в інституті розроблено
методику розрахунку декадних і місячних великий випаровування з водної
поверхні наливних водосховищ, що максимально враховує особливості
формування гідрологічного і температурного режимів, а також
безповоротних втрат води на випаровування в умовах Полісся і північного
Лісостепу [6,7].

Для визначення декадних і місячних величин випаровування рекомендується
розрахункова схема, основу якої складав формула:

,

– число діб в розрахунковому інтервалі часу;

– середнє значення максимальної пружності водяного пару, мб;

– середнє значення пружності водяного пару над водоймищем на висоті 2м,
мб;

– середнє значення швидкості вітру на метеостанції на висоті флюгера,
м/с.

При водогосподарських розрахунках використовується не загальна величина
випаровування, а тільки його частина – розрахункове випаровування, котре
визначає величину безповоротних втрат води на випаровування. Основу
розробленої методики визначення безповоротних втрат води на
випаровування з наливних водосховищ меліоративних систем даної території
складав карта ізоліній середньобагатолітнього розрахункового
випаровування за вегетаційний період, яка побудована за фактичними
даними спостережень гідрометеорологічної мережі[7].

Дослідження показали, що у вологі і середньовологі місяці безповоротні
втрати випаровуваності повністю компенсуються атмосферними опадами, а в
посушливі і сухі досягають 85-95( місячної їх величини. В сухі і
посушливі вегетаційні періоди фактичні сумарні величини безповоротних
втрат значно перевищують розрахункові (25-35%), тоді як у вологі – в
1,5-1,8 рази менші від розрахункових.

Враховуючи те, що наливні водосховища суттєво відрізняються від річкових
ставків і водосховищ характером формування гідрологічного,
гідрохімічного і температурного режимів, необхідно подальше вивчення
ефективності цих водоймищ в складі систем, їх впливу на меліоративний
стан прилеглих територій, їх екологічна роль і значення та ін. На жаль
економічна ситуація в країні і фінансове становище в меліоративній науці
не сприяють вирішенню цих та інших питань з гідрології осушувальних
земель в найближчій перспективі.

Список літератури

І. Яцык А.В., Ревера О.З. Осушительная мелиорация и речной сток. – К.(
Общ-во (Знание( УССР, 1986. – 23 с. 2. Зузанский Н.Б., Кутовий С.С.,
Лазаренко А.Н. Исследование влияния осушительных мелиораций на
водоносность рек Украины // Водные ресурсы, N11. – М., 1987. – С.
І36-І46. 3. Зузанский, Н.Б., Корбутяк М.В. Влияние осушительных систем
Украинского Полесья на формирование максимального склонового притока
талых вод // Мелиорация земель Полесья и охрана окружающей среды. -К.:
УкрНИИГиМ. 1978. – С. І38-І4І. 4. Зузанський М.Б. Визначення
максимального зливового стоку при меліорації періодично перезволожуваних
земель з розвиненим мікрорельєфом // Меліорація і водне гос-во, – 1997.
– Вип. 84. -С. 120-125. 5. Зузанський М.Б. Визначення
поверхневого весняного стоку при меліорації “блюдець” // Меліорація і
водне гос-во. – 2000. – Вип.87.-С.84-88. 6. Зузанский Н.Б., Лазаренко
А.Н. Расчет испарения с водоемов мелиоративных систем Житомирского
Полесья // Мелиорация и водное хоз-во. – 1991. – Вып. 74. – С. 40-44. 7.
Зузанський М.Б., Лазаренко А.М. Втрати води на випаровування з наливних
водосховищ водорегулюючих систем // Меліорація і водне гос-во.- 1996. –
Вип. 83. – С. 81-85.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020