Реферат на тему:
Особливості виробничої діяльності підприємств транспорту та їх вплив на
організацію бухгалтерського обліку
У бухгалтерському обліку на підприємствах транспорту відображається
виробничо-фінансова діяльність, наявність і рух засобів джерел їх
утворення, поточні операції з транспортування вантажів, перевезення
пасажирів. Бухгалтерський облік у транспортних підприємствах має ряд
особливостей.
1. Особливістю обліку в транспортних підприємствах є наявність великої
питомої ваги в основних засобах рухомого складу — транспорту,
навантажувально-розвантажувальних машин, а також необхідність постійного
обліку і контролю їх технічного стану, необхідності заміни окремих
вузлів, деталей, їх ремонту.
2. Обліковують специфічні запаси: паливно-мастильні матеріали (ПММ),
шини, запасні частини й агрегати та витрати, пов’язані з їх зберіганням.
У завдання обліку входить ретельне ведення не тільки синтетичного, а й
аналітичного обліку по кожному виду ТМЦ. Наприклад: рахунок 20
“Виробничі запаси” має субрахунок (рахунок 2-го порядку) 207 “Запасні
частини”, до якого доцільно відкрити субрахунки 3-го рівня:
• 2071 — “запасні частини, придатні до експлуатації” — до даного
субрахунка відкрити такі субрахунки: 20711 “Запасні частини, придатні до
експлуатації — нові”, 20712 “Запасні частини, придатні до експлуатації,
що були в експлуатації”;
• 2072 — “запасні частини, що потребують ремонту”;
• 20731 — “агрегати на складі”;
• 20732 — “агрегати в експлуатації”.
Наприклад: субрахунок 203 “Паливо”, до якого доцільно відкрити
субрахунки 3-го рівня:
• 2031 — “дизельне пальне” (за сортами);
• 2032 — “бензин” (за марками);
• 2033 — “мастильні матеріали” (за видами);
• 2034 — “рідини”.
3. Для обліку витрат за господарськими операціями транспортних
підприємств призначено рахунок 23 “Виробництво”. На АТП до цього
субрахунка доцільно відкривати такі субрахунки:
• транспортування вантажів;
• перевезення пасажирів;
• транспортно-експедиційні витрати;
• інші види діяльності.
4. Особливістю обліку є відсутність незавершеного виробництва, всі
витрати відносять на собівартість реалізованих послуг.
5. У процесі діяльності обліковують особливі господарські операції:
• експлуатаційні (перевезення пасажирів, вантажів);
• гаражне, ангарне обслуговування;
• витрати, пов’язані з обслуговуванням та зберіганням рухомого складу;
• технічне обслуговування та ремонт транспортних засобів, причепів,
агрегатів;
• транспортно-експедиційні витрати;
• транспортно-експлуатаційне обслуговування підприємств і населення;
• попутне завантаження транспорту;
• перегін нового рухомого складу;
• утримання та експлуатація транспортних агентств, станцій технічного
обслуговування (СТО), автовокзалів, депо.
6. Особливістю обліку на АТП є наявність субрахунків до рахунка 63, що
відкриваються у трьох розрізах:
• розрахунки з постачальниками за акцептованими та іншими розрахунковими
документами, строк оплати яких не наступив;
• розрахунки з постачальниками за неоплаченими в термін розрахунковими
документами;
• розрахунки з постачальниками за невідвантаженими поставками.
Особливості документування перевезень на автотранспортних підприємствах
Порядок обліку та документування перевезень автомобільним транспортом
проводиться за Інструкцією про порядок виготовлення, зберігання,
використання єдиної первинної транспортної документації для перевезень
вантажів автомобільним транспортом і обліку транспортної роботи,
затвердженою наказом Міністерства статистики України і Міністерства
транспорту України від07.08.96 № 228/253 (із змінами і доповненнями).
Виконання Інструкції є обов’язковим для всіх юридичних і фізичних осіб
незалежно від форми власності і відомчого підпорядкування:
• які здійснюють перевезення вантажів автомобільним транспортом на
комерційній основі або для власних потреб;
• для яких виконується перевезення вантажів на комерційній основі.
Автомобільні перевезення для потреб ведення бухгалтерського обліку
класифікуються:
• у межах міста;
• приміські;
• міжміські;
• міжнародні.
Для ведення бухгалтерського обліку слід розрізняти такі поняття:
Перевізник — юридична або фізична особа, яка виконує перевезення
вантажів автомобільним транспортом на комерційній основі (тобто за
плату), і цей вид діяльності для неї не може бути єдиним, або одним із
інших, або для власних потреб.
Замовник автотранспорту — юридична або фізична особа, для якої на її
замовлення виконуються транспорті послуги.
Вантажовідправник — юридична або фізична особа, яка надає перевізнику
вантаж для перевезення автомобільним транспортом.
Вантажоодержувач — юридична або фізична особа, яка здійснює приймання
вантажу, доставленого автомобільним транспортом.
Для первинного обліку перевезених вантажів і транспортної роботи
автомобільного транспорту підставою для списання ТМЦ у відправника
вантажу і оприбуткування їх у одержувача, а також для виконання
розрахунків між перевізником і замовником автомобільного транспорту
використовуються такі документи:
• подорожній лист вантажного автомобіля в міжнародному сполученні —
типова форма № 1 (міжнародна);
• подорожній лист вантажного автомобіля — типова форма № 2;
• подорожній лист службового легкового автомобіля — типова форма № 3;
• товарно-транспортна накладна — типова форма № 1-ТН;
• талон замовника — типова форма № 1-ТЗ (використовується під час роботи
автомобіля при погодинній формі оплати послуг). Оскільки приведений
перелік типових форм є бланками суворої звітності, необхідно їх
виготовляти з нумерацією, забезпечити облік їх отримання і зберігання та
використання як бланків суворої звітності, вести журнал реєстрації
виданих бланків.
Перевізники, які експлуатують автомобілі, зобов’язані при випуску
автомобіля на лінію видавати водієві оформлений подорожній лист
відповідної типової форми під розписку.
Типова форма № 1 (міжнародна) видається і діє на строк відрядження
автомобіля та водія для виконання перевезення вантажу в міжнародному
сполученні.
Типові форми № 2, № 3 видаються тільки на один робочий день (зміну) за
умови здачі водієм подорожнього листа за попередній робочий день. На
більший строк подорожній лист видається у випадках, коли водій виконує
перевезення вантажу у міжміському сполученні понад одну добу згідно з
наказом перевізника. Експлуатацію автомобіля без подорожнього листа
заборонено.
Товарно-транспортна накладна типової форми № 1-ТН — це єдиний первинний
документ, який є підставою для списання ТМЦ у вантажовідправника і
оприбуткування їх у вантажоодержувача при перевезенні вантажів у межах
України, а також для їх складського, оперативного і бухгалтерського
обліку. Вона відправляється вантажовідправником на кожне перевезення
автомобілем і для кожного вантажоодержувача окремо. Накладна виписується
в 4-х примірниках. Перший примірник залишається у вантажовідправника і є
підставою для списання ТМЦ. Другий примірник водій здає
вантажоодержувачу — він є підставою для оприбуткування ТМЦ. Третій і
четвертий примірники, завірені підписом і печатками вантажоодержувача,
водій передає замовнику автотранспорту для оплати за виконане
перевезення. Четвертий додається до подорожнього листа і є підставою для
обліку транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.
При транспортуванні вантажу власним транспортом достатньо виписати три
примірники товарно-транспортної накладної. Перший примірник залишається
у вантажовідправника і є підставою для списання ТМЦ. Другий примірник
водій здає вантажоодержувачу — він є підставою для оприбуткування ТМЦ.
Третій додається до подорожнього листа і є підставою для обліку
транспортної роботи та нарахування заробітної плати водієві.
При перевезенні однорідних вантажів від вантажовідправника на одну й ту
саму відстань допускається оформлення однієї товарно-транспортної
накладної на весь обсяг вантажу, перевезеного автомобілем за зміну. При
цьому оформлення проміжних ходок здійснюється з видачею відправником
водієві автомобіля талона на кожне окреме перевезення (ходку).
Перевезення вантажним автомобілем власних речей громадян на їх
замовлення здійснюється за подорожнім листом з доданими квитанціями до
прибуткового касового ордера про оплату послуг.
Згідно з П(С)БО 9 “Запаси” і П(С)БО 7 “Основні засоби” витрати,
пов’язані з транспортуванням, включаються до вартості ТМЦ. Відповідно до
цієї норми до початкової вартості необоротних активів (рах. 10, 11, 12)
і вартості запасів (рах. 2-го класу) включаються витрати по перевезенню
до місця їх зберігання, використання. Крім того, можливий варіант (на
вибір підприємства) — транспортні витрати обліковуються на окремому
субрахунку, який відкривається до субрахунків 2-го класу, наприклад, 20
рахунка, і списуються на підставі, визначеній у додатку до П(С)БО 9
“Запаси”, як транспортно-заготівельні витрати. При розділенні обліку
транспортно-заготівельних витрат, понесених при транспортуванні товарів,
рахунок 28 використовуєть-субрахунок 289. Перевізники в процесі
експлуатації автомобілів, що перебувають на їхньому балансі, несуть
витрати, які включають:
• основну і додаткову заробітну плату;
• відрахування на соціальне страхування і обов’язкові відрахування до
позабюджетних фондів від фонду оплати праці;
• витрати на ПММ за встановленими нормами;
• витрати та інші експлуатаційні витрати;
• резерв, що нараховується на знос і ремонт автомобільних шин;
• витрати на ремонт і технічне обслуговування машин;
• витрати на технічний огляд автомобілів;
• знос транспортних засобів;
• витрати на службові відрядження водіїв при перевезенні вантажів.
* У тих випадках, коли в ТТН у розділі “Відомості про вантаж” немає
можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених
товарно-матеріальних цінностей, до товарно-транспортної накладної як
товарний розділ повинні прикладатися як невід’ємна частина
спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в
установленому порядку, за якими проводиться списування
товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх
у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і
бухгалтерський облік.
У цих випадках графи 1, 2, 4, 5, 6 і 7 розділу “Відомості про вантаж”
товарно-транспортної накладної не заповнюються. У вільних рядках граф
записуються назви спеціалізованих форм, номери і дати їх виписки.
Список використаної літератури.:
Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.
Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.
Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с
Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
