.

Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої та правозастосовної діяльності (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
288 3200
Скачать документ

Пошукова робота

Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення
правотворчої та правозастосовної діяльності

Необхідність створення сучасної системи інформаційно-аналітичного
забезпечення державного управління, у тому числі законотворчої та
правозастосовної діяльності, обумовлена формуванням відповідного
наукового напряму, який знайшов своє місце у такій міжгалузевій
комплексній дисципліні, як правова інформатика.

Вирішення проблем розбудови організаційних засад держави викликало
потребу у відповідній нормативно-правововій базі. Це, у свою чергу,
привело до необхідного скорочення технологічного циклу правотворчого
процесу (аналізу, експертизи, обґрунтування) з наступним розглядом у
відповідних органах державної влади проектів нормативних актів.
Нагальною потребою також стало своєчасне інформування структур державної
влади, суспільства і громадян про чинні закони та підзаконні акти, їх
тлумачення.

Починаючи з 1990 р. у Верховній Раді України функціонує і послідовно
розвивається та вдосконалюється система інформаційно-аналітичного
забезпечення (СІАЗ), яка охоплює весь цикл законотворчої та
правозастосовної діяльності.

Нині система об’єднує понад двадцять автоматизованих комплексів, що
реалізують технологічний процес у такій послідовності: збір та
накопичення даних з проблеми; підготовка проекту закону; колективне
обговорення, узгодження, прийняття (голосування) та доведення його для
реалізації на практиці.

Система надає послуги не лише структурним підрозділам Верховної Ради
України, та іншим користувачам у державних та недержавних організаціях,
установах, закладах, підприємствах та окремим фізичним особам як в
Україні, так і за її межами.

Окремі підсистеми підключені до міжнародної мережі Інтернет, що дає
можливість користувачам в Україні та за її межами ознайомлюватись з
нормативно-правовими актами України, а також брати участь у формуванні
та використанні міжнародної системи правової інформації (Global Legal
Information Network), мати доступ до інших світових інформаційних
ресурсів, робити порівняльний аналіз нормативних актів

України з нормативними актами інших країн, використовувати їх досвід,
гармонізувати нормативно-правову базу з міжнародним правом.

Вказана комп’ютеризована система інформаційно-аналітичного забезпечення
законотворчої та правозастосовної діяльності оригінальна, належить до
відкритих систем, безперервно обслуговує в реальному часі правотворчий
та правозастосовний процеси.

її функціонування не раз демонструвалося на міжпарламентських,
міжнародних виставках та конференціях. Вона характеризується великим
обсягом систематизованої інформації, складністю алгоритмів перетворення
даних, значною кількістю користувачів.

Опрацювання потоків інформації охоплює ряд етапів, кожний з яких має
свої специфічні алгоритми та технологічні операції. Так, робота над
законопроектом тільки в підрозділах Верховної Ради України охоплює
близько ста різних операцій опрацювання даних, кожна з яких є важливою в
розробці якісного нормативно-правового акта.

Процес правотворення не можна розглядати поза межами організаційних
структур різних гілок державної влади. Тому складність алгоритмів
синхронізації діяльності та їх реалізація на практиці значно зростає.

Для повного і своєчасного збору достовірних даних, опрацювання їх у
процесі творення правових норм створені і знаходяться у постійному
розвитку:

• інформаційна база, що охоплює фонди правової, соціально-економічної та
іншої інформації;

• відомості про проблеми і процеси в житті суспільства, наслідки дії
чинних правових актів та ін.;

• учасні методи і засоби опрацювання даних;

• технічні комплекси і засоби зв’язку.

У процесі розробки нормативно-правових актів, залежно від значення
проблем і ситуацій, які потрібно вирішити, бере участь значна кількість
співавторів-розробників, тобто реалізується модель колективного розуму.

Для підтримки нормотворчого процесу в складі системи
інформаційно-аналітичного забезпечення законотворчої та правозастосовної
діяльності розроблено та впроваджено ряд функціональних та забезпечуючих
підсистем.

Законопроект обслуговує процес розробки законодавчих актів від часу
взяття на облік початкового варіанту, вивчення проблеми, що потребує
правового регулювання, збирання пропозицій, необхідної інформації із
зовнішніх джерел, формування законопроектів і аж до їх кінцевого
юридичного оформлення.

Ця підсистема дає можливість залучати до творчого процесу фахівців —
виконавців та зацікавлених осіб, які бажають чи функціонально
зобов’язані працювати з цим документом. Отже, із застосуванням такої
комп’ютеризованої технології кожна пропозиція, проект закону або інший
документ проходить експертизу, одержує позитивну (негативну) оцінку
шляхом голосування народними депутатами.

Рада забезпечує голосування, супроводження пленарних засідань Верховної
Ради України, накопичення інформації про роботу народних депутатів при
обговоренні законопроектів на сесії та при проведенні аналізу діяльності
парламенту, фракцій народних депутатів, а також стенографування —
комп’ютеризовану підготовку стенограм пленарних засідань Верховної Ради
України в режимі реального часу, які вносяться до бази даних
“Стенограми” та зберігаються у складі баз даних електронного бюлетеня.

Бази даних правової інформаціїорієнтовані на забезпечення правовою
інформацією широкого кола користувачів за допомогою
інформаційно-пошукових систем “Право”, “Законодавство”, “Закони та
підзаконні акти України в Інтернеті”, які дозволяють швидко знаходити та
аналізувати нормативно-правові документи.

Підсистема спеціалізованих комплексів управління законотворчим процесом.
До її складу входять:

1. Реєстрація та контроль проходження законопроектів — щодо обліку,
аналізу, безперервного відстежування та контролю за проходженням
законопроектів у Верховній Раді України відповідно до регламенту та
порядку денного.

2. Контроль за проходженням документів у підрозділах — для аналізу
вхідної та вихідної кореспонденції, внутрішніх документів в окремому
підрозділі або парламенті, а також контроль за виконанням доручень
посадовими особами з відстеженням термінів виконання, аналізу та
інформування.

3. Контроль за виконанням доручень та запитів народних депутатів України
та інформування.

Інформаційно-аналітичний комплекс “Вибори” слугує для автоматизації
опрацювання даних про вибори в частині оперативної реєстрації кандидатів
і відомостей про них, їхні програми; обліку та аналізу результатів
виборів, а також зв’язку з регіонами для прийому результатів голосування
за допомогою засобів електронної пошти.

Комплексно в автоматизованій системі вирішуються окремі управлінські
завдання в структурних підрозділах (“Кадри”, “Бухгалтерія” та ін.).

У складі СІАЗ формується інтегрована база даних (підсистема
інформаційного забезпечення), яка вже зараз забезпечує необхідною
інформацією з наявних електронних фондів юридичної, соціально—
економічної та іншої інформації, у тому числі:

• відомчих нормативних актів;

• зарубіжного законодавства;

• каталогів літератури;

• фондів інформаційних агентств світу;

• стенограм засідань Верховної Ради України, інших зібрань, обговорень;

• пропозицій до законопроектів;

• результатів голосувань;

• програм народних депутатів, партій;

• статистичних даних міністерств, відомств, соціологічних досліджень;

• звернень, скарг і пропозицій громадян, організацій та інших даних, що
містять проблемні питання, наявні в державі та суспільстві. Інтегрована
база даних дає можливість отримувати різноманітні аналітичні довідки з
таких інформаційних об’єктів, як “Сесія”, “Законопроект”, “Закони та
підзаконні акти”, “Депутат”, “Політичні групи та фракції”, “Органи
влади” та ін.

Підсистеми технічного, системного, мережного комп’ютерного програмного
забезпечення орієнтовані на доведення до користувачів інформації з
інтегрованої бази даних за різними технологіями:

• на локальні ПЕОМ у вигляді протоколів поновлення;

• з використанням локальної мережі та мережі Інтернет;

• на компакт-дисках;

• електронною поштою у вигляді окремих файлів чи протоколів. Головним
завданням комп’ютерних технологій є вирішення проблеми забезпечення
можливості доступу до різноманітних ресурсів комп’ютерної мережі —
масивів даних, пристроїв друку, електронної пошти, прикладних систем
тощо незалежно від місцезнаходження користувача.

Передбачається, що це завдання стане ще гострішим у зв’язку з активним
розширенням спектра електронних комп’ютерних мережових послуг, які
пропонуються різними організаціями.

Сьогодні завдяки всесвітній мережі Інтернет можна отримати різноманітні
дані з будь-якої точки земної кулі, здійснити передплату на отримання в
електронному вигляді новин періодичних видань та ін.

Комп’ютерна мережа СІАЗ є однією з найбільших серед діючих в
організаціях державної влади. Вона оснащена найсучаснішою технікою і
новітніми інформаційними технологіями.

Основні принципи побудови комп’ютерної мережі Верховної Ради України:

• висока пропускна спроможність передачі даних;

• ізоляція інформаційного трафіка для кожного будинку;

• ізоляція інформаційного трафіка для кожного поверху в будинку;

• управління комп’ютерною мережею з центрального вузла;

• інтеграція комп’ютерної мережі Верховної Ради України в регіональну
(м. Києва), республіканську комп’ютерну мережу України та світу;

• захист від несанкціонованого доступу.

Комп’ютерна мережа СІАЗ має доступ до глобальної мережі Інтернет. Ця
“інформаційна” супермагістраль може використовуватися як для збору
різноманітної інформації, так і для надання послуг. Доступ до інформації
надається з автоматизованих робочих місць (комп’ютерів) секретаріатів
постійних комітетів, фракцій, груп та підрозділів Верховної Ради.
Інтеграція комп’ютерної мережі СІАЗ у світовий інформаційний простір,
крім суто інформаційного, має суттєве політичне та економічне значення
для України.

СІАЗ робить свій внесок у розвиток Інтернету в Україні і використовує
різні засоби для збору та розповсюдження інформації. Ці засоби надають
інформацію про послуги та ресурси, які доступні на WWW-сервері Верховної
Ради України, а також доступ до ресурсів в інших місцях розташування.

На WWW-сервері Верховної Ради України (http//alpha.rada.ki- HYPERLINK
“http://ev.ua” ev.ua ) є:

• інформація про Україну;

• доступ до ресурсу “Світова правова інформаційна мережа” (Global Legal
Information Network), забезпечується електронний доступ до авторизованих
законів країн, які є членами асоціації GLIN;

• юридична правова бібліотека (Закони та підзаконні акти України);

• інформаційний бюлетень;

• законопроекти;

• нормативні акти України;

• стенограми засідань та поіменні голосування;

• конституції країн світу. Довідкова інформація:

• відомості про політичні партії Україні;

• бібліографія.

Підсистема “Законопроект”. До неї входять:

• тексти законопроектів;

• порівняльні таблиці;

• інформаційні матеріали та інформаційно-аналітичні комплекси щодо
реєстрації законопроектів, контроля проходження законопроектів.

Бази даних підсистеми “Законопроект” — повнотекстові бази ієрархічної
структури (побудовані за методом гіперсистем права), які через
технологію ведення “Електронного інформаційного бюлетеня” забезпечують
доступ користувача до еталонної бази “Закони та підзаконні акти
України”.

Інформаційно-аналітичні комплекси підсистеми “Законопроект” забезпечують
опрацювання проектів законів України та постанов Верховної Ради України
на всіх стадіях їх проходження від початкового тексту до остаточної
редакції, прийняття і належного оформлення.

Реєстрація та контроль проходження законопроектів Верховної Ради
України. Ця підсистема призначена для автоматизації робіт з реєстрації
та контролю за проходженням законопроектів у Верховній Раді України з
відстеженням відповідності регламенту та порядку денного.

Вся робота з системою виконується на основі елементів меню. Елементи
меню (опції) забезпечують виконання окремих функцій системи у вікнах
перегляду або заповнення інформації у вигляді таблиць.

Вся інформація системи поділена на групи за допомогою кольорової
селекції, що дозволяє користувачу швидко орієнтуватись у великих обсягах
даних.

Важливим є розроблення різноманітних кодифікаторів, що дозволяє
одержувати статистичну інформацію та довідки у різних варіантах в
оперативному режимі.

Застосовано принцип орієнтації на користувача, при застосуванні якого
система дає змогу перегляду інформації на екрані у зручній ергономічній
формі. Система дозволяє:

• реєструвати законопроекти із здійсненням вхідного контролю за типами
документів;

• вести перелік запланованих законопроектів;

• зв’язувати зареєстровані законопроекти із законопроектами з переліку
запланованих;

• вести контроль за законопроектом на всіх етапах його проходження з
відстеженням за регламентними термінами виконання кожної операції;

• вести загальносистемні та локальні довідники системи;

• динамічно перебудовувати маршрути та технологічний регламент
проходження законопроектів;

• здійснювати пошук законопроектів (або переліку їх) за різноманітними
критеріями та умовами пошуку, заданими користувачем;

• впорядковувати за бажаними критеріями картотеки законопроектів;

• робити довільні вибірки з виводом їх на зовнішні носії (текстовий
файл, друкуючий пристрій);

• робити регламентні звіти про стан проходження законопроектів у
комітетах;

• одержувати статистичні дані про розгляд законопроектів;

• зберігати в архіві картотеки законопроектів з можливостями пошуку та
впорядкування;

• робити дзеркальні копії інформаційної бази на зовнішні носії
інформації та забезпечувати її відновлення в аварійних випадках;

• працювати з широким набором сервісних функцій (календар, записна
книжка, калькулятор).

Слід зазначити, що найсуттєвіший економічний ефект від впровадження
системи можна отримати, якщо використовувати її в локальній мережі, що
дає можливість вести єдину інформаційну базу. Тому кількість інформації,
заведеної в систему, обмежена тільки фізичною можливістю апаратних
засобів.

Користувачами комплексу є народні депутати України, їх помічники та
апарат комітетів Верховної Ради України. Розробники законопроектів інших
підрозділів використовують інформаційний програмний комплекс
“Законотворень” для підготовки законопроектів, порівняльних таблиць
(формування, коригування, порівняння, аналізу) з метою їх розгляду і
обговорення на пленарних засіданнях. Комплекс дозволяє:

• отримати з бази даних текст будь-якого проекту закону, який готується
до обговорення та прийняття, та необхідну добірку нормативних актів,
чинних на даний час;

• вивільнити провідних фахівців-юристів від рутинної роботи — пошуку
необхідних нормативних актів та упорядкування численних зауважень та
пропозицій, що надходять до конкретних проектів документів;

• підвищити швидкість та якість підготовки порівняльних таблиць до
другого читання законів;

• швидко отримати остаточну редакцію закону з урахуванням всіх зауважень
та пропозицій, висловлених при його обговоренні;

• накопичувати дані про участь депутатів в обговоренні законопроектів та
видавати довідки про міру врахування тієї чи іншої пропозиції народного
депутата в остаточній редакції закону.

У процесі роботи використовує такі автоматизовані функції:

• підготовку тексту проекту закону;

• автоматичну структуризацію тексту;

• завантаження структурованого тексту проекту закону в БД;

• введення та завантаження в БД автоматично упорядкованого масиву
зауважень до проекту закону та висновків комісій;

• постатейний розгляд проекту закону з аналізом та врахуванням всіх
пропозицій і зауважень, що надійшли до будь-якої статті;

• розгляд альтернативних варіантів одного і того ж закону та
встановлення співвідношень між текстами;

• формування та друкування порівняльних таблиць до одного і того ж
проекту та таблиць співвідношень до альтернативних проектів для розгляду
в комісіях та робочих групах;

• формування та друкування тексту остаточної редакції.

Вхідною інформацією є проект закону, який вноситься на розгляд Верховної
Ради України, а також тексти альтернативних проектів.

Вихідною інформацією є порівняльні таблиці, таблиці співвідношень та
текст остаточної редакції закону, прийнятого на сесії Верховної Ради
України. Це дає можливість швидко, якісно і ефективно готувати
законопроекти для розгляду на сесії Верховної Ради України, подавати
інформацію в унаочненій формі (порівняльні таблиці), користуватися базою
чинних законів, створювати таблиці змін і доповнень порівняно з іншими
текстами законів.

Структурування композиції тексту проекту та його розмітка полегшує
подальшу роботу із внесенням зауважень та коригування проекту на всіх
етапах його розгляду. Користувачеві надається можливість переглянути на
екрані ПЕОМ та роздрукувати порівняльну таблицю і таблицю зауважень до
всього тексту та окремих частин, остаточну редакцію, таблиці
співвідношень у двох варіантах (для двох або кількох законопроектів).

Електронний інформаційний бюлетень — це ряд упорядкованих
автоматизованих баз даних, орієнтованих на інформаційне забезпечення
діяльності органів державної влади. До розгляду пропонується:

• концепція, принципи і алгоритми структуризації баз даних, що
спрямовані на забезпечення повноти даних;

• концептуальна модель системи бази даних Електронного бюлетеня;

• логічна структура системи баз даних;

• фізична структура;

• технологія доведення даних до користувача з використанням твердої
копії на компакт-дисках;

• методика розрахунку соціально-економічних показників системи баз даних
Електронного бюлетеня та їх реалізації.

Система баз даних “Електронний інформаційний бюлетень” спроектована і
наповнена по мірі аналізу запитів користувачів комп’ютерної технології
розробки законів.

Змістовно бази даних електронного бюлетеня спрямовані на інформатизацію
функцій структурних підрозділів Верховної Ради України, закріплених за
нею ст. 85 Конституції України; законотворчої діяльності Верховної Ради
України; депутатської діяльності в округах.

Основне джерело даних для баз Електронного бюлетеня — “Справа
законопроекту” та документообіг Верховної Ради України, який створюється
в ході виконання Верховною Радою її функцій. Змістовно документи, що
використовуються в системі баз даних, є прерогативою Верховної Ради
України.

Виконання функцій підтримки, актуалізації даних, їх перенесення на
матеріальні носії, доведення до користувачів оформлюється у вигляді
методичних матеріалів, інструкцій, технологічних карт. Основними
принципами вибору джерел даних є:

• відкритість джерел;

• офіційність на кожному етапі життєвого циклу нормотворення;

• обґрунтованість масовості доведення даних до користувача з метою
підвищення відкритості та демократизації суспільства;

• надійність джерел;

• можливість розширення джерел даних без суттєвих трудовитрат на
переструктуризацію баз даних (адаптивність).

На концептуальному рівні представлено склад баз даних “Електронного
інформаційного бюлетеня”, їх об’єктів і зв’язку між ними. Повнота
об’єктів БД обумовлена однозначним співвідношенням та відображенням
схеми законотворчого процесу, затвердженої Регламентом Верховної Ради
України.

До складу “Електронного інформаційного бюлетеня” входять:

• регламент Верховної Ради України;

• розклад засідань Верховної Ради;

• стенограми;

• тексти законопроектів;

• нормативні акти України;

• законодавство країн світу;

• програми народних депутатів України;

• фахівці — розробники законопроектів;

• органи влади;

• огляд подій.

Між складовими елементами баз даних спроектовані і підтримуються
зв’язки, що відображають логіку законотворення, якої дотримуються
відповідальні за підготовку конкретного законопроекту співробітники
постійних комітетів Верховної Ради України.

В Електронному інформаційному бюлетені вибрана ієрархічна модель
структури баз даних, що обумовлено вимогами простоти і швидкості доступу
до повнотекстових неструктурованих документів різного змісту.

Декомпозиція ієрархічної моделі побудована на принципі “дерева цілей”.
Основою його застосування стали результати аналізу реальних запитів
користувачів на ту чи іншу інформацію у ході правотворчого процесу.
Ієрархічна індексація відображає частоту і кількість звертань до того чи
іншого виду даних.

Логічна модель відображена у фізичну як N до 1, тобто кілька фізичних
файлів складають один логічний об’єкт бази. Така структуризація дозволяє
виділити архівну незмінну частину і частину фізичних файлів, що
актуалізуються оперативно. Це обумовлено вимогами запису Електронного
інформаційного бюлетеня на компакт-диски, а також створення динамічного
ряду розділів системи БД для подальшого аналізу варіантів текстових
документів і формування правил їх змін. Доступ до фізичних об’єктів dbw
здійснюється як з програм DOS, WINDOWS, так і через Інтернет.

Інформаційно-технічний комплекс “Рада” призначений для комп’ютерного
супроводження пленарних засідань Верховної Ради України, забезпечення
ефективної роботи народних депутатів як під час засідань, так і при
проведенні аналізу роботи парламенту.

Інформацією, яку видає система “Рада”, крім народних депутатів, можуть
користуватися працівники аналітичних підрозділів секретаріатів комітетів
Верховної Ради, груп і фракцій народних депутатів.

Вона складається із спеціалізованих автоматизованих робочих місць (АРМ),
об’єднаних у локальну мережу, та технічних засобів.

АРМ Адміністратор є головною складовою системи “Рада”. Його основні
функції: технічна підтримка проведення голосувань та реєстрацій, запис
на виступ з місця, опрацювання результатів та видача їх на табло, екран
Головуючого та в мережу, а також комутація мікрофонів при виступах
народних депутатів з робочих місць;

АРМ Секретар формує черги на виступ з трибуни з будь-якого питання,
внесеного до затвердженого переліку питань порядку денного та висвітлює
оголошення на табло в сесійній залі;

АРМ Діагностика безперервно приймає потік інформації від пультів
народних депутатів, проводить її обробку й аналізує технічний стан
пультів.

АРМ Підсистема сприймає аналітичну інформацію про результати голосувань,
реєстрацій, списки народних депутатів, які записалися на виступи з
трибуни і з місць;

АРМ Депутат складається з двох частин:

Інформаційно-довідкова система про склад депутатського корпусу.

Програма обробки та відображення інформації про результати поіменних
реєстрацій та голосувань.

Пульти народних депутатів призначені для реєстрації, голосування, запису
на виступ та виступ з місця. Демонстраційні табло — для висвітлення
текстової та графічної інформації. Вхідною інформацією системи “Рада” є:

• анкетні дані народних депутатів;

• перелік зареєстрованих партій в Україні;

• перелік фракцій та груп народних депутатів Верховної Ради;

• перелік постійних комітетів Верховної Ради. Вихідна інформація:

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів;

• результати поіменних реєстрацій народних депутатів з угрупованням по
фракціях та групах;

• загальні результати непоіменних голосувань;

• результати поіменних голосувань;

• результати поіменних голосувань з угрупованням по фракціях та групах;

• результати поіменних голосувань з угрупованням за результатами
голосування;

• результати голосувань фракцій та груп народних депутатів при
поіменному голосуванні;

• списки народних депутатів по належності їх до партій, фракцій і груп,
постійних комітетів Верховної Ради України;

• списки народних депутатів, записаних на виступи з трибуни;

• статистика виступів народних депутатів з трибуни і з місця;

• висвітлення на табло в сесійній залі та в холі аналітично-експертної
інформації, оголошень і повідомлень.

Інформаційно-пошукові системи “Право”, “Законодавство” і “Закони та
підзаконні акти України в Інтернеті” (надалі Системи) призначені для:

• оперативного забезпечення користувачів офіційною правовою інформацією
з першоджерел;

• швидкого пошуку та аналізу нормативно-правових документів. Системи
сприяють підвищенню ефективності законотворчої та правозастосовної
діяльності. Системи використовують:

• народні депутати України та місцевих рад;

• працівники структурних підрозділів Верховної Ради України,
Адміністрації Президента України, Конституційного Суду України,
Верховного Суду України, Вищого арбітражного суду України, Міністерства
культури, Міністерства освіти і науки, Міністерства оборони,
Міністерства праці та соціальної політики, Міністерства фінансів,
Національної академії наук, Міністерства економіки, інших міністерств та
відомств, місцевих органів влади, наукових установ та навчальних
закладів;

• співробітники іноземних представництв в Україні та посольств України в
інших країнах;

• керівники підприємств, юристи, бухгалтери, економісти, працівники
банків, юридичних фірм, інших організацій;

• абоненти мережі Інтернет, які мають відповідний доступ.

Бази даних Систем містять нормативно-правові документи в остаточній
редакції із внесеними змінами (в системі “Законодавство” є попередні
редакції), у тому числі:

• закони, постанови Верховної Ради України, постанови та укази Президії
Верховної Ради України починаючи з 1990 p., а також деякі
нормативно-правові акти, що були прийняті;

• кодекси;

• укази та розпорядження Президента України;

• постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України починаючи з 1992
р.;

• декрети Кабінету Міністрів України;

• документи міністерств та відомств України, зареєстровані в
Міністерстві юстиції відповідно до Указу Президента України № 493/92 від
03.10.92 та постанови Кабінету Міністрів України № 731 від 28.12.92;

• міжнародні угоди;

• документи міністерств та відомств України, які не підлягають
реєстрації в Міністерстві юстиції (листи, роз’яснення Національного
банку, Головної державної податкової адміністрації, рішення
Конституційного Суду України, постанови Верховного Суду та Вищого
арбітражного суду України тощо).

Система Законодавство забезпечує:

• пошук документів за реквізитами (назва, номер, дата прийняття, орган
видання та тип документа), за ключовими словами та темами (пенсії,
боротьба із злочинністю, податки тощо);

• перегляд, сортування, друкування або виведення у файл переліку
знайдених документів;

• перегляд текстів документів з підсвічуванням ключових слів;

• друкування цілого тексту або будь-яких його частин на матричному,
лазерному або струминному принтері;

• контекстовий пошук за двома словами (відстань між словами визначається
користувачем);

• ведення списків користувача (тематичних тек користувача);

• перегляд нормативних актів, пов’язаних з документом (що вносять зміни,
вводять у дію, ратифікують, посилаються на даний документ тощо);

• переключення перегляду з одного документа на інший за посиланнями в
тексті (динамічний гіпертекст);

• перегляд додаткових реквізитів документа (дати набуття або втрати
чинності, дати публікації в пресі), перегляд як чинних, так і нечинних
документів;

• перегляд структури документа, створення “закладок” у текстах, власних
приміток користувача до документів;

• перегляд статистики бази даних;

• актуалізацію бази даних за допомогою спеціальних файлів (блоків
поновлення), які передаються користувачам на дискетах, або засобами
телекомунікації (електронною поштою тощо);

• перегляд результатів попередніх пошуків за різними критеріями,
перегляд списків документів, що додавалися до бази даних з окремих
блоків поновлень;

• довідку про об’єм вільного дискового простору, версію системи, обсяг
бази даних, номер останнього блоку поновлення тощо. Система
“Законодавство” вирізняється:

• можливістю перегляду попередніх редакцій документів, що змінювалися;

• орієнтацією на роботу в операційному середовищі Windows;

• швидким пошуком;

• можливістю формування бази даних з документів тих органів влади, які
замовляє користувач;

• можливістю вибору української або російської мови, меню та повідомлень
системи.

Система “Закони та підзаконні акти України в Інтернеті” надає абонентам
мережі Інтернет можливості:

• пошуку документів за реквізитами: реєстраційним номером, датою
прийняття, типом, органом влади, станом (чинні, нечинні);

• пошуку документів за словами в текстах з урахуванням “відстані” між
ними;

• перегляду текстів знайдених документів, копіюванні їх у файл. База
даних поновлюється щоденно. Блоки поновлення для системи

“Законодавство” передаються користувачам через електронну пошту і
виставляються на FTP-сервер. Система “Закони та підзаконні акти України
в Інтернеті” функціонує на WEB-сервері Верховної Ради України (
HYPERLINK “http://alpha.rada.kiev.ua” http://alpha.rada.kiev.ua ).

Світова електронна мережа правових документів Global legal information
network. На сучасному етапі розвитку українського суспільства
законотворча правозастосовна діяльність не може розвиватись ізольовано,
не використовуючи теоретичні та практичні здобутки світової системи
правової інформації. Це зумовлюється практичною потребою швидкого
доступу до законодавства країн світу, що вже сьогодні значною мірою
забезпечується стрімким розвитком електронних засобів телекомунікацій.

Державні і недержавні структури отримують велику користь від усе ширшого
використання електронних мереж, що у свою чергу створює потребу якомога
більше дізнатися один про одного з тим, щоб рішення про взаємовідносини
приймалися на основі повної інформації.

Українські дослідники в галузі права часто вже не можуть спиратися у
своїх дослідженнях тільки на вітчизняне законодавство. І сьогодні не
викликає подиву потреба в нормативних актах інших країн для вирішення
окремого питання.

Створення в 1976 р. Міжнародної правової бази даних у Правничій
бібліотеці Конгресу США було чітко мотивоване бажанням задовольнити такі
потреби. Як виявилося, ця база виправдала себе як простий і ефективний
засіб швидкого і точного доступу до складових правового середовища
різних країн і з часом видозмінилась у Світову електронну мережу
правових документів.

Систему було засновано на принципах:

• достовірності джерел;

• простоти пошуку юридичних документів;

• багатонаціональної орієнтації.

Принцип “достовірність джерел” вимагає, щоб індекс містив тільки записи,
що належать до законодавчих документів з офіційного джерела — до
офіційного національного журналу із законодавства кожної країни.

Принцип індексування “простота пошуку юридичних документів” — це
система, яка хоча в першооснові і призначена для осіб з досвідом роботи
з юридичними документами, могла би з легкістю використовуватися тими,
хто має малий досвід або зовсім його не має в роботі з доступу до
автоматизованих баз даних, і була б зрозумілою для осіб з різних
культурних та освітніх середовищ.

Проект GLIN у своїй основі реалізує завдання:

• Зменшення витрат часу на отримання юридичних документів для створення
резюме шляхом збільшення кількості національних робочих станцій для
комп’ютерного опрацювання юридичних документів, їх передачі та
отримання.

• Об’єднання індексованих файлів резюме в один, який містить тексти
юридичних документів у цифровій формі, сканування з офіційного
національного джерела правничих документів.

• Об’єднання резюме й індексуючих термінів державною мовою, а також
англійською для створення доступу до інформації обома мовами.

• Розширення існуючих пошукових можливостей до пошукової функції “слово
в тексті” щодо вже існуючих юридичних документів, а не тільки
індексованих резюме.

Розширення кількості дозволених юридичних джерел для включення в обіг
вибраних матеріалів, виданих інструктивними установами або судами.

Згідно з ідеологією та технологією виконаних робіт, прийнятою у GLIN,
Секретаріатом Верховної Ради України зроблено аналітико-синтетичне
опрацювання інформаційних бюлетенів “Відомості Верховної Ради України”,
з використанням тезаурусу GLIN готуються англійською мовою реферати
законів України та постанов Верховної Ради України, які у вигляді архіву
разом зі сканованими повними текстами цих документів надсилаються
мережею Інтернет до Бібліотеки Конгресу США. Ведеться робота з
підготовки нових термінів до тезаурусу GLIN, пропозиції щодо яких
надсилаються до Юридичної бібліотеки Конгресу США.

Функціонування інформаційної системи GLIN у Верховній Раді України
розглядається як важлива складова інформаційно-аналітичного забезпечення
законодавчої та правозастосовної діяльності, нарощування інформаційного
забезпечення парламенту України, реалізації міжпарламентських
інформаційних обмінів, гармонізації законодавства України з міжнародним
законодавством.

Використання засобів інформаційно-обчислювальної техніки в державному
управлінні, у тому числі в українському парламенті, дозволило створити
єдину комплексну технологію опрацювання даних, яка міс-

тить фіксацію і попередню підготовку інформації, семантичне і
лінгвістичне опрацювання, зберігання, актуалізацію, дублювання
інформації на випадок можливих пошкоджень оригіналу та оперативне
надання даних користувачам у потрібних їм аспектах. При цьому форми
надання інформації пропонуються різноманітні: від короткочасної видачі
на екран до виводу на різні пристрої (друкування, компакт-диски та інші
носії).

Основними результатами від упровадження комп’ютеризованої
інформаційно-аналітичної системи є:

• забезпечення рівня обґрунтованості управлінських рішень за рахунок
можливості широкого використання різних джерел альтернативної
аналітичної інформації, вчасної обробки даних, достатнього
інформаційного забезпечення нормотворчої діяльності, застосування
сучасних наукових методів та засобів обробки даних, що сприяє також
зменшенню впливу суб’єктивних чинників;

• підвищення продуктивності праці у нормотворчій та правозастосовній
діяльності за рахунок наданої можливості швидкого пошуку та
порівняльного аналізу даних у великих масивах інформації, впровадження
принципу одноразової фіксації даних, колективного їх використання,
використання технології опрацювання даних та їх пересилки, уникнення
паралелізму в законопроектних роботах та багатоаспектному використанні
накопичених даних;

• ефективність контролю законотворчого процесу, синхронізації
інформаційних потоків, скорочення технологічного циклу проходження
законопроектів;

• можливість моделювання та прогнозування наслідків уведення нових
законів та підзаконних актів ще до їх прийняття;

• значна економія матеріальних і трудових ресурсів при розробленні
законопроектів та інших нормативних актів.

Організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення розробки та
функціонування комп’ютеризованої системи інформаційно-аналітичного
забезпечення в українському парламенті покладено на Управління
комп’ютеризованих систем апарату Верховної Ради України.

Функції цього Управління:

• здійснює впровадження нових технологій, методів і засобів збору,
обробки і видачі даних для ефективної діяльності підрозділів Верховної
Ради України і народних депутатів України;

• забезпечує функціонування і розвиток комп’ютеризованих інформаційних
систем і мереж, обробку законопроектів на всіх стадіях їх проходження у
Верховній Раді України до оформлення і прийняття;

• здійснює автоматизацію управління законотворчим процесом;

• створює і забезпечує функціонування баз даних, електронних бюлетенів у
галузі права, економіки та накопичує інші фонди інформації, які можуть
бути використані при роботі над законопроектами, у нормотворчій та
правозастосовній діяльності;

• формує та поширює еталонну базу даних нормативно-правових актів
(офіційних документів), що приймаються вищими органами влади в Україні;

• сприяє доступу користувачів до масивів даних обчислювальних центрів
міністерств і відомств, організацій, установ та баз даних законодавчих
актів зарубіжних країн;

• встановлює зв’язки з питань електронного обміну правовою та іншою
інформацією з відповідними службами парламентів інших країн;

• забезпечує своєчасне надходження вхідної інформації і актуалізацію баз
даних;

• виконує роботи з підтримки функціонування програмних, технічних та
мережних комплексів Верховної Ради України;

• проводить роботи зі створення автоматизованих інформаційних систем,
комплексів і робочих місць у Верховній Раді України, у тому числі
спільно та за участі міністерств і відомств, науково-дослідних установ
та підприємств;

• формує науково-технічну політику в галузі інформатизації та контролює
ефективність використання інформаційно-обчислювальної техніки в
підрозділах Верховної Ради України;

• проводить науково-методичну роботу, здійснює координацію програм
комп’ютеризації в системі органів законодавчої влади;

• організує навчання з оволодіння комп’ютерною технікою, функціонує в
підрозділах Верховної Ради України;

• формує і організовує разом з відповідними підрозділами апарату
Верховної Ради України виконання плану розвитку інформатизації та її
матеріально-технічного забезпечення.

6.3. Впровадження інформаційних технологій у виборчий процес

Оперативне опрацювання великих обсягів і потоків інформації, підвищені
вимоги до її оперативності, достовірності, необхідність
інформаційно-аналітичного супроводу кожного етапу виборчого процесу,
накопичення та швидкого доступу до інформації в різноманітних аспектах
визначили необхідність створення для Центральної виборчої комісії
комп’ютерної системи опрацювання інформації (ЕІАС)*.

Починаючи з лютого 1994 р. її впроваджено у промислову експлуатацію на
етапі реєстрації кандидатів у народні депутати України, і з цього часу
вона функціонує в ЦВК, здійснюючи автоматизацію функцій реєстрації,
контролю, опрацювання, накопичення та збереження інформації про виборчий
процес близько 10 років.

Впровадження ЕІАС “Вибори” продемонструвало значну ефективність
використання сучасних інформаційних технологій у виборчому процесі.

ЕІАС “Вибори” здійснює:

• централізоване накопичення інформації про хід виборів на всіх етапах
виборчого процесу, що надходить з виборчих округів;

• облік даних про виборчі округи України з деталізацією всіх необхідних
характеристик та етапів виборчого процесу щодо кожного округу;

• узагальнення інформації про хід реєстрації претендентів та кандидатів
у регіонах та виборчих округах;

• формування даних про кандидатів у депутати в обсязі відомостей,
передбачених Законом України про вибори народних депутатів України;

• збір (за допомогою електронної пошти або телеграфних повідомлень),
контроль та опрацювання оперативної інформації про результати виборів;

• алгоритмічно-програмну (консультативно-довідкову) підтримку Закону про
вибори в процесі аналізу результатів голосування;

• формування звітів, статистичних та інформаційно-аналітичних довідок.

До регламентних звітів зараховують:

• оперативні дані про реєстрацію претендентів та кандидатів по регіонах
та округах;

• облікова картка, автобіографія і програма кандидата в народні
депутати;

• списки кандидатів або депутатів у заданих інформаційних варіантах;

• оперативні дані про хід голосування в округах регіонів у задані
інтервали часу в день виборів;

• деталізовані результати виборів по регіонах та по виборчих округах у
вигляді альбому-звіту.

Формуються також звіти про результати кожного туру виборів:

• повний звіт про результати виборів по всіх кандидатах у народні
депутати;

• звіт по округах, у яких призначені повторні вибори, що містить повні
дані про результати виборів;

• звіт про результати виборів по округах, у яких призначено повторне
голосування;

• звіт про результати виборів по округах, у яких обрані народні депутати
України.

Крім регламентних запитів, система забезпечує обслуговування запитів
користувача згідно з довільною комбінацією параметрів та їх значень,
оперативно формує відповідні звіти за формою, означеною користувачем,
для перегляду на екрані або друку.

У системі застосовано інформаційно-терміновий принцип накопичення та
збереження інформації щодо кожного етапу виборчого процесу. Згідно з цим
принципом система накопичує інформацію про кожний вид виборів — чергові,
позачергові (дострокові), повторні, замість депутатів, які вибули, у
варіантах: кандидати, обрані, вибори не відбулися, повторне голосування
та ін.

У системі “Вибори” передбачено:

• допомогу та підказку при введенні, корекції та перегляді інформації;

• контроль введеної інформації на рівні шаблонів даних і семантичної
відповідності;

• процедури, що виконують копіювання та відновлення інформації на
зовнішніх носіях;

• роботу в режимі багатьох користувачів;

• передачу та прийом інформації щодо обліку результатів виборів із
застосуванням засобів електронної пошти.

Застосування автоматизованої системи “Вибори” дозволяє значно прискорити
опрацювання інформації по виборчому процесу, поліпшити її достовірність
та якість. Час обробки та формування звіту з аналітичними даними про
кандидатів першого туру голосування по Україні з 10 параметрів становить
близько 15 хвилин.

Протягом років функціонування ЕІАС “Вибори” постійно удосконалювалась. З
певними модифікаціями, здійсненими розробниками, система була
використана для опрацювання результатів виборів Президента України.

У грудні 2001 р. Президент України видав розпорядження щодо застосування
автоматизованих інформаційних систем у процесі підготовки і проведення
виборів народних депутатів України. Кабінетом Міністрів України була
прийнята відповідна постанова № 1713 від 21 грудня 2001 року.

Відповідно до положень зазначених актів окружні виборчі комісії на
період з 10 січня по 10 квітня 2002 року були забезпечені необхідною
комп’ютерною і телекомунікаційною технікою, відповідним програмним
забезпеченням, кваліфікованими фахівцями для обслуговування комп’ютерних
робочих станцій, а також надійним телекомунікаційним зв’язком.

Фахівцями Закритого акціонерного товариства “Інформаційні комп’ютерні
системи” в стислі строки були спроектовані та модернізовані відповідні
підсистеми ЕІАС “Вибори” та розгорнута тимчасова комп’ютерна мережа, яка
обслуговувала 225 окружних виборчих комісій. Була розроблена підсистема
збору та передачі інформації від окружних виборчих комісій до бази даних
Центральної виборчої комісії.

На день виборів 31 березня 2002 р. в банку даних Центральної виборчої
комісії було накопичено інформацію щодо 3762 кандидатів у народні
депутати України, включених до виборчих списків політичних партій,
виборчих блоків політичних партій, 3084 кандидатів у народні депутати
України, зареєстрованих в одномандатних виборчих округах.

Крім того, була накопичена інформація про суб’єктів виборчого процесу, а
саме про склад 225 одномандатних виборчих округів і 333113 виборчих
дільниць, 33 політичні партії, виборчі блоки політичних партій.

Також було зафіксовано 6049 подань політичних партій до складу окружних
виборчих комісій, інформацію щодо 4484 членів окружних виборчих комісій,
478713 членів дільничних виборчих комісій, довірених осіб кандидатів у
народні депутати України, уповноважених осіб політичних партій у
багатомандатному та одномандатних виборчих округах. Треба зазначити, що
ЦВК також мала інформацію стосовно 944 офіційних спостерігачів від
іноземних держав, 403 акредитованих засобів масової інформації.

Банк даних ЕІАС має найрозвиненіше програмне забезпечення. Воно дає
можливість вирішувати завдання щодо задоволення як відносно простих
інформаційних запитів, так і вирішення складних аналітичних задач.

Основні інформаційні ресурси банку надаються для широкого використання
на динамічній WWW-сторінці в Інтернеті під час виборчої кампанії. Так,
під час останніх виборів цим ресурсом скористалось понад 100 тисяч
користувачів, що свідчить про величезний інтерес до виборів широких кіл
громадськості як у нас, так і за кордоном.

Одним з найважливіших завдань, що вирішуються системою, є
інформаційно-аналітичне обслуговування членів Центральної виборчої
комісії та працівників її Секретаріату. Для цього в системі передбачено
кілька рівнів доступу до накопиченої у банку даних інформації:

• формування регламентних звітів, статистичних та
інформаційно-аналітичних довідок (так, у системі за станом на 2002 р.
цих звітів— запитів зроблено близько 400);

• оперативне формування відповідних звітів для перегляду на екрані або
друку;

• виконання довільних запитів користувача згідно з довільною комбінацією
параметрів та їх значень;

• відображення інформації, аналітичних довідок про суб’єкти та події
виборчого процесу у внутрішній мережі за допомогою Інтернет-технології.

ЕІАС забезпечує безпаперовий документообіг для кінцевих користувачів —
членів Центральної виборчої комісії. А після завершення

надходження оперативних відомостей забезпечує макетування та друк
експрес-видання українською та англійською мовами.

Нині проводяться науково-дослідні роботи з розробки та впровадження
вітчизняних автоматизованих електронних виборчих скриньок, які
обладнуються елементами розпізнавання та сканування виборчих бюлетенів,
а виборчі комісії — пристроями накопичення та первинної обробки
інформації. У разі доповнення скриньок пристроями регламентованого
зняття інформації можна буде фактично об’єднати два незалежні на
сьогодні процеси — отримання інформації про хід голосування та
підведення його підсумків.

Разом з тим слід зазначити, що сучасні інформаційні технології
прогресують значно швидше, ніж виборче та референдумне законодавство в
Україні. Тому одним з пріоритетних напрямів є правове регулювання
комплексу суспільних відносин, що виникають з питань інформатизації
виборів та референдумів.

Найефективнішим шляхом є прийняття відповідного закону, який повинен
визначити загальнонаціональний статус системи, встановити правовий режим
її використання, надати юридичного значення документам, підготовленим з
використанням ЕІАС “Вибори”. Він також повинен передбачити шляхи її
вдосконалення та розвитку, можливості використання її потенціалу для
вирішення завдань, пов’язаних як з проведенням виборів і референдумів,
так і з використанням Державного реєстру населення.

Нині в ЕІАС накопичено інформацію щодо всіх виборчих процесів та
референдуму, які відбулися в Україні за ці роки, що є невимірним
інформаційним капіталом Центральної виборчої комісії і країни в цілому.

Тому не менш важливим є вирішення встановлення відповідальності за
можливі правопорушення, допущені при застосуванні ЕІАС “Вибори”, та
забезпечення інформаційної безпеки і доступу до використання
конфіденційної інформації, що міститься в базах даних.

Крім вирішення досить складних та специфічних науково-технічних проблем
інформатизації виборчого процесу, ЕІАС сприяє підвищенню довіри громадян
України до таких важливих державних інститутів, як вибори та
референдуми, становленню демократичного, соціального та правового
суспільства.

Список використаної та рекомендованої літератури

Бачило И. Л. Правовое регулирование процессов информатизации // Гос. и
право. — 1994. — № 12.

Бернар Гурне. Державне управління. — К.: Інститут державного управління
та самоврядування при Кабінеті Міністрів України, 1993.

Блюменау Д. И. Информация и информационный сервис. — Л.: Наука, 1989.

Богданов А. А. Всеобщая организационная наука (тектология). — М., 1925.

Бондаренко А. I., Гуцалюк М. В. Використання нових інформаційних
технологій для розробки та прийняття управлінських рішень в системі
управління державною пожежною охороною // Наук, вісн. Української
академії внутрішніх справ. — К., 1996.

Венделин А. Г. Подготовка и принятие управленческого решения:
Методологические аспекты. — М., 1974.

Вертузаев М. С, Попов Ю. В. Основы компьютеризации деятельности
сотрудников органов внутренних дел. Часть общая: Учеб. пособие. — К.:
Украинская академия внутренних дел, 1992.

Винер Н. Кибернетика и общество. — М., Наука, 1958.

Вишняков В. Г. Структура и штаты органов государственного управления. —
М., 1998.

Відшкодування матеріальної і моральної шкоди. — К.: Юрінком, 1996.

Волков І. С. Информатизация управления. — М., 1990.

Гаврилов О. А. Основы правовой информатики: Учеб. пособие. -М., 1998.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020