.

Медитація. Урахування в колективі тендерних і вікових відмінностей як чинник запобігання конфліктам (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
384 1894
Скачать документ

Реферат на тему:

Медитація. Урахування в колективі тендерних і вікових відмінностей як
чинник запобігання конфліктам

Медіація та її роль у розв’язанні проблемних ситуацій. Стадії медіації

Особливе місце у процесі переговорів займає медіація — проведення
переговорів за участю медіатора (посередника).

Чималу роль у цьому відіграє досвід посередництва, нагромаджений у
судовій практиці та в практичних життєвих стосунках.

Основні принципи медіації конфліктологи виводять із позицій “здорового
глузду”.

Перший принцип — рівноправність сторін. Обом сторонам надається однакове
право висловлювати свої думки, визначати порядок денний, умови
домовленості тощо.

Другий принцип — нейтральність медіатора.

Третій принцип — конфіденційність. Усе повинно залишатися всередині
цього процесу.

Управлінцеві, керівникові колективу необхідно знати й функції медіатора.
Він покликаний виконувати такі функції:

• настроює сторони ретельно аналізувати конфліктну ситуацію;

• бути активним слухачем;

• організовувати процес переговорів;

• виступати генератором ідей;

• забезпечувати учасників конфлікту інформацією або ж допомагати знайти
інформацію для сторін, які конфліктують;

• контролює реалістичність висловлюваних ідей і виконання прийнятих
угод;

• навчає сторони, як вести переговори з установкою на співробітництво
тощо.

Стадії медіації

У вступному слові до людей, які перебувають у проблемній ситуації,
з’ясовується, що таке медіація, принципи медіації, особлива увага
звертається на конфіденційність, говориться про права, формується
порядок переговорів, виробляються пропозиції, угоди, уточнюються можливі
наслідки тощо.

Вихід із медіації — її передостанній етап.

Останній етап процесу медіації — спостереження дальшого розвитку
ситуації (етап постконфлікту).

Мистецтво медіації. Медіація — процес раціональний, розрахований на
спокійне й виважене обговорення проблем.

Майстерність медіатора виявляється в тому, як він уміє створювати
атмосферу довіри на переговорах. Технологія медіації потребує, щоб
медіатор менше говорив, а більше ставив запитань, для цього потрібне
нешаблонне мислення, певна ерудиція, вміння спілкуватися, слухати,
вставляти ремарки, аналізувати.

Урахування в колективі тендерних і вікових відмінностей як чинник
запобігання конфліктам

Гендерні (від англ. gender — стать) відмінності, пов’язані зі статтю,
часто виступають причинами конфліктів через психофізіологічні
відмінності, розходження інтересів, цінностей та підходів до вирішення
проблем. Потрібно мати на увазі, що в побудові демократичного
суспільства в Україні необхідно утверджувати тендерну демократію.

Тендерна демократія — система волевиявлення двох статей, жіночої й
чоловічої, в громадянському суспільстві як рівних у правах і
можливостях, що законодавчо закріплені й реально забезпечені
політико-правовими принципами, які належить враховувати, розбудовуючи
суспільні й державні структури. У трудових колективах бажано зважати на
те, що психологія жінки та чоловіка різна, хоча загальнолюдські норми
властиві обом статям. Однак відмінності слід враховувати, аби запобігати
конфліктності.

На психічному рівні властива жінкам стабільність виявляється в тому, що
для них, порівняно з чоловіками, характерна більш виражена
консервативність, терпіння, здатність виконувати монотонну роботу.

Чоловіки частіше перебувають на крайніх полюсах, а жінки тяжіють до
серединних проявів різних властивостей. У робочому колективі досить
важливо дотримуватися тендерної культури. Тендерна культура — сукупність
статево-рольових цінностей у суспільних сферах буття та відповідних до
них потреб, інтересів і форм діяльності, зумовлених суспільним устроєм,
менталітетом народу, інституціями тощо.

Вікова відмінність — фактор проблемності та конфліктності

Є вікові періоди, які можна назвати конфліктними. Схильність до
конфліктів у такі періоди — норма розвитку особистості. У дитинстві є
такі періоди конфліктності:

• від двох до п’яти років (конфлікти з дитиною, особливо впертість, наче
вона “сама” може впоратися);

• класично складний період — підлітковий (характеризується підвищеною
дратівливістю, вразливим самолюбством). Конфліктні періоди
спостерігаються через кожні десять років

також у зрілому віці.

1. Вік близько 40 років, особливо для чоловіків, —це час перебудови
психіки з переорієнтацією на більш емоційні критерії взаємин та
особистого благополуччя.

2. Люди у віці близько 60 років переживають проблемні ситуації,
пов’язані з блокуванням потреб передачі їхнього життєвого досвіду.
Навіть у суспільстві досить поширена геронтофобія (неприйняття людей
похилого віку у фірмах, банках та інших колективах).

Теорія життєвого циклу Е. Еріксона визначає сім стадій. Він навчався у
дочки засновника психоаналізу Анни Фрейд. Суть задуму Е. Еріксона
полягає в тому, аби показати, що на кожному віковому етапі відбувається
або сприятливе подолання кризи, або несприятливе, що призводить до
конфліктів.

Аналіз дає нам підстави твердити, що чим менш успішно особистість
справлялася із завданнями попереднього етапу, тим менше шансів
залишається у неї вдало впоратися з наступним кризовим станом. Відтак
посилюється конфліктність особистості.

Е. Еріксон оптиміст, він вірить, що можна пережити й подолати проблеми
минулих етапів, але потрібно докладати зусиль і не відкла-дати на
майбутнє те, що особистість повинна роботи вчасно. Недар-ма в народі
кажуть: “Те, що можна зробити сьогодні, не відкладай на завтра!”

Тест “Уникнення конфлікту” (для самоконтролю)

1. Завжди програю в конфлікті. так — ні

2. Вважаю, що конфліктів потрібно уникати. так — ні

3. Висловлюю свою думку тоном вибачення. так — ні

4. Вважаю, що програю, якщо висловлю свою

незгоду. так — ні

5. Дивуюсь, чому мене не розуміють інші. так — ні

6. Говорю про конфлікт на стороні. так — ні

7. Сприймаю конфлікт досить емоційно. так — ні

8. Вважаю, що в конфлікті недоцільно демонструвати

свої емоції. так — ні

9. Відчуваю, що бажано поступитись, якщо хочу

розв’язати конфлікт. так — ні

10. Вважаю, що люди завжди з труднощами виходять

із конфлікту. так — ні

Оцінка результату

Обведіть кружечком вибрану вами відповідь. Підрахуйте кіль-кість
відповідей з оцінкою “так”; сума 7–8 балів означає, що у вашій поведінці
виражена тенденція до конфліктності; 4–6 балів — серед-ньовиражена
тенденція до конфліктної поведінки; 1–3 бали — тенденція невиражена.

Список використаної та рекомендованої літератури

1. Андреев В. И. Конфликтология: искусство спора, ведение переговоров,
разрешение конфликтов. — М., 1995.

2. Анцупов А.Я., Малышев А. А. Введение в конфликтологию. — К., 1996.

3. Беркли-Ален М. Забытое искусство слушать. — СПб., 1997.

4. Берн Ш. Гендерная психология. — СПб., 2001.

5. Гірник А. М. Посередництво в трудових колективах. — К., 1998.

6. Дарендорф Р. Элементы теории социального конфликта // СОЦИС. — 1994.
— № 5.

7. Емельянов С. М. Практикум по конфликтологии. — СПб., 2000.

8. Зигерт В., ЛангЛ. Руководить без конфликтов. — М., 1990.

9. Каррас Ч. Л. Искусство ведения переговоров. — М., 1997.

10. Конфликтология I Под ред. А. С. Карлина. — СПб., 1990.

11. Корнелиус X., Фэйр Ш. Выиграть может каждый. Как разрешать
конфликты. — М., 1992.

12. Кочетков В. В. Психология межкультурных различий. — М., 2002.

13. Кудрявцев В. Н. Юридическая конфликтология. — М., 1995.

14. Ликсон Ч. Конфликт. Семь шагов к миру. — СПб., 1997.

15. Обозов Н. Н. Психология межличностных отношений. — К., 1990.

16. Пірен М. І. Етнополітичні процеси в сучасній Україні: Навч. по-сіб.
— К., 1999.

17. Психология и этика делового общения: Учебник для вузов / Под ред.
проф. В. Н. Лавриненко. — 3-е изд., перераб. и доп. — М., 2000.

18. Психология конфликта / Сост. и общ. ред. Н. В. Гришиной. -СПб.,
2001.

19. Семичин Г. Ю. Социальное партнерство в современном мире. — М., 1996.

20. Смулъсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту: Монографія. -К., 2001.

21. Фролов С. Ф. Социология: сотрудничество и конфликты. — М., 1997.

22. Херсонский Б. Г., Дворяк С. В. Психология и психопрофилактика
семейных конфликтов. — 1991.

23. Цепцов В. А. Переговоры: психология, воздействие, практика. — М.,
1996.

24. Шатнов В. П. Конфликты в нашей жизни и их разрешение. -Минск, 1997.

25. Швалб Ю. М. Психологические модели целеполагания. — К., 1997.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020