.

Поняття і сутність логістики (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
596 3495
Скачать документ

Ї

Реферат на тему:

Поняття і сутність логістики

Термін “логістика”, відомий донедавна лише вузькому колу спеціалістів,
набуває сьогодні широкого розповсюдження. Основна причина цього явища
полягає в тому, що поняття “логістика” почало використовуватися в
економіці.

Етимологія поняття “логістика” викликає істотні суперечності. Найбільш
розповсюдженими є дві точки зору. За однією із них термін “логістика”
походить від грецького і означає: обчислювати, міркувати, за другою –
від французького – постачати. Однак зустрічаються й інші версії,
зокрема, від древньогерманського – склад, зберігання.

Семантика поняття “логістика” також неоднозначна. У Древній Греції так
називали прикладну математику, у Римській імперії – діяльність із
забезпечення військ провіантом і житлом, у Візантії – процес
комплексного вирішення різноманітних проблем, пов’язаних із пересуванням
і тиловим забезпеченням армії.

У цілому, історично склалися два принципово різних науково-практичних
напрямки розвитку логістики – у військовій справі й у математиці.
Останній існує і до цього часу, де під логістикою розуміють математичну
логіку. Цей термін був офіційно закріплений за математичною логікою в
1904 р. на Женевському філософському конгресі.

Все ж, логістика, що була застосована пізніше в економічній сфері,
розвивалася як військова дисципліна і, на думку ряду західних учених,
саме завдяки військовій справі виросла в науку. Творцем перших наукових
праць з логістики прийнято вважати французького військового фахівця А.
Жоміні (1779-1869 рр.), який визначив логістику як “практичне
керівництво пересуванням військами”, і вперше в 1812 р. застосував цю
науку на практиці при плануванні боєприпасів, продуктів харчування,
квартирного забезпечення армії Наполеона. Він стверджував, що логістика
включає не тільки перевезення, але і ширше коло питань: планування,
управління і постачання, визначення місця дислокації військ, а також
будівництва мостів, доріг і т.д. Остаточне формування логістики як
наукового напрямку у сфері військової справи відносять до середини XIX
століття.

У найбільш широких масштабах принципи і підходи логістики у військовій
справі були реалізовані у роки Другої світової війни в сфері організації
матеріально-технічного забезпечення американської армії та військ
союзників, дислокованих у Європі. Лише завдяки узгодженим діям
військово-промислового комплексу, транспортної системи і баз постачання
вдалося організувати стійке забезпечення союзних військ продовольством,
зброєю, боєприпасами, спорядженням і військовою технікою.

Таким чином, військову логістику інтерпретували як сукупність засобів і
способів, необхідних для доставки людей, техніки і боєприпасів до місця
бойових дій, а також планування й організацію заходів щодо підготовки і
здійснення пов’язаних з цим процесів.

Як і інші методи прикладної математики (дослідження операцій,
математична оптимізація, сітьові моделі і т.д.) логістика після
закінчення війни поступово стала переходити з військової області до
сфери господарської практики.

Уперше на можливість використання положень військової логістики в
економіці вказав у 1951 р. фахівець у сфері системного аналізу О.
Моргенштерн, який зазначив, що існує абсолютна подібність між
управлінням забезпеченням військ і управлінням матеріальними ресурсами у
промисловості.

Хоча логістика довгий час вважалася військовим терміном, його
застосування в цивільній сфері розпочалося вже у 60-ті роки й означало
“оптимальну координацію переміщення і створення запасу сировини,
діяльності з переробки, пакування кінцевої продукції, її складування і
доставки клієнтам”. У такий спосіб логістика одержала інший напрямок
розвитку – економічний.

На сьогодні у закордонній і вітчизняній літературі немає єдиного
визначення логістики. Багатоманітність визначень поняття логістики
пов’язана насамперед з тим, що еволюціонувала сама концепція логістики,
тому як саме визначення, так і об’єкти дослідження логістики змінювалися
й уточнювалися з розвитком ринкових відносин.

Так, відомі наступні поняття.

Логістика – наука про планування, організацію, управління, контроль і
регулювання переміщення матеріальних і інформаційних потоків у просторі
і в часі від їхнього первинного джерела до кінцевого споживача.

Логістика – наука про планування, контроль і управління
транспортуванням, складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними
операціями, здійснюваними у процесі доведення сировини і матеріалів до
виробничого підприємства, внутрішньозаводської переробки сировини,
матеріалів і напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача з
врахуванням інтересів та вимог останнього, а також передачі й обробки
відповідної інформації.

Логістика – це гармонізація інтересів учасників процесу переміщення
продукції, форма оптимізації ринкових зв’язків, тобто вдосконалення
управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними та
фінансовими потоками на шляху від первинного джерела сировини до
кінцевого споживача готової продукції на основі системного підходу й
економічних компромісів для отримання синергичного ефекту.

Логістика – це мистецтво управління потоком матеріалів і продуктів від
зовнішнього джерела до споживача.

Логістика – новий науковий напрямок, учення про планування, управління і
спостереження (відстеження) під час переміщення матеріальних та
інформаційних потоків у виробничих і енергетичних системах.

Логістика – це наукове учення про планування, управління і контроль
потоків матеріалів, енергії та інформації в окремих видах підприємства.

Логістика – міждисциплінарний науковий напрямок, безпосередньо
пов’язаний з пошуком нових можливостей підвищення ефективності
матеріальних потоків.

Найбільш узагальнюючим є концептуальний підхід, за яким логістика – це:

– сукупність різних видів діяльності з метою одержання з мінімальними
витратами необхідної кількості продукції в установлений час та в
установленому місці, в якому існує конкретна потреба в даній продукції;

– деяка система, розроблена для кожного підприємства з метою
оптимального, з точки зору отримання прибутку, прискорення руху
матеріальних ресурсів і товарів усередині та поза підприємством,
починаючи від закупівлі сировини та матеріалів, проходження їх через
виробництво і закінчуючи постачанням готових виробів споживачам,
включаючи інформаційну систему, яка зв’язує ці задачі;

– наука управління матеріальними потоками від первинного джерела до
кінцевого споживача з мінімальними витратами, пов’язаними з
товаропросуванням і відносним потоком інформації;

– способи і методи координування відносин підприємства з партнерами,
засіб координування поставленого ринком попиту і виставленої
підприємством пропозиції;

– спосіб організації діяльності підприємства, який дозволяє поєднати
зусилля різних одиниць, виробляючих товари і послуги, з метою
оптимізації фінансових, матеріальних і трудових ресурсів, які
використовує підприємство для реалізації своїх економічних цілей;

– науково-практичний напрям господарювання, який заключається в
ефективному управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними
та фінансовими потоками в сферах виробництва та обігу;

– теорія і практика управління матеріальними і пов’язаними з ними
інформаційними потоками;

– міждисциплінарний науковий напрям, безпосередньо пов’язаний з пошуком
нових можливостей підвищення ефективності матеріальних потоків;

– напрям господарської діяльності, який заключається в управлінні
матеріальними потоками в сферах виробництва і обігу;

– наука про планування, контроль і управління транспортуванням,
складуванням та іншими матеріальними і нематеріальними операціями,
здійснюваними в процесі доведення сировини і матеріалів до виробничого
підприємства, внутрізаводської переробки сировини, матеріалів та
напівфабрикатів, доведення готової продукції до споживача у
відповідності з його інтересами і вимогами, а також передачі, зберігання
та обробки відповідної інформації;

– наука про процес фізичного розподілу продукції в просторі і часу;

– наука про взаємозв’язок і взаємодію постачання зі збутом і
транспортом;

– комплексний напрям в економіці, який охоплює проблеми управління
матеріальними потоками;

– наука про раціональну організацію виробництва і розподілення, яка в
комплексі вивчає постачання, збут и розподілення засобів виробництва.

Більш конкретним до розуміння логістики є функціональний підхід. Він
зумовлює її визначення з погляду виконуючих підприємством логістичних
функцій. Згідно з таким підходом логістика – це:

– процес дослідження і прогнозування ринку, планування виробництва,
закупівлі сировини, матеріалів та обладнання, включаючи контроль за
запасами і ряд послідовних товаропросувних операцій, вивчення технології
обслуговування покупців;

– переміщення та зберігання сировини, напівфабрикатів і готових виробів
в господарському обігу з моменту сплати грошей постачальнику до моменту
одержання грошей за постачання кінцевої продукції споживачу;

– процес планування, контролю та управління формуванням матеріального
потоку, його складуванням та інтегрованою інформацією від місця
виготовлення до місця споживання з метою пристосування до потреб
споживача;

– процес управління просуванням і зберіганням сировини, компонентів та
готової продукції в господарському обігу з моменту сплати грошей
постачальникам до моменту отримання грошей за доставку готової продукції
споживачу.

Однак всі наведенні тлумачення не суперечать концептуальній сутності
логістики, а їх численність є цілком закономірним явищем, яке часто
супроводжує становлення і розвиток нових науково-практичних напрямків.

При цьому не важко помітити, що основним об’єктом дослідження,
управління й оптимізації вважається саме матеріальний потік. Пізніше в
сферу інтересів логістики потрапили інформаційні та фінансові потоки,
які супроводжують матеріальний, а зовсім недавно – потоки послуг.
Сьогодні здійснюються спроби подальшого розширення сфери застосування
логістики шляхом виділення як об’єктів її дослідження енергетичних,
трудових та інших потоків, які присутні в економічних системах.

У даному навчальному курсі логістика розглядається як теорія і практика
управління матеріальними і пов’язаними з ними інформаційними і
фінансовими потоками.

Новизна логістичного підходу в управлінні ресурсами полягає в зміні
пріоритетів господарської діяльності. Головну роль відіграє не продукт,
а процес у формі потоку (матеріального, інформаційного, фінансового
тощо). Управління потоковими процесами, їх перетворення й інтеграція є
новою формою управління, що перевершує традиційні як за рівнем творчого
потенціалу, так і за ефективністю кінцевих результатів. Оптимізація
потокових процесів в економіці стала можливою лише завдяки
переорієнтації з кількісних критеріїв оцінки господарської діяльності на
якісні.

Як науковий напрямок логістика і далі розширює межі свого застосування.
На сьогодні вона виділилася в спеціальну дисципліну, тісно пов’язану з
математикою, кібернетикою, статистикою та певними економічними науками.

Теоретичні положення і конкретні рекомендації логістики активно
впроваджуються в практичну діяльність фірм і компаній у багатьох
країнах. У прикладній сфері зворотна віддача виявляється у відчутному
економічному ефекті, такому як скорочення витрат і часу в сферах
виробництва і обігу.

До логістики як наукової основи управління потоковими процесами
звертаються не тільки у промисловості, торгівлі і на транспорті, але
також у сфері послуг, банківській і страховій справі, організації після
продажного сервісу, у комунальному господарстві, у сфері туризму та
інших галузях діяльності.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020