.

Конспект уроку з біології: Охорона рослин. (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
795 8029
Скачать документ

Реферат з педагогіки:

«Конспект уроку з біології: Охорона рослин.»

Мета уроку. Ознайомити учнів з Червоною книгою України; чинниками, що
впливають на життя рослин, засобами збереження й охорони рослин. Учні
повинні засвоїти поняття «екологія», «екологічні чинники», «довкілля»,
знати рідкісні види рослин свого регіону, що занесено до Червоної книги
України.

Навчати дітей бачити красу навколишнього світу; виховувати милосердя,
співчуття до всього живого, готовність прийти на допомогу природі,
охороняти її скрізь і завжди.

Спрямовувати дітей на досягнення загальнолюдських ідеалів, духовних
цінностей.

Терміни і поняття: екологія, екологічні чинники, довкілля, абіотичні,
біотичні, антропічні чинники, Червона книга України.

Обладнання. На дошці — плакати: «Немає ліпшої краси, як сади і ліси»,
«Рослина — землі окраса», «До природи не неси шкоди!», «Наш обов’язок —
зберегти на Землі повітря і водойми чистими, ґрунти — родючими, рослини
— зеленими, а тварин — живими!»

«Правила поведінки в природі». Таблиці із зображенням рідкісних та
зникаючих рослин, що занесено до Червоної книги України; Червона книга
України.

Підготовка до уроку. Учні заздалегідь готують доповіді, вірші, плакати,
заклики.

ХІД УРОКУ

І. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Не рвіть, не нищіть, не топчіть Ви квіточку духмяну. Вона себе не
захистить — Я їй на захист стану!

Звучить лірична музика.

Учитель. Сьогодні йтиметься про рослини, яким необхідні захист і
порятунок.

Були у Матері-Природи Дві донечки такої вроди: Хто їх побачив хоч на
мить, — Не міг забуть і розлюбить.

Голубооку звали Флора, У неї очі, наче зорі. Завжди замріяна, тендітна,
Ласкава, ніжна та привітна.

А Фауна — швидка, як вітер, Могла за птахами летіти І за оленями
стрибати Та з білочками пустувати.

Обидві світ живий любили, Відтак його боготворили. То ж вирішила мудра
мати На посаг їм дарунки дати:

Мрійливій Флорі — світ рослинний,

А жвавій Фауні — тваринний,

Щоб берегли і доглядали,

Від всього злого захищали.

Живуть в легендах і понині

Живого світу дві богині.

II.Повідомлення теми та мети уроку.

III.Вивчення нового матеріалу.

Учитель. Про що йдеться в цьому вірші? Хто така Флора? А хто ж тоді
Фауна?

У переносному розумінні це — тваринний і рослинний світ нашої планети.
Флора — це рослинний покрив Землі. Під флорою розуміють видовий склад
рослинності. Визначення видового складу флори дає уявлення про загальну
кількість видів, які живуть на певній території. Кількість видів, що
становлять флору, і визначає багатство рослинного покриву Землі.

Рослинний світ України багатий і різноманітний. Природна рослинність,
якою зайнято 32 % території, налічує близько 30 тис. видів вищих і
нижчих рослин. Флора — найбеззахисніша перед діяльністю людини, вона
дуже чутливо реагує на зміни екологічних чинників і є показником їх
впливу на природу.

Які чинники згубно впливають на рослини? (Учні: діяльність людини,
екологічний вплив…)

А що таке екологія?

Учень (робить повідомлення, підготовлене заздалегідь).

Про проблеми екології говорилося ще у Стародавньому Римі й Афінах, коли
римляни скаржилися на забруднення вод Тибру, а афіняни — вод афінського
порту Пірея, до якого заходили кораблі з різних територій земної кулі,
заселеної людиною (ойкумени). З цією назвою і пов’язане походження назви
науки про навколишнє середовище і його збереження — екології. Грецьке
«ойкья» означає притулок, житло, дах.

Роком народження екології як науки можна вважати 1863, коли вийшла в
світ книжка К. Фон Марілауна, в якій він писав: «Розселення рослин
узгоджується з мовчазними законами природи. Кожній рослині — свої місце,
час і справа. Лишається лише пізнати ці закони».

На той час екологією цікавились одинаки. Сьогодні екологія — наука
розвинута і самостійна, що вивчає взаємозв’язки живих організмів і
середовища Їхнього існування, вплив діяльності людини на довкілля,
навчає спілкуванню людини з природою, розумінню необхідності її охорони
й захисту.

Учитель. То що ж таке «екологія»? Розгорніть підручники І Прочитайте.
(Учень читає вголос.)

А що таке «довкілля» (навколишнє середовище)? Знайдіть у підручнику і
прочитайте.

Що таке «екологічні чинники»? Зачитайте.

Які бувають екологічні чинники?

А тепер, коли ми з’ясували ці терміни, складемо схему.

Учитель. Нині зникає велика кількість рідкісних рослин. Інформацію про
них заносять до Червоної книги. Що ж це за книга? Хто знає?

Учень. Ідея її створення належить відомому англійському зоологу,
професору Пітеру Скотту. Червона книга — це зібрання фактів про
унікальних представників флори і фауни нашої планети, над якими нависла
загроза зникнення.

Учитель. До Червоної книги України занесено 224 види рослин, зокрема
такі рідкісні, як баранець звичайний, сальвінія плаваюча, орлики
трансільванські, журавлина дрібноплідна, деревій голий, айстра
альпійська, лілія лісова, нарцис вузьколистий, ковила, білотка
альпійська, або едельвейс, білоцвіт весняний, горицвіт весняний,
підсніжник сніговий, сон-трава велика та ін.

(Показує.)

А тепер уявіть, що ваші зошити — то Червона книга, і ми зараз
записуватимемо до неї рідкісні та зникаючі рослини нашого регіону
(місцевості). (Під час розповіді діти заносять назви рослин у зошити.)

Учні розповідають, тримаючи в руках картку із зображенням квітки. Учень.
З-під снігу

я пробився, Бо силу добру маю. Своїм біленьким цвітом Я землі прикрашаю.

Я розповім вам про підсніжник. Цвіте підсніжник дуже рано, коли тане
сніг. Підсніжник — це квітка надії, бо з ним пов’язані сподівання на
весну. Кажуть, що краса беззахисна. Можливо, в цьому причина зникнення
підсніжника. Він зник у багатьох місцевостях України і, замість того щоб
прикрашати ліси, оселився на сторінках Червоної книги України.

А ще я знаю легенду про цю квітку: в той час, коли перші люди були
вигнані з раю, на Землі йшов сніг. Єва дуже змерзла. Щоб її зігріти і
подати надію, кілька сніжинок перетворилися на ніжні квітки підсніжника
— провісника тепла, символ сподівань.

Учень. А я розповім про первоцвіт весняний. Росте він

на схилах, лісових галявинах, серед кущів. У народі кажуть, що саме він
відкриває двері в добре, щедре літо. Зацвітає у травні, є гарним
медоносом та багатим на вітаміни.

Ось що розповідає датська легенда: «Одного разу спустилася на Землю
небесна принцеса Ельф, зустріла вродливого юнака і палко покохала його.

Гнів богів упав на неї, і вони перетворили її на анемону дібровну, а її
коханого — на первоцвіт весняний.

За свої красу і лікарські властивості первоцвіт дорого розплав чується.
А ще є прикмета: коли зацвітає первоцвіт — на тепло і сонячну погоду.

У ч е н ь. Я розповім про латаття біле (водяну лілію).

…Одного разу на українське село напали татари. Дівчата, щоб не
потрапити в полон, втопилися у глибокій річці. І в тому місці, де вода
сховала красунь, з’явились гарні білі квітки. Здавалося, ніби то ніжні
дівочі руки тягнуться до сонця, вітаючи його, а із заходом — ховаються в
чорних водах ночі.

Учитель. Що ще відомо вам про цю квітку?

Учні доповнюють. Якщо листки латаття спливають на поверхню водойми —
бути холодним нічним приморозкам.

Якщо квітки латаття зовсім не піднялися з води — до зливи або
похолодання.

Учитель. Багато цікавого дізналися ми сьогодні про квіти, чи не так?
Вони прикрашають наші домівки, ліси, парки, сади й гаї. Вони надихають
на творчість поетів, художників. Квіти приносять естетичну насолоду, їх
пахощі впливають на нервову систему людини, покращують настрій.

А що необхідно робити, щоб зберегти рослини, щоб і надалі вони
прикрашали нашу землю і повсякчас приносили нам радість і насолоду?

Учні. Не відвідурати великими групами навесні луки та ліси; не
витоптувати, не зривати квіти; не вирубувати ліси, не осушувати водойми;
збільшувати площу насаджень; розводити квіти в садках, парках, кімнатах,
насаджувати більше дерев, кущів; бережно до них ставитися; любити
природу і все живе. З метою охорони природи створювати ботанічні сади,
заказники, парки, сквери та ін.

Далі учні читають вірші про природу, в тому числі й ними написані.

Повітря; вплив рослин на рослин світло; вплив тварин на рослини.

Сонце засяє — і все ожива…

Все розквітає — на дворі весна.

Нова шпаківня гостей зустрічає,

Пташка із півдня уже прибуває.

Радісно всюди, чудова погода.

Трудяться люди в садах, на городах.

Бачу: лелеки гніздо змайстрували,

І перепілки вже заспівали.

Ось і зайчиха зайчат навела…

Вільно так диха маленька бджола.

Дехто із нас так природу «любив» —

Взяв сірника і траву запалив.

Квітка, ромашка згоріли дотла.

Де сіра пташка? Де ділась бджола?

Де ті зайчата, маленькі і кволі?

Видно, малята згоріли у полі.

Важко мені на той попіл дивитись,

Долі такій я не хочу коритись.

Кожному в душу я слово скажу,

Вишню та грушу в садку посаджу.

В лузі насіння барвінку розвію,

Сонця проміння нехай його гріють.

Хай розквітають сади і луги,

Важко звисають духмяні плоди!

***

Я квітку не можу зірвати,

бо їй, як людині, болить.

Як нам, моє серце крилате,

під сонцем їй хочеться жить.

І ти, наче квітка у полі,

і в тебе душа, як блакить.

Не можу завдать тобі болю,

Щоб серця твого не розбить.

Володимир Сосюра

Білі проліски

Ще бруньки не гріють верболоз,

Ще лютує лютий над полями,

А вони націлились в мороз

Гострими зеленими списами.

Біля пня проклюнулись і ждуть,

Хто збере їх в руки задубілі,

І очима чисте небо п’ють.

Білі. Як дівоча ласка, білі.

Валентин Грабовський

IV. Закріплення навчального матеріалу.

Учитель. Пропоную вам таку гру. Перед вами лежать картки. До них треба
занести назви екологічних чинників, що впливають на довкілля
(розподілити за групами).

Діти працюють, лунає музика.

Тема. Суцвіття, їх різноманітність і біологічне значення.

Мета. Сформувати в учнів поняття про суцвіття, їх типи, біологічну роль,
показати різноманітність суцвіть як результат пристосування рослин до
різних умов життя.

Методи. Бесіда, «мозковий штурм», розповідь, робота з підручником,
гербарієм, таблицями.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Назвіть органи квіткових рослин.

Що таке квітка?

Яка будова квітки?

Яку функцію виконує оцвітина?

Яку роль у квітці виконують маточки й тичинки?

6.Які квітки називаються одностатевими?

Наведіть приклади рослин, що мають одностатеві квітки.

Наведіть приклади рослин, що мають двостатеві квітки.

Порівняйте квітування тюльпана і верби.

Як називається сукупність квіток? Яке їх біологічне значення?

Засвоєння нових знань.

Лабораторна робота № 15

Тема. Будова і різноманітність суцвіть.

Мета. Ознайомитися з будовою й різноманітністю суцвіть, навчитися
розрізняти їх.

Об’єкти і обладнання. Колекції або зразки рослин з різними типами
суцвіть, лупи, препарувальний набір, таблиці, робочий зошит, підручник.

Теоретичний матеріал. Суцвіття — це сукупність квіток на спільній осі.
Розрізняють різні типи суцвіть залежно від розташування квіток на осі.
Якщо вісь суцвіття не розгалужується, суцвіття називають простим. До
таких належать китиця, колос, початок, щиток,

зонтик, завійка, кошик. У складних суцвіттях вісь розгалужується. Із
складних суцвіть найчастіше зустрічаються складний зонтик, складний
колос, волоть, сережка, завійка, розвилка.

ХІД РОБОТИ

Завдання 1. Ознайомитися з будовою і типами простих суцвіть.

1.Розгляньте живі і гербарні зразки рослин з різними типами суцвіть.
Знайдіть у суцвіттях осі й окремі квітки. Під керівництвом учителя,
користуючись таблицями, підручником, назвіть рослини і типи їх суцвіть.

2.Результати дослідження занесіть до таблиці.

Завдання 2. Ознайомитися з типами складних суцвіть.

Виберіть із запропонованих зразків рослини такі, що мають складні
суцвіття. Уважно розгляньте суцвіття і встановіть їх типи.

Одержані результати занесіть до таблиці.

Завдання 3. Заповніть табл. 2.

Назва рослини Ознаки суцвіть

Прості чи складі Тип Схема типів суцвіть

IIІ. Узагальнення, систематизація і застосування знань.

І. 1. Яка біологічна роль суцвіть?

Поясніть існування різноманітних типів суцвіть.

II. Виберіть правильне визначення суцвіття серед наведе

них визначень.

Суцвіття — це …

а) група квіток, розміщених у певному порядку на спільній осі;

б) група клітин;

в) сукупність квіток.

III. Виберіть групу простих суцвіть серед наведених груп:

а) зонтик, волоть, колос;

б) китиця, зонтик, колос, кошик, волоть;

в) початок, щиток, завійка.

IV. Підведення підсумків уроку, оголошення завдань додому.

Тема. Плоди, їх будова і значення.

Мета. Продовжувати формувати в учнів поняття про процеси життєдіяльності
рослинного організму (розвиток плодів і насіння). Сформувати поняття про
плоди, їх будову і різноманітність як результат пристосування до умов
середовища; з’ясувати функції плодів, значення їх у природі та житті
людини.

Методи. Бесіда, робота з колекціями плодів, муляжами, таблицями,
підручником.

Тип уроку. Засвоєння нових знань.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань учнів.

Яка будова квітки?

Яку функцію виконують окремі частини квітки?

Які процеси відбуваються у квітці?

Що таке запліднення?

Чому у квіткових рослин запліднення називають подвійним?

Що відбувається з частинами квітки після запліднення?

7. Які особливості будови плоду та яке його біологічне

значення?

II. Засвоєння нових знань.

Лабораторна робота № 16

Тема. Будова і різноманітність плодів.

Мета. Ознайомитися з різноманітністю плодів і їх будовою, навчитися
розрізняти типи плодів.

Об’єкти і обладнання. Колекції сухих плодів (розкривних і

нерозкривних), муляжі соковитих плодів, фіксовані соковиті плоди,
препарувальний набір, таблиці, робочий зошит, підручник.

Теоретичний матеріал. Плід — це видозмінена у процесі запліднення
квітка. Основна роль в утворенні плодів належить зав’язі (див. лаб.
роботу № 14). Стінка плоду — оплодень — складається з трьох шарів:
зовнішнього, середнього і внутрішнього. Будова оплодня зумовлює всю
різноманітність плодів, серед яких розрізняють сухі (розкривні і
нерозкривні) та соковиті.

ХІД РОБОТИ

Завдання 1. Ознайомитися з будовою соковитих плодів. 1. Розгляньте
кістянку. За допомогою пінцета або препарувальної голки зніміть шкірку
(це зовнішній шар оплодня), відділіть м’ясисту частину оплодня (середній
шар) від кісточки. Дослідіть кісточку (внутрішній шар оплодня), під нею
знаходиться насінина.

2. Замалюйте будову кістянки в розрізі і вкажіть шари оплодня.

Завдання 2. Ознайомитися з різноманітністю соковитих плодів.

1. Розгляньте запропоновані плоди і відберіть соковиті.

2. Під керівництвом учителя, користуючись підручником, таблицями,
муляжами, колекціями, визначте типи плодів. Результати дослідження
занесіть до таблиці.

Завдання 3. Ознайомитися з різноманітністю сухих плодів.

Розгляньте сухі плоди і розділіть їх на розкривні і нерозкривні.
Результати дослідження занесіть до таблиці.

Під керівництвом учителя, користуючись підручником, таблицями,
колекціями, визначте типи плодів. Одержані результати занесіть до табл.
3.

Висновок. Плоди дуже різноманітні. Головна частина плоду — оплодень. Він
складається з трьох шарів: зовнішнього, середнього і внутрішнього.
Оплодень має різну будову, тому розрізняють соковиті та сухі плоди —
розкривні і нерозкривні. Плоди містять насіння, за допомогою якого
рослини розмножуються.

III. Узагальнення, систематизація і застосування знань.

1. Які процеси життєдіяльності рослини передують утворенню плодів і
насіння?

В який період життя у рослини утворюються плоди і насіння?

3. Що спільного в будові плодів різних рослин?

Яке значення для рослин має плід?

Яке значення плодів у природі?

II. Виберіть найповнішу правильну відповідь: Плід — це …

а) розросла зав ‘язь маточки;

б) видозмінена у процесі запліднення квітка;

в) орган розмноження насінних рослин.

IV. Підведення підсумків уроку, оголошення завдань додому.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020