Пошукова робота
Поняття, сутність та загальні правила слідчого огляду План
1. Поняття сутність та загальні правила слідчого огляду: А. загальні
положення процесуального характеру слідчого
огляду; В. загальні положення тактики слідчого огляду;
2. Класифікація видів слідчих оглядів : А. слідчі огляди за об’єктом;
В. слідчі огляди за часом ; С. слідчі огляди за об’ємом;
3. Стадії огляду місця події :
А. підготовча стадія огляду місця події ; В. робоча стадія огляду
місця події ; С. заключна стадія огляду місця події; О. версії під час
огляду місця події;
Самостійна робота:
1. Техніко-криміналістичні прийоми і засоби застосовані при огляді місця
події. Фіксація результатів огляду.
2. Освідування (огляд живих людей ).
3. Тактичні прийоми огляду трупа.
4. Ексгумація трупа.
1. ПОНЯТТЯ СУТНІСТЬ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
СЛІДЧОГО ОГЛЯДУ
Слідчий огляд – одна з нйбільш розповсюджених слідчих дій. Це – основний
спосіб безпосереднього сприймання слідчим різних об’єктів які
відносяться до справи. Слідчий огляд являє собою безпосереднє виявлення
та дослідження об’єктів які мають значення для кримінальної справи, їх
ознак, властивостей та стану.
Огляд – самостійна слідча дія. Сутність огляду полягає в тому що слідчий
за допомогою власних почуттів переконується в існуванні та характері
факторів, маючих доказове значення. При огляді слідчий не тільки
спостерігає але й виконує різні заміри та обчислення, описує та
відображає все те, що виявили інші учасники огляду. При слідчому огляді
широко застосовуються спеціальні методи криміналістики , а саме
технікокриміналістичні методи роботи з слідами і іншими речовими
доказами. Значення огляду в ході слідства досить важливе. Результати
огляду, особливо такого його виду , як огляд місця події , дозволяє
слідчому визначити спрямованість розслідування, представити механізм
розслідування події, особистості злочинця
У випадку, якщо огляд проводиться поверхнево, поспіхом чи формально,
злочин як правило може бути нерозкритим.
Цілі слідчого огляду встановлює закон, ст. 190 КПК України:
І4з ціллю виявлення слідів злочину, речових доказів, встановлення
обставин злочину, а також інших обставин маючих значення для справи,
слідчий проводить огляд місцевості, приміщення, речей, документів”.
Таким чином, визначаючи в цілому задачі слідчого огляду, можна сказати,
що вони полягають в збиранні та дослідженні доказів. На базі цього
слідчий висуває версії про характер подіі та іі учасників, про місце
знаходження злочинця, вкраденого майна та інших об’єктів, маючих
доказове значення по справі.
А. Загальні положення процесуального характеру слідчого огляду
Процесуальний порядок слідчіх оглядів та освідування передбачають ст.
190 – 195 КПК України.
Згідно з законом огляд повинен проводитись лише слідчим в присутності
понятих. Слідчий має право залучити до участі в огляді відповідного
спеціаліста – криміналіста, судмедексперта, інженера, товарознавця і тп.
При огляді трупа при неможливості участі судмедексперта, необхідно
запросити будь – якого лікаря.
Спеціаліст – криміналіст, як учасник огляду, допомогає слідчому у
виявленні, фіксації, виімці та зберіганні доказів, в фіксації
результатів огляду та іх оцінці, консультує слідчого з питанні», які
потребують спеціальних знань.
Крім того спеціаліст – криміналіст вивчає характер та разташування
слідів, встановлює механізм іх виникнення, приймає участь у пошуках
таких речових доказів, як кулі, гільзи, дріб, сліди паління.
При огляді слідчий суворо дотримується вимог законності. Не допускаються
діі, які принижують гідність або небезпечні для здоров’я учасників
огляду і тих осіб, інтереси яких можуть бути затронуті його
проводженням; слід уникати пошкодження меблі, якщо це не викликано
крайнею необхідністю.
В необхідних випадках слідчий може прийняти міри, які запобігають
розголошенню результатів огляду. Хід та результати огляду повинні бути
зафіксовані в установленому законом порядку.
В. Загальні положення тактики слідчого огляду
До загальних положень тактики слідчого огляду
відносяться:
– своєчасний огляд;
– об’єктивність огляду;
– повнота огляду;
– активність огляду;
– методичність огляду;
послідовність огляду;
Своєчасність огляду заключається в проведенні цієї слідчої дії відразу
після виникнення необхідності. Ця тактична вимога направлена на
забезпечення максимального збереження об’єктів, ‘ впливає на
ефективність та результати огляду.
Об’єктивність огляду полягає перед усім у дослідженні та фіксації всього
виявленого у тому вигляді, в якому це було в дійсності. Закон вимагає
описувати в протоколі огляду та освідування все в тій послідовності і в
тому вигляді, в якому виявлене спостерігалось в момент огляду, для того
щоб звести до мінімальної невідповідності між протоколом та результатами
цієі слідчої діі. В протоколі, який відображає результати огляду, не
повинні приводитись припущення та висновки слідчого. Самі оцінки,
припущення – залишаються за рамками протоколу, представляючого собою
тільки “відбиток” дійсності без коментарів слідчого.
Повнота огляду – це виявлення, фіксація та дослідження усіх тих
фактичних данних які мають доказове значення по справі. Слідчий повинен
так організовувати проведення огляду, щоб не пропустити ні однієї
обставини, яка має значення для справи. Правильна організація огляду
передбачає єдине керування. Це означає, що незалежно від кількості
учасників завжди керує оглядом одна особа – слідчий вказівки якого
обов’язкові для усіх інших. Повнота огляду означає таке його проведення
яке виключає необхідність повторного огляду за мотивами недостатності
перш о початкового, але бувають різні причини повторного огляду, перш за
все – необхідність його проведення не повиння з’являтись через
недбалість, яка допущена слідчим при попередньому огляді. Активність
огляду заключається в тому, що слідчий проводить його в силу своїх
службових повноважень, незалежно від впливу зацікавлених осіб, та по
друге, що слідчий, застосовуючи всі заходи для виявлення слідів злочину,
проявляє творчу ініціативу.
- Методичність та послідовність огляду залежить від правильної
організації та плономірності проведення огляду.
Методичність – це застосування найбіль ефективних для
даних об’єктів і в даних обставинах прийомів огляду.
Послідовність – суворо встановлений порядок дії.
2. КЛАСИФІКАЦІЯ ВИДІВ СЛІДЧИХ ОГЛЯДІВ А. Слідча огляди за об’єктом; В.
Слідчий огляд за часом; С. Слідчий огляд за об’ємом;
Слідчий огляд за об’єктом:
За об’єктом розпізнають слідуючі види огляду:
– огляд місця події;
– першопочатковий зовнішній огляд трупу на місці його виявленнями
просто огляд трупа );
– огляд предметів та слідів;
– огляд документів ;
– огляд приміщення та ділянок місцевості які не є місцем події;
Огляд місця події
Огляд місця події -це невідкладна слідча дія .яка складається з
безпосереднього вивчення та фіксації слідчим обстановки місця події,
слідів, які знаходяться на місці події, та інших об’єктів з метою
отримання фактичних даних , які мають значення для справи.
Необхідно розрізняти два різних поняття – це місце події та місце
скоєння злочину.
– Місце події – це приміщення або ділянка місцевості, в межах якої
знайдено сліди скоєння злочину (вкрадене майно, труп або частини трупу,
схована злочинцем зброя та . т. п.).
– Місце злочину – це приміщення або ділянка території, де безпосередньо
було скоєно злочин, хоча сліди цього
злочину можуть бути виявлені і в іншому місці або в декількох місцях.
У ряді випадків місце події та місце скоєння злочину співпадають. На
початку розслідування слідчий як правило, точно не знає, де було скоєно
злочин, чи є дане місце події місцем скоєння злочину чи ні. Огляд місця
події – це самий важкий та трудоємкий вид слідчого огляду, маючий велике
значення для розслідування злочину. Але на практиці досить часто
зустічаються випадки некваліфікованого та недбалого проведення цієї
слідчої дії;
як правило це призводить до втрати слідів та речових доказів, так як
компенсувати пробіли, припушені при першому огляді ,шляхом ,повторного
огляду, як правило неможливо.
Огляд місця події може проводитись на любій стадії розслідування, але
завжди повинен бути проведений відразу, як тільки слідчий вирішив, що
провести огляд необхідно. Огляд місця події – це першочергова слідча
дія, її називають невідкладною слідчою дією. З неї й починається
розслідування. Огляд місця події називають невідкладною слідчою дією ще
й тому, що на місці події є, як правило, сліди папілярних узорів рук,
сліди ніг людини, плями крові, сліди транспортних засобів, зламані
вікна, двері, проломи стін, стелі приміщення, зламані сейфи, та всі
вказані сліди й докази можуть бути пошкоджені, знищені людьми,
тваринами, атмосферними явищами.
Загальне завдання огляду місця події – встановити, що ж відбулося в
данному місці. Щоб відповісти на це питання, слідчому необхідно спочатку
вирішити ряд приватних завдань:
•встановити характер досліджуваної події (що відбулось -крадіжка,
хуліганство, вбивство і тому подібне);
•встановити місце, час та інші обставини події;
•виявити, вивчити та зафіксувати сліди, залишені
злочинцем;
•виявити зміни в розташуванні та властивостях окремих об’єктів до
досліджуваної події та після неї;
•виявити та зафіксувати так звані негативні обставини.
Що таке негативні обставини? Це будь-які фактичні дані, які мають
відношення до справи, які неможливо пояснити, виходячи з первинної
версії.
Наприклад: починаючи огляд місця події у справі про крадіжку з
приміщення, слідчий знаходить лежачий на землі навісний замок з
перепиляною дужкою. Звідси виходить, шо спочатку висувається версія про
те, шо злочинець проник в приміщення, перепилявши дужку замка. Однак в
ході подаїьшого огляду виясняється, що на підлозі поруч з дверима немає
ніяких слідів металевої стружки (ця обставина встановлюється за
допомогою магніга) і оскільки розпиляти дужку не залишаючи стружки
неможливо, слідчий висуває нову версію – злочинець мав вільний доступ в
приміщення, а дужку замка перепиляв в іншому місці та підкинув замок до
дверей, щоб заплутати сліди.
Негативні обставини мають особливо важливе значення для виявлення
інсценування, тобто фактів штучного створення особою, зацікавленою у
певному висновку слідства, обстановки, що не відповідає обставинам
дійсно виниклої події.
При огляді місця події, дачі громадянина М. був виявлений труп власниці.
На дачі був повний безлад – частина меблів була перевернута, телевізор
скинутий з тумбочки на підлогу і стояв на боці, книжки викинуті із шафи
т.д. Власник дачі – громадянин М. пояснив, що вночі до них вдерлися
невідомі злочинці, які вбили його дружину, а його зв’язали. Злочинці
шукали гроші, чим і пояснюється повний безладу приміщенні.
Увагу слідчого привернули негативні обставини. По-перше, злочинцям в
пошуках грошей не було необхідності робити на дачі погром створюючи при
цьому зайвий шум, по-друге, телевізор, що ніби впав з метрової висоти,
виявився справним. Тому, поряд з першочерговою версією (мало місце
вбивство, скоєне у ході розбійного нападу) була висунута друга версія
-“вбивство громадянки М. скоїв її чоловік, інсценувавши потім розбійний
напад”. Ця версія в подальшому підтвердилась.
Огляд місця події дає змогу слідчому вирішити головні задачі – скласти
точну картину події, а іноді – виявити злочинця і мотиви злочину.
Зрозуміло, далеко не завжди вдасться вирішити задачі у результаті одного
лише огляду місця події. Однак кваліфіковано
та досконально проведений огляд являється невід’ємною умовою успіху
розслідування.
• Початковий зовнішній огляд трупа на місці його
виявлення (чи просто огляд трупа).
Труп – центральний об’єкт на місці злочину. Хід та результати його
огляду відображаються в протоколі огляду місця події. Якщо труп
оглядають в морзі, складається окремий протокол огляду трупа. Окремий
протокол складається і тоді, коли огляду передувала ексіумація трупа.
Огляд трупа може дати важливу інформацію про особистість потерпілого,
причину смерті, способ її припинення, часу її настання та механізм
події.
Первинний огляд трупа на місці події проводиться слідчим в присутності
понятих ; суд.мед. експерта, а при неможливості ного участі – іншого
лікаря. Однак участь останнього в огляді не повинна відображатися на
ролі слідчого, який в цьому випадку залишається керівником огляду. Лікар
виконуючий функції консультанта по спеціальним питанням судової
медицини, працює по плану і під керівництвом слідчого, його присутність
не звільняє слідчого від обов’язків особисто провести огляд. Огляд трупа
повинен проводитись безпосередньо на місці його виявлення так. як в
іншому випадку порушується зв’язок між елементами місця події, та
зокрема між обставинами при яких він був виявлений, позою труна,
трупними явищами та іншими ознаками. Огляд трупа складається з двох
частин, чи стадій.
1 Загальний огляд, І І Детальний огляд.
При загальному огляді трупа фіксується його стать, вік загиблого
(приблизно); побудова його тіла; положення трупа на місці події відносно
якихось постійних орієнтирів, куди спрямовані голова і ноги, відстань до
найближчих об’єктів; поза трупа(лежачи- на спині, на животі, на боку,
положення рук і ніг); сліди та предмети на трупі (мотузка, ніж в спині
трупа калюжа крові),зовнішні ознаки трупа:(довжнна трупа, стан шкіряного
покриття, стан одягу); можливі знаряддя спричинення смерті і інші речі,
які знаходяться біля труна.
10
Після загального огляду тіло переноситься на інше місце і оглядається
“ложе трупа”, тобто ділянка де лежав труп (це може бути підлога, земля,
ліжко і т.п.).
Слід звернути увагу, що слідчий проводячи огляд трупа повинен виявити:
чи не перемішувався труп, чи1 не змінилася його поза, якщо такі зміни
мали місце, слідчий відображає це в протоколі.
Детальний огляд супроводжується роздягненням. Найчастіше тоді, коли труп
доставляється на судовомедичне дослідження. Бувають випадки коли тягнути
неможна, тоді цю процедуру проводять на місці чи в якомусь приміщенні
неподалік від місця виявлення трупа (сарай і т.п.). Роздягнення
проводиться в визначеній послідовності. Загальною метою цієї стадії
огляду є виявлення всіх особливостей на тілі трупа, пошкоджень,
виявляється мало місце вбивство чи смерть від нещасного випадку, чи
смерть настала внаслідок хвороби (хоча кінцеве рішення за
судмедекспертом).
Якщо особистість загиблого невідома, особливості фіксуються досконально,
включаючи родинки, побудову зубного апарату і т.п. Труп детально
описується по методу “Словесного портрету”.
Відносно пошкоджень відмічається їх розташування:
• характер пошкоджень (наприклад “рубана рана”);
• розміри;
•зовнішніш вигляд
Виявляються та описуються також всі трупні прояви (температура трупа,
окочінення, трупні плями, гнійний процес).
Якщо труп був доставлений з місця події до лікарні, моргу, оглядають
тільки труп і речі, які на ньому (одяг, взуття, документи), обстановка
не описується.
До початку і в процесі огляду труп фотографується, бажено застосовувати
кольорову зйомку. Охоплюється оточуюча обстановка, тобто застосовується
орієнтуюча фотозйомка, обзорна, вузлова і детальна особливо коли
оглядається описується висячий труп.
Якщо описується та оглядається розчленований труп, фотографуються всі
його частини тіла окремо, після чого усі частини тіла складаються в одне
ціле і знову фотографується.
11
Огляд предметів та слідів,
У відповідності з законом (ст.191 КПК України) предмети виявлені при
огляді місця події, місцевості чи приміщення, при обшуку оглядаються на
місці проведення цих слідчих дій.
Результати огляду записуються в протокол. Огляд предметів починається з
вивчення їх загального вигляду. Встановлюється стан предмету,
найменування та призначення, а при необхідності – правила використання
їм . Потім виявляються індивідуальні ознаки предмету, його дефекти та
особливо ознаки, які свідчать за яким призначенням він використовувався
і як інтенсивно, а також ознаки вказуючі на зв’язок предмета з
розслідуємою подією.
Слідчий оглядає різні предмети виявлені на місці події, при обшуку чи
виїмці, а також предмети доставлені слідчому свідками, потерпілим,
підозрюваними, обвинуваченими.
У разі, якщо слідчий не огляне предмети, то вони повністю втрачають
доказову силу по справі. Наприклад було здійснено замах на вбивство
ліснічого, але по щасливій випадковості він був поранений в ногу (були
взуті валянки). В подальшому був встановлений підозрюваний, в якого були
вилучені набої та приєднані до справи. Валянки слідчий не оглянув,
справа була не доказаною і передана іншому слідчому, який зробив
доскональний повторний огляд місця події. Після цього вік вилучив, як
речовий доказ валянок і його оглянув, де виявив пиж з аркуша учбової
географії. Співставив з пижами з набоїв, шо були вилучені як доказ в
підозрюваного та назначив експертизу. Експерт дав висновок, що декілька
паперів складають собою єдине ціле – аркуш з географії. Підозрюваний
зізнався в скоєнні злочину.
Другий приклад: Була скоєна дорожно-транспортна пригода під час якої
загинув пішохід на проїзній частині.
В морзі слідчий оглядаючи одяг потерпілого побачив на плащі покійного
плями бруду та пилу, а придивившись більш уважно виявив форму якихось
знаків подібних оттиску номерного знака. Проглядались перші дві цифри
“09”, потім цифра “8”. У результаті чого злочин було розкрито.
12
В ході огляду виявляється та фіксується найменування предмета і його
призначення, зовнішній вигляд, розміри у всіх вимірах, матеріал з якого
виготовлений предмет, особливості предмета, його дефекти і упаковка т.п.
Особливо відмічаються ознаки, які вказують на зв’язок предмета з’
подією, Ідо розслідується. Предмет фотографується. В необхідних випадках
повинна бути складена схема з вказівкою слідів, які знаходяться на
предметі. Огляд предметів не може замінити їх експертного дослідження.
Маючи це на увазі слідчий, в процесі огляду повинен: поперше зосередити
свої зусилля на виявлення тих слідів та ознак, які вподальшому стануть
об’єктом експертного дослідження; по друге – суворо дотримуватись правил
поводження з предметами, що оглядаються, гарантуючи їх збереження та
доказову силу. Сліди виявлені на місці події -знаряддя злочину і інші,
підлягають доскональному огляду та опису.
Огляд документів.
Важливу роль відіграє при огляді – виявлення та дослідження таких
документів:
•різноманітні фінансові документи;
•переписка;
•документи, які встановлюють особу.
Ціль огляду документів – виявити та зафіксувати їх ознаки, які придають
документам значення речових доказів, встановити факти, які мають
значення для справи.
На початковому етапі огляду слідчий повинен отримати загальну уяву про
документ. Передусім виясняються слідуючі питання:
•що собою являє документ;
•де і в кого він знаходиться;
•зовнішній вигляд;
•походження документу, від кого він надійшов адресату;
•реквізити;
•форма та зміст документу;
•матеріали застосовані для його виготовлення;
13
•ознаки, які вказують на підробку документа чи підлог (приклад .підробка
посвідчення водія);
•встановлюється необхідність призначення
криміналістичної експертизи;
•формуються питання які вирішують експерти;
•огляд поштово-телеграфної кореспонденції(це – прості листи, заказні та
цінні листи, цінні бандеролі, бланки поштових та телеграфних переводів,
телеграми і прості та цінні посилки т.п.)
Наприклад: в лісосмузі був знайдений труп жінки. При огляді було
встановлено, що смерть настала від ножових поранень
При ретельному огляді місця події слідчий прийшов до висновку, що труп
був доставлений на місце його виявлення. Слідів і речових доказів було
мало. Відпрацьовувалося велике коло підозрюваних, що поступово
звужувалося. Коли залишилося три підозрюваних на їхню поштово-телеграфну
кореспонденцію був накладений арешт. У одному із листів підозрюваного
«С» останній докладно описував у листі до свого подільника: які питання
в нього з’ясовує слідчий, шкодує про те, що разом із ним вчінив
вбивство. Крім того, у листі був викладений ше ряд питань, що
підтверджують- вбивство вчинив він. На його квартирі негайно був
зроблений обшук, вилучені речові докази. Злочин був розкритий.
Напрямок огляду залежить від того чи є документ речовими або письмовим
доказом. Тому слідчий, доступними йому засобами вирішує питання про його
істинність, вивчає, як уже говорилося вище, форму і зміст документа,
підпису, відбитки печаток і штампів. Документ, як такий може до справи
не прилучатися (наприклад, бухгалтерська книга, у якій є тільки один
запис який цікавить слідчого і має особливе значення для справи).
У протоколі огляду документа вказується; найменування документа; номер і
дата видачі документа, на яке ім’я виданий документ;
розміри документа і характер його країв; вид паперу по щільності,
кольору;
14
спосіб виготовлення бланка (типографським способом або від руки);
вид і колір барвника, яким виконаний текст;
характер і розташування підписів;
характер і розташування відбитків, печаток; штампів;
плями, складки, розриви, отвори на документі. У ході огляду
використовуються необхідні технічні засоби, допомога фахівців. У
будь-якому випадку документ фотографується. Документи – речові докази
необхідно прилучити до справи. При цьому їх не можна підшивати, робити
на них якісь позначки, додаткові перегини. Звичайно документ вкладається
в конверт, декілька більший по розміру, що своєю вільною частиною
підшивається в справу.
Ос.іяд помешкань і ділянок місцевості, що не є місцем злочину.
Зазначений вид огляду проводиться тоді, коли в ході огляду не
передбачається виявити які-небудь сліди скоєною злочину, але в той же
час шляхом огляду можна установити обставини, шо мають доказове
значення. Наприклад : потерпіла в справі про зґвалтування заявляє, шо
вона не знає адреси і не зможе показати будинок і квартиру, де було
скоєно злочин, але може докладно описати обстановку квартири, а
підозрюваний стверджує, шо вона в його квартирі ніколи не була.
Якщо в ході огляду з’ясовується, що потерпіла точно описала обстановку,
назвала такі деталі, про які вона могла дізнатися тільки побувши в
квартирі, це, безсумнівно, є серйозним доказом у справі.
Для виявлення або підтвердження визначених фактів оглядаються різні
помешкання, у тому числі і житлові помешкання, це насамперед: підсобні
будівлі (сарай, комора, підвал і ін.); торгові, службові і спеціальні
помешкання (такі як купе в залізничному вагоні, каюти й інші помешкання
морських, річкових судів, літаків);
промислові й адміністративні будинки.
15
Про значення даного виду слідчого огляду дає уявлення такий приклад.
При розслідуванні кримінальної справи про розкрадання майна матеріально
відповідальна особа заявила, що відсутні товари були списані як
зіпсовані, а потім знищені- неподалік від складського помешкання в
спеціально відведеному місці. Слідчий зробив огляд цього місця, у
процесі чого установив відсутність яких-небудь слідів знищення товарів,
шо дозволило викрити обвинувачуваного в неправдивих свідченнях.
Об’єктами даного виду огляду можуть бути складські, торгові, виробничі і
житлові помешкання, місця збереження цінностей, різні ділянки місцевості
(наприклад, місце зустрічі співучасників). Робиться він по правилах
огляду місця події.
Приводиться ще один приклад огляду житлового помешкання. Була порушена
кримінальна справа по хабарю. У процесі розслідування кримінальної
справи виникнула необхідність зробити огляд квартири, де хабародавець
зустрічався з хабароотримувачем і вів з ним переговори. Хабароотримувач
категорично заперечив факт відвідання його квартири хабародавцем, хоча
останній докладним способом описує розташування його квартири, у деталях
описує домашню обстановку, що де лежить. Все вищесказане було перевірено
шляхом огляду квартири і тільки після цього хабароотримувач дав відверті
свідчення.
Або ще один приклад.
На одному із продовольчих складів, під яким була розташована котельна,
була виявлена недостача товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з чим
було порушена кримінальна справа органом дізнання. Прийнявши кримінальну
справу, слідчий допитав матеріально-відповідальну особу, яка пояснила,
що недостача виникнула внаслідок «усихання» ковбасних виробів. Після
цього слідчий провів експеримент і доводи комірника цілком
підтвердилися, у зв’язку з чим кримінальна справа була закрита за
відсутністю складу злочину.
^. Слідчі огляди за часом.
16
Слідчі огляди за часом розрізняються на початковий огляд місця події і
повторний огляд місця події.
Початковий огляд робиться слідчим уперше, тобто це перший огляд
конкретного об’єкта. Місце події ще не піддавалося огляду ні органами
попереднього слідства, ні органами дізнання (хоча обстановка могла вже
зазнати тих або інших змін). Різного роду огляди адміністрацією,
представниками відомчих інспекцій не змінюють природи початкового
огляду, оскільки під ним розуміється слідчий огляд. Місце події
оглядається цілком, у всіх деталях.
З пізнавальних позицій первинний огляд, як найбільше наближений до
моменту виникнення різних змін на матеріальній обстановці, виходить, до
розслідуваної події, більш багатий по утриманню інформацією, чим
повторний.
Повторний огляд – це наступний огляд об’єкта, що раніше вже піддавався
слідчому огляду. При повторному, як і при початковому огляді, об’єкт
досліджується цілком, разом із усіма виявленими на ньому слідами (у
тактичному відношенні повторний огляд істотних особливостей не має).
Повторні огляди, навіть проведені через великі проміжки часу, іноді
дозволяли виявити цінні фактичні дані. Якшо первинний огляд зроблений
недбало, необхідно виконати його повторно. Сказане не означає, що можна
проводити поверхнево первинний огляд, надіючись, що повторним оглядом
будуть заповнені всі недогляди. Як правило, недоліки первинного огляду
неможливо поновити, особливо коли вони допущені в ході огляду місця
події, зовнішнього огляду трупа, освідування.
Е. Слідчі огляди за об’ємому.
Слідчі огляди по об’єму розрізняються на основний огляд місця події і
додатковий огляд місця події. Що стосується основного (початкового)
огляду місця події, то ми на ньому докладно зупинялися вище,
повторюватися, думаю, недоцільно.
Додатковий огляд місця події: це огляд окремих елементів об’єкта, що
колись вже був оглянутий у цілому. Звичайно необхідність у додатковому
огляді виникає, коли якісь ділянки місця події, сліди або речові докази
при основному
17
(початковому) огляді залишилися недослідженими або були досліджені
недостатньо повно, однак у цілому початковий огляд був проведений на
належному рівні і проводити повторний огляд недоцільно.
З іншої сторони при додатковому огляді слідчий може мати справу з
об’єктами, що раніше не оглядались, тобто стосовно них даний огляд буде
початковим. При цьому необхідність в огляді всього місця події виникає в
тих випадках, коли при початковому огляді більшість об’єктів, що
визначають загальну картину місця події, слідчим оглянуто не було.
При додатковому огляді в залежності від кількості і стану об’єктів
можуть застосовуватися всі названі способи, а також складання переліку,
як і при повторному огляді. Стадії огляду місця події:
1) Слідчий огляд місця події можна підрозділити на декілька етапів:
підготовчий етап огляду місця події; робочий етап огляду місця події;
2) заключний етап огляду місця події;
3) версії при огляді місця події;
4) текніко-криміналистичні прийоми і засоби, які застосовуються при
огляді місця події і фіксація результатів огляду;
Такий поділ, не порушуючи єдності цієї слідчої дії, забезпечує
реалізацію загальних положень тактики огляду.
Повнота, об’єктивність, методичність і інші загальні тактичні положення
реалізуються лише в тому випадку, якщо робота слідчого чітко
організована, якщо задачі огляду будуть вирішуватися їм у суворо
визначеній послідовності. Зміст розподілу огляду місця події на етапи
перебуває, таким чином, у систематизації дій слідчого, що забезпечує
якісність огляду.
Перед тим, як розпочати безпосереднє вивчення обстановки й об’єктів на
місці події, слідчий повинний створити необхідні умови для огляду,
визначити його предмет і коло учасників, забезпечити роботу на місці
події.
Всі ці дії слідчого – складова частина огляду як процесуального акта, і
він без них неможливий. Система ж подібних дій у своїй сукупності й
утворює підготовчий етап огляду.
СТАДІЇ ОГЛЯДУ МІСЦЯ ПОДІЇ
Р. Підготовча стадія огляду місця події.
Вона починається з моменту прийняття слідчим рішення про провадження
проведення огляду.
Прийнявши таке рішення, слідчий, до прибуття на місце події повинний:
І. Дати вказівку працівникам міліції виїхати на місце і забезпечити
охорону місця події до свого прибуття, тобто не допустити до нього
сторонніх осіб, забезпечити недоторканність обстановки і слідів злочину;
2. Забезпечити недоторканність речових доказів, шо там знаходяться, у
тому числі і працівниками міліції. Наприклад, деякі працівники міліції
найчастіше порушують ці вимоги. Так біля 23-х годин була вбита Сергеєва.
Двох працівників міліції поставили охороняти місце події до ранку. В
дворі приватного будинку, де була вбита Сергеєва, міліціонери побачили
праску і підібрали її, попрасували нею свій одяг, у зв’язку з чим були
знищені сліди пальців рук злочинця (праска виявилася знаряддям
вбивства);
3. Забезпечити присутність поблизу від місця події осіб, що можуть дати
всю необхідну інформацію про подію, очевидців злочину, свідків, які
побачили сліди й ін.;
Попередньо визначити, яких фахівців варто залучити до участі в огляді і
забезпечити їхню присутність на місці події; вирішити питання про склад
оперативної групи, що виїжджає на місце огляду. Якщо виїзджають на огляд
місця події при вчиненні вбивства, то, як правило, виїзджає оперативна
група в наступному складі: слідчий (керівник групи); оперативний
уповноважений карного розшуку;
дільничний інспектор, на території обслуговування якого вчинено
вбивство; судово-медичний експерт; фахівець-криміналіст;
кінолог із собакою.
Якщо здійснюється виїзд на огляд дорожньо-транспортної події, додатково
до перерахованих вище приєднуються:
державтоінспектор або інспектор дорожнього нагляду;
спеціаліст-автотехнік
5. Перевірити готовність технічних засобів для огляду місця події.
Група повинна бути споряджена наступними технічними засобами:
слідчий портфель або експертна валіза;
мегафон;
металошукач; магнітний підйомник;
«кішка» для витягу предметів із водойм;
металеві щупи;
фотокінозйомочна, відеозаписуюча і освітлювальна апаратура;
таблиця з номерами для позначення об’єктів, що
фотографуються (масштабна лінійка);
ультрафіолетовий освітлювач з автономним живленням;
пробірки, скальпель, ножиці, марля для вилучення крові, волосся і
виділень людського тіла;
електрофонарь; засіб для одержання копій протектора автотранспортного
засобу
При дорожньо-транспортній події група додатково оснащується:
диктофон (відеомагнітофон);
набір дорожніх знаків і пристроїв для огородження місця події, зокрема
маячки, які мигають.
6) Якщо місце події віддалено від населеного пункту, необхідно подбати
про підбір не менше двох понятих (привести приклад, коли при убивстві
Іванова, у якості понятих були запрошені двоє вбивць, Миколаїв і
Переверзєв, що за поясом ховали знаряддя вбивства- ніж). Після
здійснення перерахованих заходів слідчий виїзджає на місце події, де він
також здійснює ряд підготовчих робіт:
– вживає заходів до надання необхідної медичної допомоги потерпілим,
якщо вона не була зроблена до прибуття слідчого;
– усуває з місця події всіх сторонніх осіб і вживає заходів для
того, щоб в майбугньому, при проведенні огляду, сторонні особи
також не допускатися; І
20
– шляхом опиту свідків у формі бесіди одержує попередні свідчення, які
повинні бути прийняті до уваги при огляді і встановлює, які зміни, ким і
з якою ціллю були зроблені на місці події;
– запрошує понятих. Остаточно визначає ” коло інших учасників огляду й
інструктує останніх про їхні права й обов’язки;
– робить інші невідкладні дії, що диктуються обставинами, а також уживає
заходи, спрямованих на поліпшення умов огляду (наприклад, забезпечує
штучне освітлення місця події);
– дати завдання оперативному працівнику про проведення необхідних
оперативних заходів;
– намітити план огляду місця події;
– визначити послідовність огляду;
– роз’яснити учасникам огляду (понятим, оперативному працівнику,
фахівцю-криміналісту, судмедексперту й іншим учасникам огляду) порядок
огляду і характер участі кожного з них у проведенні цієї слідчої дії.
Як на цьому, так і на наступних етапах здійснюються необхідні пошукові
заходи, які проводяться паралельно з оглядом, наприклад, переслідування
злочинця, застосування службово-пошукового собаки.
В. Робоча стадія огляду місця події.
Вона складається з загального і детального огляду. Загальний огляд
включає висвітлення наступних питань:
огляд місця події з метою орієнтування на ньому,
визначення меж, підлягаючого огляду простору;
вирішення питання про вихідну точку і спосіб огляду; вибір позицій для
проводження орієнтуючої і оглядової фотозйомок і їхнє здійснення.
Потім слідчий з’ясовує разом з іншими учасниками огляду, які об’єкти
знаходяться на місці події, досліджує комплекс питань, що відносяться до
обстановки місця події, визначає взаємне розташування і взаємозв’язок
предметів обстановки, вивчає їхній зовнішній вигляд, стан і з
максимально можливими в даних умовах подробицями фіксує усе виявлене за
допомогою
21
фотозйомки, упорядкування схем, планів і креслень і робить необхідні
замітки для майбутнього протоколу огляду. Цінність огляду місця події
визначається його результатами. Формальне і поверхневе проведення огляду
не тільки не забезпечує розкриття злочину, але й у ряді випадків шкодить
справі.
По закінченні загального огляду слідчий переходить до детального огляду.
під час такого огляду з’ясовується наступне: ретельно і детально
оглядаються об’єкти, для чого вони можуть бути зрушені з місця,
перевернені і т.д.;
приймаються міри до розшуку і виявлення на місці події окремих слідів
злочину і злочинця;
відбираються об’єкти зі слідами, відокремлюють частину об’єкта зі
слідами в тих випадках, коли не можна вилучити весь об’єкт або зняти
копії зі слідів;
фіксуються негативні ознаки; перевіряються загальні дані огляду;
робиться вузлова і детальна фотозйомка.
Криміналістиці відомі три способи огляду місця події.
Концентричний спосіб. Коли ведеться огляд по спіралі від периферії до
центру місця події, під яким розуміється звичайно найважливіший об’єкт
(труп, зламаний сейф) або умовна точка.
Ексцентричний спосіб або спосіб спіралі , що розгортається, полягає в
тому, що огляд ведеться від центру місця події до його периферії.
Фронтальний огляд являє собою лінійний огляд площ від однієї їх межі,
прийнятої за вихідну, до іншій.
Від способів огляду варто відрізняти методи огляду. Є суб’єктивний і
об’єктивний методи.
Суб’єктивний огляд, коли слідчий як би йде по шляху руху злочинця,
суб’єкта злочину (звідси назва методу). У цьому випадку поза полем зору
слідчого залишаються зміни середовища, у якій зображений злочин, якщо
вони зв’язані не з діями злочинця, а інших осіб – учасників події, хоча
і мають цінність з погляду встановлення істини в справі. Це фактично
вибірковий огляд.
Об’єктивний метод, при застосуванні цього методу огляд місця події
робиться цілком, незалежно від того, як пересувався
22
по ньому злочинець. Це суцільний огляд, котрому звичайно і віддасться
превага. Тому що саме він забезпечує необхідну повноту огляду місця
події.
Описуючи речові докази, виявлені на місці події, слідчий не може писати
того, чого він не бачить, тобто висловлювати своє припущення. Наприклад,
«біля дверей лежить брухт, що знаходився на веранді до вчинення злочину»
або «на тумбочці лежить ніж і пістолет, що належать злочинцю». Такі
обставини встановлюються в показах свідків, потерпілих, підозрюваних,
обвинувачуваних, висновку експертів.
При огляді місця події будь-які предмети, речі повинні описуватися і
заноситися до протоколу. Отут дрібниць немає і не може бути. Все маг
відношення до справи, або пряме, або непряме.
Наприклад, жило подружжя Журкиних, начебто б непогано і раптом її
виявили в дворі вбитою. Відразу ж з’явився підозрюваний Хеданов. Вбиту
виявили закопаною недалеко від будинку. Загорнена вона була в доріжку,
що належала подружжю і там же виявлені плоскогубці. При огляді слідчий
на них не звернув увагу і до протоколу огляду не записав. У процесі
подальшого розслідування з’ясувалося, що убивство дружини зробив
чоловік.
У відповідності зі ст. 195 КПК України складається протокол огляду місця
події, де відображуються результати огляду. Протокол може складатися як
у ході огляду, так і після його закінчення. Протокол складається з
вступної, описової і заключної частини.
У вступній частині описується наступне:
місце і дата огляду, число, рік;
початок і закінчення огляду;
посада слідчого, спеціальне звання;
поняті, фахівці, експерти й інші присутні;
погодні умови при огляді місцевості;
освітлення;
посилання на статті КПК, що відноситься до
проводження огляду; Описова частина:
послідовність огляду;
23
характеристика місця, що оглядається;
розміри місця події;
місце розташування (поверх, флігель і т.д.), входи, виходи;
кількість дверей, вікон, підлога, потолок, стіни;
старанно описуються інші деталі, нічого не упускаючи, особливі
обставини. Заключна частина:
викладаються зауваження учасників огляду;
описуються і перераховуються вилучені речові докази;
описуються сліди, виявлені на місці огляду;
описується яка застосовувалася фотозйомка;
складаються схеми, плани, креслення і вказуються в протоколі;
описується чи робився сліпок слідів взуття;
чи робилося вилучення відбитків слідів рук на
дактилоскопічну плівку;
описуються виявлені відбитки слідів;
Якщо від понятих і присутніх надійшли зауваження. Вони заносяться до
протоколу.
С. Заключна стадія огляду місця події
Закінчивши дослідження об’єктів на місці події, слідчий переходить
до заключного етапу огляду;
складає протокол огляду і необхідні плани, схеми, креслення;
при необхідності робить дактилоскопіювання трупа і відправляє в морг;
упаковує об’єкти, вилучені з місця події;
вживає заходів до збереження тих об’єктів, що мають доказове значення, і
які вилучити неможливо
приймаються міри з приводу заяв, що отримані від учасників огляду та
інших осіб, що мають відношення до огляду місця події.
Огляд завершується оцінкою виконаної роботи з точки погляду її
повноти й успішності.
24
О. Версії при огляді місця події.
Результати огляду місця події, як правило, дозволяють зібрати необхідний
матеріал для побудови слідчих версій.
Версії конструюються безперервно в процесі всього огляду. Кожна виявлена
обставина включається в ланцюг розумових висновків.
Так, тільки на основі інформації про виявлення трупа слідчий може
припустити, що відбулося або убивство, або самогубство, або нещасний
випадок. Цілком очевидно те, що типові версії грають для слідчого роль
тільки орієнтирів.
В міру накопичення в ході огляду доказової інформації
типові версії конкретизуються, підтверджуються або
спростовуються. Без версій огляд не був би цілеспрямованою
слідчою дією.
САМОСТІЙНА РОБОТА Техніко-криміналістичні прийоми і засоби, застосовані
при огляді місця події. Фіксація результатів огляду.
Для виявлення, фіксації і вилучення з місця події слідів і інших речових
доказів слідчий застосовує різні прийоми і засоби криміналістичної
техніки – це спеціальні набори, оперативні і слідчі валізи, сумки,
портфелі, а також інструменти (лопатка, стамеска, пасатижи, ніж) про що
ми з вами говорили вище.
Огляд місця події як слідча дія набуває значення для справи лише в тому
випадку, якщо його результати будуть належним способом процесуальне
оформлені. Результати огляду повинні фіксуватися.
Протокол огляду є основним процесуальним документом, якій відображає
результати огляду.
Як уже відзначалося при огляді місця події велику увагу варто звертати
на сліди рук, ніг, знарядь злому, транспортних
засобів.
Значення слідів рук, виявлених на місці події, важко переоцінити,
оскільки по цих слідах можна ідентифікувати особистість людини, шо їх
залишила, шляхом проведення дактилоскопічної експертизи. Як ви вже
знаєте, що сліди
25
відображення можуть бути різні (сліди рук, ніг, зубів, нігтів людини і
т.д.).
При виявленні слідів на місці події їх варто не тільки зафіксувати в
протоколі, але вилучити в натурі і прилучити до справи як речовий доказ
(приміром, шматок скла з відбитками пальців рук, або дактоплівку з тими
ж відбитками, лист паперу зі слідами пальців рук, відпиляний шматок
дерева зі слідами злому, гіпсові зліпки сліду взуття, одяг потерпілого
зі слідами взуття або протектора шини автомобіля). Якщо відбитки сліду
залишилися на великих предметах – знімаються копії сліду і прилучаються
до справи.
Всі речові докази упаковуються: сліди накладення волокон – у
поліетиленові мішечки; одяг із слідами волокон і крові – у папір
обгортку;
зразки крові – у конверти;
пляшки, банки – в універсальне планшетне упаковування.
Освідування (огляд живих осіб).
У відповідності зі ст. 193 УПК України слідчий вправі зробити огляд
обвинувачеваного, підозрюваного, потерпілого і свідка.
Освідування – не різновид слідчого огляду. Він здійснюється для
встановлення на тілі людини слідів злочину, наявності особливих прикмет
і інших ознак. Що дозволяє судити про зв’язок освідуваного з
розслідуваною подісю або іншими словами, виявлення і фіксація слідів
злочину.
Слідче Освідування не варто змішувати із судово-медичним освідуванням,
що представляє один із видів судово-медичної експертизи. Для проводження
слідчого Освідування не потрібно спеціальних пізнань. При
судово-медичному освідуванні дозволяються спеціальні питання з області
судової медицини -про причини і давність заподіяння тілесних ушкоджень,
про ступінь їх тяжкості, про вроджених або придбаних анатомічних або
фізичних аномалій і ін. Наприклад, при розслідуванні справи про
зґвалтування був затриманий підозрюваний. Потерпіла показала, шо в
ґвалтівника на правому передпліччі була велика
26
родима пляма багряного кольору, а під ним татуювання «немає в житті
щастя». Крім того, вона вкусила ґвалтівника за іншу руку і вкусила
декілька разів. Щоб установити ці обставини був проведений огляд.
Підставою для освідування с мотивована постанова слідчого, що с
обов’язковим для особи, у відношенні якого воно винесено. При відмові
виконання постанови, особа підлягає впізнанню в примусовому порядку.
Якщо фіксація ознак скрутна для слідчого, запрошується лікар.
Освідування робиться в присутності понятих, які повинні бути однієї
статі. Якщо освідуваний і слідчий різної статі, освідування робить лікар
однієї статі з освідуваним .
Слідчий і судово-медичний огляд обвинуваченого, підозрюваного,
потерпілого дозволяє з’ясувати такі питання:
– чи є на тілі що оглядається особливі прикмети, якщо так, то які саме і
де;
– чи є на його тілі які-небудь ушкодження і де;
– чи є на тілі або одязі що оглядається частка тих або інших речовин,
які він міг віднести з місця події або принести на нього;
– чи є на тілі або одязі що оглядається ознаки, що свідчать про його
професійну належність і сліди боротьби (особливо при зґвалтуванні);
– кількість ушкоджень, розташування ушкоджень (частини тіла);
– вид ушкоджень (відкрита рана, рубець, шрам, подряпина, опіки, синці);
– форма ушкоджень (лінійна, кругла, трикутна);
– характер і розташування слідів крові (бризка, помарки, патьоки); яким
видом зброї заподіяні тілесні ушкодження;
– давність заподіяння тілесних ушкоджень;
– категорія тілесних ушкоджень (тяжкі, середньої ваги, легкі);
Освідування може супроводжуватися оглядом одягу, що також
оформляється окремим протоколом, де вказується наступне:
кількість ушкоджень, їхня форма і розміри; вид ушкоджень (наскрізний
отвір, потертості, опалення й ін.);
27
характер країв отворів (рівні, звивисті);
наявність і розташування слідів крові і сторонніх часток (цегельна
пилюка, бруд, осколки скла, сліди металу).
Освідування може супроводжуватися фотозйомкою. Зауваження освідуємого і
понятих заносяться до протоколу і всіми учасниками підписуються.
Оглянутий одяг упаковується і вилучається.
^ Ексгумація трупа,
У відповідності зі ст. 192 п. 2 УПК України при наявності необхідності й
підстав робиться ексгумація трупа, тобто витяг трупа з місця поховання.
Ексгумація трупа робиться з метою: для повторного огляду після його
поховання; для повторної судово-медичної експертизи або судово-медичного
дослідження (якщо воно раніше не проводилося);
для впізнання (якщо воно можливе по давнині поховання).
Давність поховання не є перешкодою ексгумації. Рішення про ексгумацію
трупа слідчий оформляє мотивованою постановою. У ньому, крім даних,
передбачених ст. 130 УПК України (відповідно до цієї статті в постанові
вказується місце і час упорядкування постанови, посада і прізвище
слідчого, номер справи, по якому робиться слідство, обгрунтування і
стаття УПК України, на підставі якої прийняте рішення). Слідчий вказує
який саме труп підлягає ексгумації, де і коли він був похований,
підстави і ціль ексгумації. Постанову затверджує територіальний
прокурор, а якщо ексгумація робиться в іншому районі, санкцію можна
одержати від прокурора цього району або міста.
28
Для проведення ексгумації на цвинтар потрібен дозвіл санзпидемстанции.
Ексгумація робиться в присутності слідчого, понятих, судмедзкс перта,
представника адміністрації цвинтаря й осіб, яким буде пред’явлений труп
на впізнання. Місце поховання встановлюється по документах цвинтарних
контор або показанням родичів.
Перед тим. як розривати могилу фіксується загальний вид поховання і
робиться фотозйомка. Всі наступні стадії ексгумації також фіксуються.
Після відкопування труни, вона оглядається потім розкривається й
оглядається труп, шо знаходиться в ній, і його одяг. Складається
протокол ексгумації, у якому фіксуються наступні докладні відомості:
відомості про особу, що вказала на місце поховання; стан трупа, а
якщо труп пред’явлений на впізнання вказуються прикмети, за якими
труп був пізнаний;
вказуються результати зовнішнього вигляду трупа; у протоколі вказується
точне місце поховання; вид могили; надгробні пам’ятники; глибину
поховання; характер грунту.
Важливо, щоб у протоколі були відображені ті фактичні дані, що
дозволяють зробити вивід про особистість людини, чий труп був
ексгумований.
Судово-медичний розтин може бути зроблене як на місці ексгумації, так і
в спеціальному помешканні, куди варто обережно перенести труну з трупом.
Ніякі зміни трупа не можуть служити підставою для відмови від його
повного судово-медичного дослідження.
До кримінальної справи додасться довідка про те, коли і хто робив
поховання трупа після ексгумації. Довідку таку видає адміністрація
цвинтаря.
Протокол, складений за результатами ексгумації підписує
слідчий і всі особи, що були при ексгумації.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
