.

Облiк бартерних (товарообмiних) операцiй (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
846 9259
Скачать документ

ЗМІСТ

Вступ………………………………………………………….
…………………………………………3

Розділ 1. Нормативно-правове регулювання здійснення бартерних

(товарообмінних)
операцій………………………………………………………6

Розділ 2. Методологічне забезпечення обліку бартерних
операцій…………12

Розділ 3. Бухгалтерський облік товарів по
бартеру………………………………..19

Висновки……………………………………………………….
……………………………………..23

Список використаної
літератури……………………………………………………..
…….26

ВСТУП

У умовах становлення і розвитку ринкової економіки в Україні зростає
роль бухгалтерського обліку й економічного аналізу господарської
діяльності підприємств усіх форм власності як складової частини системи
економічної інформації і керування. Керування підприємством потребує
систематичної інформації про здійснювані господарські процеси, про
наявність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, їх використання,
власний капітал, зобов’язання і фінансові результати діяльності.
Основним джерелом такої інформації є дані бухгалтерського обліку, що
встановлено Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову
звітність в Україні”.

Розвиток господарських зв’язків в умовах ринку значно розширює кількість
користувачів обліковою і звітною інформацією. Ними є не тільки робітники
керування, безпосередньо пов’язані з підприємництвом, але і зовнішні
користувачі інформації, що мають прямий фінансовий інтерес: банки – при
ухваленні рішення про надання кредитів; постачальники – при складанні
висновку на заключеня договорів на постачання товарно-матеріальних
цінностей; інвестори, фундатори, акціонери, яких цікавить рентабельність
вкладеного капіталу і можливість одержання прибутків (дивідендів).
Значний інтерес обліково-звітна інформація подає також для робітників
податкових служб, органів державної статистики і управління.

Одним з обов’язкових умов здійснення процесу виробництва є забезпечення
його предметами праці (виробничими запасами) – сировиною, матеріалами,
виробами, паливом і ін., із котрих або за допомогою яких здійснюється
виробництво продукції (робіт, послуг). Відмінною рисою виробничих
запасів є однократне використання в процесі виробництва, перенесення
усієї вартості на собівартість виготовленої продукції (виконаних робіт,
послуг). Тому контроль за цілістю матеріальних ресурсів, раціональне
їхнє використання в процесі виробництва має важливе значення.

В діяльності торгових підприємств мають місце бартерні (товарообмінні)
операції. Бартерними називають операції, при яких суб’єкти
підприємницької діяльності здійснюють обмін певної кількості товарів
(робіт, послуг) на еквівалентну за вартістю кількість іншого товару без
проведення грошових платежів. Ці операції мають місце при недостатності
у підприємств грошових коштів для проведення розрахунків за
товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

Метою курсової роботи стало вивчення ряду питань – нормативно-правового
регулювання здійснення бартерних (товарообмінних) операцій,
методологічного забезпечення обліку бартерних операцій, бухгалтерського
обліку товарів по бартеру.

Для досягненя поставленої мети використовувалалася нормативно-правова
база та літературні джерела. Серед літературних джерел окремо можна
виділити наступні праці: Ткаченко Н.М. “Бухгалтерський фінансовий облік
на підприємствах України”, Грабової Н.М., Кривоноса Ю.Г. “Облік основних
господарських операцій в бухгалтерських проводках” Марочкіна А.М.
“Бухгалтерський облік за Національними стандартами”.

Курсова робота складається із наступних розділів: розділу 1
“Нормативно-правове регулювання здійснення бартерних (товарообмінних)
операцій”, розділу 2 “Методологічне забезпечення обліку бартерних
операцій”, розділу 3 “Бухгалтерський облік товарів по бартеру”.

Розділ 1. Нормативно-правове регулювання здійснення бартерних
(товарообмінних) операцій

У господарському обігу підприємці надають перевагу використанню такого
поняття, як «бартерні угоди», які в науковій літературі називають
різновидом міни. Проте поняття «бартер» за своїм змістом є об’ємнішим за
поняття «міна». Так, відповідно до визначення поняття бартерної
операції, що дається в Законі України «Про регулювання товарообмінних
(бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності» від 23
грудня 1998 р. № 351-ХІУ, товарообмінна (бартерна) операція у галузі
зовнішньоекономічної діяльності — це один із видів експортно-імпортних
операцій, оформлених бартерним договором або договором зі змішаною
формою оплати, яким часткова оплата експортних (імпортних) поставок
передбачена в натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної
діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що
передбачає збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами
у будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або
безготівковій формі.

Порівнюючи ці визначення, слід зазначити, що поняття «міна» дещо вужче,
ніж поняття «бартер», оскільки міна означає обмін одного товару в натурі
на інший, а бартер крім речового обміну містить у собі ще й обмін на
безгрошовій основі результатами виконаних робіт, послуг тощо.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання
договору міни. Так, відповідно до Закону України «Про регулювання
товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної
діяльності» у бартерному договорі зазначається загальна вартість
товарів, що імпортуються, та загальна вартість товарів (робіт, послуг),
що експортуються за цим договором, з обов’язковим вираженням в іноземній
валюті, віднесеній Національним банком України до першої групи
Класифікатора іноземних валют. При укладенні бартерних
зовнішньоекономічних договорів не допускається рух коштів, що означає
неможливість доплати грошовими коштами.

Стаття 2 цього Закону передбачає строки проведення товарообмінних
(бартерних) операцій, відповідно до якої товари, що імпортуються за
бартерним договором, підлягають ввезенню на митну територію України у
строки, зазначені в такому договорі, але не пізніше 90 календарних днів
з дати митного оформлення (дати оформлення вантажної митної декларації
на експорт) товарів, що фактично експортовані за бартерним договором, а
в разі експорту за бартерним договором робіт і послуг — з дати
підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт,
надання послуг. При цьому датою ввезення товарів за бартерним договором
на митну територію України вважається дата їх митного оформлення (дата
оформлення вантажної митної декларації на імпорт), а в разі імпорту за
бартерним договором робіт або послуг — дата підписання акта або іншого
документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. У разі експорту
за бартерним договором високоліквідних товарів, перелік яких
визначається Кабінетом Міністрів України, строки ввезення на митну
територію України імпортних товарів не повинні перевищувати 60
календарних днів з дати оформлення вивізної вантажної митної декларації.
Перевищення встановлених цією статтею строків ввезення товарів
(виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними
договорами, що передбачають виробничу кооперацію, консигнацію,
комплексне будівництво, поставку складних технічних виробів, товарів
спеціального призначення допускається за наявності у суб’єкта
зовнішньоекономічної діяльності України, який є стороною відповідного
бартерного договору, разового індивідуального дозволу, що видається
Міністерством економіки України у порядку, затвердженому Кабінетом
Міністрів України на строк, визначений у такому дозволі.

У разі перевищення встановлених ст. 2 Закону України «Про регулювання
товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної
діяльності» строків ввезення на митну територію України товарів
(виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерними
договорами, суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності, які є стороною
відповідного бартерного договору, Міністерством економіки та з питань
європейської інтеграції видається разовий індивідуальний дозвіл. Для
одержання разового індивідуального дозволу суб’єкт зовнішньоекономічної
діяльності не пізніше 15 календарних днів після закінчення встановленого
зазначеним Законом строку ввезення на митну територію України товарів
(виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за бартерними
договорами, має подати до Міністерства економіки та з питань
європейської інтеграції такі документи:

— звернення про видачу разового індивідуального дозволу з обґрунтуванням
причин та необхідності продовження строку ввезення на митну територію
України товарів (виконання робіт, надання послуг), які імпортуються за
бартерними договорами;

— заявку на одержання разового індивідуального дозволу, заповнену за
формою, встановленою Міністерством економіки та з питань європейської
інтеграції;

— висновок міністерства або іншого центрального органу виконавчої влади
про віднесення бартерного договору, за яким імпортуються товари
(виконуються роботи, надаються послуги), до таких, що передбачають
виробничу кооперацію, консигнацію, комплексне будівництво, поставку
складних технічних виробів, товарів спеціального призначення з
визначенням періоду можливого перевищення строків ввезення на митну
територію України цих товарів (виконання робіт, надання послуг), виданий
відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 29 квітня 1999 р. № 756 «Про деякі питання регулювання
товарообмінних (бартерних) операцій у галузі зовнішньоекономічної
діяльності »;

— копію бартерного договору, за яким імпортуються товари (виконуються
роботи, надаються послуги), з обов’язковим зазначенням юридичної адреси
та банківських реквізитів іноземного суб’єкта господарської діяльності.
У разі, коли текст договору викладено іноземною мовою, додається
письмовий переклад, виконаний і завірений в установленому порядку;

— копії вантажних митних декларацій на експорт та імпорт товарів
(виконання робіт, надання послуг) за відповідними бартерними договорами,
завірені в установленому порядку;

— копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта зовнішньоекономічної
діяльності, завірену в установленому порядку.

За порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій ст.
4 вищезазначеного Закону передбачається певна відповідальність. Суб’єкти
зовнішньоекономічної діяльності України, які здійснили експорт або
імпорт робіт, послуг за бартерним договором, зобов’язані протягом п’яти
робочих днів з дня підписання акта або іншого документа, що засвідчує
виконання робіт чи надання послуг, повідомити органи державної митної
служби України (якщо імпортуються або експортуються за даним договором
товари) або органи державної податкової служби України (якщо
імпортуються або експортуються за даним договором роботи чи послуги) про
факт здійснення експорту товарів (робіт, послуг). Неподання або
несвоєчасне подання такої інформації зумовлює нарахування пені у розмірі
одного відсотка вартості експортованих товарів (робіт, послуг) за кожний
день прострочення. Загальний розмір нарахованої пені не може
перевищувати вартості експортованих товарів (робіт, послуг) .

Органи державної митної служби України здійснюють контроль за
надходженням товарів за імпортом згідно з бартерним договором та
інформують органи державної податкової служби про порушення строків
надходження товарів, передбачених частинами 1-3 ст. 2 цього Закону.

Органи державної податкової служби України здійснюють контроль за
своєчасним імпортом робіт і послуг згідно з бартерним договором та
інформують органи державної митної служби України про фактичний експорт
робіт і послуг для здійснення контролю за своєчасним надходженням
товарів, що мають бути імпортовані.

Розділ 2. Методологічне забезпечення обліку бартерних операцій

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
запаси і розкриття її в фінансовій звітності регламентуються Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси».

Під запасами розуміють активи, які:

утримують для подальшого продажу Є умовах звичайної господарської
діяльності;

знаходяться в процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту
виробництва;

утримуються для споживання при виробництві продукції, виконанні робіт і
надання послуг, а також при управлінні підприємством.

Запаси визнаються активом, якщо існує вірогідність того, що підприємство
отримав в майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх використанням, і
їх вартість може бути достовірно визначена.

Важливе значення для правильного обліку товарних запасів в торгівлі має
порядок їх оцінки.

Оцінка запасів у поточному обліку грунтується на первинній вартості
(собівартості) запасів, яка залежить від джерел їх. надходження.

Товарні запаси на підприємство можуть надходити в результаті: .

придбання за плату;

виготовлення власними силами підприємства;

внесення до статутного капіталу підприємства;

безоплатного одержання;

обміну на подібні (неподібні) активи.

Не включаються до собівартості запасів та визнаються як витрати періоду,
в якому вони були здійснені:

понаднормові втрати і нестачі запасів;

відсотки за користування позиками;

витрати на збут;

загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не
пов’язані з придбанням і доставкою запасів і приведенням їх до стану, у
якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Запаси, придбані за плату, оцінюються за первинною вартістю, яка
складається з таких фактичних витрат:

суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю) за
вирахуванням непрямих податків;

суми ввізного мита;

суми непрямих податків у зв’язку з придбанням запасів, що не
відшкодовуються підприємству;

транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата
тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування
запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи
витрати зі страхування ризиків транспортування запасів);

інші витрати, які безпосередньо пов’язані з придбанням запасів і
доведенням їх до стану, в якому вони придатні до використання у
запланованих цілях, як, наприклад, прямі матеріальні витрати, витрати на
оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і
підвищення якісно-технічних характеристик запасів.

Проблема визначення первинної вартості товарних запасів має важливе
значення як для фінансового і податкового обліку, так і для прийняття
управлінських рішень діяльністю торгового підприємства. Тому при
здійсненні розрахунку первинної вартості товарних запасів слід
ураховувати, що адміністративні та інші подібні витрати, які
безпосередньо не пов’язані з придбанням товарів, до первинної вартості
запасів не включаються, а відносяться на фінансові результати
діяльності.

Згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»
придбані запаси зараховуються на баланс за первинною вартістю. Як
зазначалось, первинна вартість товарних запасів, придбаних за плату, є
їх собівартість, до якої включаються, крім покупної вартості,
транспортні та інші витрати, пов’язані з придбанням. Торгові
підприємства придбають товари, як правило, у великому асортименті, що
викликає значні труднощі при визначенні собівартості кожної одиниці
(однорідної групи) товарів.

Повну інформацію про витрати, пов’язані з придбанням товарів, які
складають їх первинну вартість, торгові підприємства можуть одержати
тільки після закінчення звітного періоду (наприклад, витрати на оплату
праці осіб, зайнятих заготівлею товарів, транспортні витрати за
рахунками, що пред’являються в цілому за місяць тощо).

Прибутково-видаткові ж документи про рух товарів, їх надходження і
продаж вимагають щоденного опрацювання і відображення в бухгалтерському
обліку.

Тому торговим підприємствам наказом Мінфіну України від 14.06.2000 р. №
131 «Зміни і доповнення до положень (стандартів) бухгалтерського обліку»
надано право транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю
товарів, оплату тарифів (фрахту), за навантажувально-розвантажувальні
роботи і транспортування товарів всіма видами транспорту до місця їх
зберігання, включаючи витрати по страхуванню ризиків транспортування
запасів), або включати до собівартості запасів (за методом прямого
розподілу), або відображати на окремому субрахунку (до рахунка 28
«Товари») 289 «Транспортно-заготівельні витрати» (і включати до
собівартості товарів за середнім процентом).

При застосуванні прямого методу транспортно-заготівельні витрати між
одиницями придбаних товарів розподіляють пропорційно їх вартості,
кількості або у ваговому співвідношенні.

V

¦

?

?

??f

h

j

l

n

p

r

t

v

x

z

¦

?

?

?

–??Oed

f

?

?

?

 

¬

z

|

~

?

?

?

?

?

?

?

?

?

 

¬

®

??????$????®

??????2?озрахунків за товарно-матеріальні цінності (роботи, послуги).

При відображенні в обліку бартерних операцій необхідно враховувати, на
що обмінюються товарні запаси. Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 9 «Запаси» передбачений поділ бартерних операцій на обмін
подібними чи неподібними активами.

Подібними визнаються активи, які мають однакове функціональне
призначення і однакову справедливу вартість.

Під справедливою вартістю, як зазначалося вище, розуміють суму, за якою
можна обміняти актив або погасити заборгованість по операції між
обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами. Такими сторонами
можуть бути суб’єкти підприємницької діяльності — учасники господарської
операції, які знають ринкову ціну аналогічного товару і, відповідно,
можуть наблизити до неї вартість об’єкта бартерної операції.

Подібна справедлива вартість, як прийнято в міжнародній практиці, не
повинна відрізнятися більше ніж на 10% від справедливої вартості іншого
активу, який приймає участь в обмінній операції.

Первинна вартість одиниці запасів, придбаних в результаті обміну на
подібні запаси, визнається на рівні балансової вартості переданих
запасів. Якщо балансова вартість переданих запасів перевищує їх
справедливу вартість, то первинною вартістю одержаних запасів є їх
справедлива вартість. Різниця між балансовою і справедливою вартістю
переданих запасів відноситься на витрати діяльності звітного періоду.

Так, наприклад, якщо торгове підприємство здійснює обмін подібних
товарів балансовою вартістю 10 800 грн. (справедлива вартість яких 10
000 грн.) на товар справедливою вартістю 10 000 грн., то в балансі
одержані в порядку обміну товари відображають за справедливою вартістю
(10 000 грн,), а суму різниці 800 грн. (10 800 – 10 000) — в інших
операційних витратах.

Тобто при обміні подібними активами у підприємства дохід від операції не
визнається, що передбачено Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 15 «Дохід», згідно з п. 9 якого «дохід не визнається, якщо
здійснюється обмін продукцією (товарами), роботами, послугами та іншими
активами, які є подібними за призначенням і мають однакову справедливу
вартість». Вважається, що замість одного активу було одержано еквівалент
цього активу.

Таким чином, суть бартерного обміну на подібні активи полягає у тому,
щоб одержати за вартістю рівноцінний актив, від якого в подальшому
підприємство буде мати економічну вигоду.

В господарській діяльності торгових підприємств більш поширеними є
бартерні операції по обміну неподібними активами (наприклад, обмін
товарів на бензин, запасні частини, будівельні матеріали тощо). Первинна
вартість запасів, які придбані в результаті обміну на неподібні активи,
дорівнює справедливій вартості одержаних активів.

На відміну від товарообміну подібними активами (товарами) при обміні
неподібними активами дохід по такій операції у кожного підприємства
визнається, оскільки по суті договір про обмін неподібними запасами
відрізняється від звичайної реалізації формою оплати (тобто без участі
грошових коштів).

Бартерні операції оформляються договором (контрактом), у якому товари
(роботи, послуги) що обмінюються, оцінюються за договірними
(контрактними) цінами. Ціни в контракті повинні бути збалансовані.

Датою здійснення операції вважається подія, що відбулася раніше:

або дата передачі по бартеру матеріальних цінностей (а для робіт, послуг
– дата оформлення відповідного документа, що засвідчує факт виконання
робіт, послуг),

або дата оприбуткування підприємством товарно-матеріальних цінностей,
нематеріальних активів (а для робіт, послуг – дата оформлення документа,
що засвідчує факт одержання результатів робіт, послуг).

Розділ 3. Бухгалтерський облік товарів по бартеру

В бухгалтерському обліку господарюючі суб’єкти (учасники бартерної
операції) повинні відобразити, з одного боку, передачу (реалізацію)
товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а з іншого” — процес їх
придбання (без відображення на рахунках обліку грошових коштів).

Звідси, вартість переданих товарно-матеріальних цінностей в порядку
бартерного обміну подібними запасами (товарами) відображається записом:

Д-т рах 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т рах 281 «Товари на складі».

На суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену за встановленою
ставкою до контрактної вартості товарів, роблять запис:

Д-т рах 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками»

К-т рах 641 «Розрахунки за податками».

Оприбуткування одержаних в обмін подібних активів (товарів) за
справедливою вартістю відображають записом:

Д-т рах 281 «Товари на складі»

К-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

При одержанні товарів взамін відпущених по бартеру відбувається заключна
(балансуюча) операція і підприємство набуває право на податковий кредит
з ПДВ, що в бухгалтерському обліку відображається записом:

Д-т рах 641 «Розрахунки за податками»

К-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Таблиця 1

Облік бартерних операцій по обміну подібними запасами (товарами)

п/п Зміст господарської операції

Сума, грн. Дебет рахунка

Кредит рахунка

Балансова вартість товарів, що обмінюються, дорівнює справедливій
вартості

1.

Списано за балансовою вартістю товар А, переданий в порядку бартерного
обміну 10000

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками» 281

«Товари на складі»

2.

Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену за
встановленою ставкою до контрактної вартості товарів 2000

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками»

641

«Розрахунки за податками»

3.

Оприбутковано одержаний в порядку обміну товар Б за справедливою
вартістю 10000

281

«Товари на складі»

63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

4.

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ, на яку підприємство набуло
право після останньої (заключної) операції 2000

641

«Розрахунки за податками»

63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

5.

Відображено погашення заборгованості по бартерній операції взаємним
заліком

12000

63

«Розрахунки з постачальниками, підрядчиками» 36

«Розрахунки з покупцями і замовниками»

Балансова вартість товарів, що підлягають обміну, перевищує їх
справедливу вартість (справедлива вартість — 8000 грн.)

1.

Списано за балансовою вартістю товари А, передані по бартерному обміну

10000

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками» 281

«Товари на складі»

2.

Відображено суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену за
встановленою ставкою до справедливої вартості 1600

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками» 641

«Розрахунки за податками»

3.

Оприбутковано товари А, одержані в обмін, за справедливою вартістю

8000

281

«Товари на складі»

63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

4.

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ

1600

641

«Розрахунки за податками» 63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

5. Відображено погашення заборгованості по бартерній операції взаємним
заліком

9600

63

«Розрахунки з

постачальниками її під-

рядчиками» 36

«Розрахунки з

покупцями і

замовниками»

6.

Списано суму різниці між балансовою і справедливою вартістю, переданих
в порядку обміну товарів на витрати звітного періоду

902

«Собівартість реалізованих ‘ товарів»

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками»

2000

Оскільки бартерні операції є натуральним товарообміном, при якому
кількість одного або кількох товарів обмінюється на еквівалентну за
контрактними цінами вартість інших товарів (робіт, послуг), то
заборгованість одного підприємства (учасника бартерної операції)
погашається взаємним заліком -іншому, що оформляється записом:

Д-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

К-т рах 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Приклад відображення в обліку бартерної операції при обміні подібними
запасами (товарами) наведено в табл. 1.

Як зазначалось, при товарообміні неподібними запасами (товарами) дохід
по такій операції визнається у кожного підприємства (учасника бартерної
операції), оскільки операція розглядається як реалізація товарів без
грошових розрахунків. У цьому випадку товарообмінні операції в
бухгалтерському обліку відображаються в такому порядку (табл. 2).

Таблиця 2

Облік бартерних операцій з обміну неподібними запасами

№ п/п

Зміст господарської операції

Сума, три.

Дебет рахунка

Кредит рахунка

1.

Договірну (контрактну) вартість переданих по бартеру товарів А в обмін
на неподібні запаси визнано доходом від реалізації 10000

36

«Розрахунки з покупцями і замовниками» 702

«Дохід від реалізації товарів»

2.

Відображено суму, податкового зобов’язання з ПДВ, визначену за
встановленою ставкою до суми доходу 2000

702

«Дохід від реалізації товарів» 641

«Розрахунки за податками»

3.

Списано передані по бартеру товари А за балансовою (покупною) вартістю

7200

902

«Собівартість реалізованих товарів» 281

«Товари на складі»

4.

Оприбутковано неподібні запаси (нафтопродукти, .запасні частини та
ін.), одержані в порядку обміну, за справедливою вартістю 8000

20

«Виробничі запаси»

63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

5.

Відображено суму податкового кредиту з ПДВ 2000

641

«Розрахунки за податками» 63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

6.

Відображено погашення заборгованості по бартерній операції взаємним
заліком

10000

63

«Розрахунки з постачальниками і підрядчиками» 36

«Розрахунки з покупцями і замовниками»

7.

Списано на фінансові результати а) суму чистого доходу по бартерній
операції (без ПДВ) 8000

702

«Дохід від реалізації товарів» 791

«Результат

операційної діяльності»

6) собівартість реалізованих в порядку бартерного обміну

товарів 7200

791

«Результат операційної діяльності» 902

«Собівартість реалізованих товарів»

Треба зауважити, що до 01.02.2000 р., оскільки в обох учасників
бартерної операції — як у того, що передає товари — постачальника, так і
в того, що одержує ці товари — покупця, одночасно виникали податкові
зобов’язання з ПДВ, а право на податковий кредит обидві сторони набували
тільки після здійснення останньої (заключної) операції, то це впливало
па фінансовий стан підприємства: бартерні операції здійснювалися без
участі у розрахунках грошових коштів, а ПДВ до бюджету треба було
сплачувати грішми.

ВИСНОВКИ

Методологічні основи формування в бухгалтерському обліку інформації про
запаси і розкриття її у фінансовій звітності регламентуються Положенням
(стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Згідно з зазначеним
Положенням запаси визнаються активом, якщо: існує ймовірність того, що
підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов’язані з їх
використанням; їх вартість може бути достовірно визначена.

Відповідно до визначення поняття бартерної операції, що дається в Законі
України «Про регулювання товарообмінних (бартерних) операцій у галузі
зовнішньоекономічної діяльності» від 23 грудня 1998 р. № 351-ХІУ,
товарообмінна (бартерна) операція у галузі зовнішньоекономічної
діяльності — це один із видів експортно-імпортних операцій, оформлених
бартерним договором або договором зі змішаною формою оплати, яким
часткова оплата експортних (імпортних) поставок передбачена в
натуральній формі, між суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності України
та іноземним суб’єктом господарської діяльності, що передбачає
збалансований за вартістю обмін товарами, роботами, послугами у
будь-якому поєднанні, не опосередкований рухом коштів у готівковій або
безготівковій формі.

При відображенні в обліку бартерних операцій необхідно враховувати, на
що обмінюються товарні запаси. Положенням (стандартом) бухгалтерського
обліку 9 «Запаси» передбачений поділ бартерних операцій на обмін
подібними чи неподібними активами. Подібними визнаються активи, які
мають однакове функціональне призначення і однакову справедливу
вартість. Суть бартерного обміну на подібні активи полягає у тому, щоб
одержати за вартістю рівноцінний актив, від якого в подальшому
підприємство буде мати економічну вигоду. В господарській діяльності
торгових підприємств більш поширеними є бартерні операції по обміну
неподібними активами (наприклад, обмін товарів на бензин, запасні
частини, будівельні матеріали тощо). Первинна вартість запасів, які
придбані в результаті обміну на неподібні активи, дорівнює справедливій
вартості одержаних активів.

На відміну від товарообміну подібними активами (товарами) при обміні
неподібними активами дохід по такій операції у кожного підприємства
визнається, оскільки по суті договір про обмін неподібними запасами
відрізняється від звичайної реалізації формою оплати (тобто без участі
грошових коштів).

В бухгалтерському обліку господарюючі суб’єкти (учасники бартерної
операції) повинні відобразити, з одного боку, передачу (реалізацію)
товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), а з іншого” — процес їх
придбання (без відображення на рахунках обліку грошових коштів). Звідси,
вартість переданих товарно-матеріальних цінностей в порядку бартерного
обміну подібними запасами (товарами) відображається записом: Д-т рах 36
«Розрахунки з покупцями і замовниками», К-т рах 281 «Товари на складі».
На суму податкового зобов’язання з ПДВ, визначену за встановленою
ставкою до контрактної вартості товарів, роблять запис: Д-т рах 36
«Розрахунки з покупцями і замовниками», К-т рах 641 «Розрахунки за
податками». Оприбуткування одержаних в обмін подібних активів (товарів)
за справедливою вартістю відображають записом: Д-т рах 281 «Товари на
складі», К-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками». При
одержанні товарів взамін відпущених по бартеру відбувається заключна
(балансуюча) операція і підприємство набуває право на податковий кредит
з ПДВ, що в бухгалтерському обліку відображається записом: Д-т рах 641
«Розрахунки за податками», К-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і
підрядчиками». Оскільки бартерні операції є натуральним товарообміном,
при якому кількість одного або кількох товарів обмінюється на
еквівалентну за контрактними цінами вартість інших товарів (робіт,
послуг), то заборгованість одного підприємства (учасника бартерної
операції) погашається взаємним заліком – іншому, що оформляється
записом: Д-т рах 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», К-т
рах 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Список використаної літератури

Закон України від 16.07.99 р. № 996-ХР/ «Про бухгалтерський облік та
фінансову звітність»

Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів,
товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та
розрахунків, затверджена наказом Міністерства фінансів України від
11.08.94 р. № 69

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до
фінансової звітності», затверджене наказом Міністерства фінансів України
від 31.03.99 р. № 87, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
21.06.99 р. № 391/3684

Положения (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 02.11.99 р. № 751/4044

Положения (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене
наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318,
зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19.01.2000р. № 27/4248

План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і
господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом
Міністерства фінансів України від 30.11.99 р. № 291, зареєстрованим у
Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. № 89

Положения про документальне забезпечення записів у бухгалтерському
обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95
р. № 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. №
168/704

Бухгалтерський облік у торгівлі / Н. М. Грабова, В. М. Домбровський; За
ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2004.

Грабова Н.М., Кривоноса Ю.Г. Облік основних господарських операцій в
бухгалтерських проводках. – К.: А.С.К., 2002.

Грабова Н.Н., Добровский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и
торговых предприятиях, 2000 / Под ред. Н. В. Кужельного – К.: А.С.К ,
2000.

Марочкіна А.М. Бухгалтерський облік за Національними стандартами. —
Харків: Торсінг, 2002.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002.

Цивільне право України: Академічний курс: У двох томах / За заг. ред Я
М. Шевченко. — Т.І. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін
Юре» 2003.

Цивільне право України: Академічний курс: У двох томах / За заг. ред Я
М. Шевченко. — Т.І. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін
Юре» 2003. – С. 36-38.

Цивільне право України: Академічний курс: У двох томах / За заг. ред Я
М. Шевченко. — Т.І. Загальна частина. — К.: Концерн «Видавничий Дім «Ін
Юре» 2003. – С. 39.

Бухгалтерський облік у торгівлі / Н. М. Грабова, В. М. Домбровський; За
ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2004. – С. 167-168.

Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України.
— К.: АСК, 2002. – С. 284.

Бухгалтерський облік у торгівлі / Н. М. Грабова, В. М. Домбровський; За
ред. М. В. Кужельного. – К.: А.С.К., 2004. – С. 213-215.

PAGE

PAGE 3

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020