Реферат на тему:
“Єгипет”
(економіко-географічна характеристика)
Єгипет – держава на північному сході Африки та Синайського півострова
в Азії (близько 6% території). Єгипту належать також кілька невеликих
островів у Суецькій затоці та Червоному морі. На півночі країна
омивається Середземним морем, на сході – Червоним морем. На заході межує
з Лівією, на півдні – з Суданом, на північному сході – з Ізраїлем. З
лютого 1958 року по вересень 1961 року входив до складу Об’єднаної
Арабської Республіки (федерації з Сирією). Після виходу Сирії з
федерації упродовж 10 років зберігав колишню назву.
Офіційна назва – Арабська Республіка Єгипет (АРЄ) – Jumhuriyah
Misr al Arabiyah). Єгипет – республіка.
Географічне положення – розташована на північному сході Африки і
частково Азії (Синайський півострів).
Адміністративний поділ – 26 губернаторств (мухафаз),
губернаторства діляться на округи (маркази), округи – на райони (нахії).
Територія – 1001,4 тис. кв. км.
Населення – 67,9 млн. осіб (станом на 2002 рік).
Державна релігія – іслам.
Столиця – Каїр (Cairo). Населення столиці з передмістями (станом
на початок 2002 року) становить понад 16 млн. жителів.
Найбільші міста країни: Олександрія, Порт-Саїд, Луксор, Ель-Файюм,
Асуан.
Офіційна мова – арабська.
Національне свято: День революції – 23 липня (1952).
Державний прапор Єгипту складається з трьох рівних горизонтальних
смуг: червоної (зверху), білої і чорної. У центрі білої смуги зображена
національна емблема (щит, на якому зображений золотий орел, який тримає
сувій з назвою країни арабською мовою).
Перший національний прапор Єгипту був прийнятий відповідно до
Королівського Декрету в 1923 році, коли Єгипет здобув умовну
незалежність від Великобританії в 1922 році. Прапор був зеленого кольору
з білим півмісяцем і трьома зірками посередині. У 1958 році
президентським декретом був затверджений новий прапор для Об’єднаної
Арабської Республіки, яка тоді об’єднувала Сирію і Єгипет. Новий прапор
містив три кольори – червоний, білий з двома зеленими зірками посередині
і чорний. У 1972 році зірки були замінені золотим яструбом. У 1984 році
яструб був замінений золотим орлом. Червоний колір прапора
співвідноситься з часовим відрізком до 1952 року, коли при владі
перебували військові. У той час Єгипет воював проти Британського
диктату. Білий символізує революцію 1952 року, яка поклала край монархії
без кровопролиття. Чорний колір означає припинення правління Британії
над Єгиптом.
Грошова одиниця – єгипетський фунт = 100 піастрів.
Членство в міжнародних організаціях: СОТ, ЛАД, МБРР, МВФ, МФЧХ,
ООН, ОАЄ.
Економіка Єгипту
Організація виробництва
У змішаній економіці Єгипту домінуюча роль як і раніше належить
державному сектору, який поступово скорочується у зв’язку з реалізацією
програми реформування економіки і триваючим процесом приватизації
колишніх державних підприємств. Приватний сектор економіки включає
більшу частину сільськогосподарського виробництва, дрібні установи,
пов’язані з торгівлею та обслуговуванням, і невеликі ремісничі
виробництва з штатом менше 10 осіб, які спеціалізуються в основному на
виробництві тканин, продуктів харчування, меблів, шкіряної галантереї і
металовиробів. Широкомасштабне промислове виробництво, транспорт і
зв’язок, торгівля і банківська справа з 1960-х років включені в
державний сектор економіки. У власності держави знаходяться понад 200
великих промислових підприємств, на яких виробляється дві третини всієї
товарної промислової продукції і зайнято близько половини всіх
промислових робітників.
У 1991р. за рекомендацією МВФ уряд приступив до реалізації
програми реструктуризації економіки. Ця програма включала лібералізацію
відсоткових ставок, діяльності валютних бірж і цін та введення єдиного
податку з продажу.
Національний доход
У 1999р. валовий внутрішній продукт (ВВП) Єгипту оцінювався в 200
млрд. дол. США (з них 17% припадало на сільське господарство, 32% –
промислове виробництво, 51% – сферу послуг). Спостерігався швидкий
розвиток економіки: у 1995/1996 фінансовому році реальний щорічний ріст
ВВП досяг 5% і тримався на цьому рівні аж до 1999 (у 1991/1992 він
становив всього 1,9%). У 1996р. частка ВВП на душу населення збільшилася
до 3000 дол. США. Обсяг інвестицій станом на 1997р. (17% ВВП) був нижче
середнього для країн, які розвиваються (26%).
Трудові ресурси
У 1999р. трудові ресурси Єгипту оцінювалися в 19 млн. осіб. Більш
як третина з них зайнята в сільському господарстві.
Єгипет має велику кількість кваліфікованих робочих різних
спеціальностей, але багато з них хотіли б мати високооплачувану роботу
за кордоном. За кордоном також працює багато робітників низької
кваліфікації. Безробітними є приблизно 12% працездатного населення.
Традиційно єгиптяни працювали переважно у державному секторі.
Однак після початку впровадження в життя програми приватизації і
підтримки приватного сектора держава виявилася не в стані забезпечити
робітників місцями. Неформальний сектор – важливе джерело створення
робочих місць (в основному у містах), щороку збільшувався на 2,8% і
забезпечив роботою приблизно 40% трудових ресурсів, незайнятих у
сільськогосподарському виробництві. Постійно зростала в економіці і
частка приватного сектора – з 50% в середині 1970-х років до 65% у 1996.
У нинішній час на приватний сектор припадає близько половини загального
обсягу інвестицій, що забезпечує його швидкий розвиток.
Енергетика
Єгипет.
Висотна Асуанська плотина
Головним енергетичним ресурсом є нафта, що добувається в країні.
Інші джерела – місцевий природний газ і гідроелектроенергія, що
виробляється на двох ГЕС в районі Асуана. Приблизно три чверті
електроенергії виробляється на теплових електростанціях, які працюють на
викопному паливі, а п’ята частина припадає на ГЕС. У 1998р. в Єгипті
було вироблено 63 млрд. квт/г електроенергії. Ця галузь цілком
забезпечує внутрішні енергетичні потреби.
Гірничовидобувна промисловість
У Єгипті мало корисних копалин. Виняток становлять нафта і
природний газ. Більша частина нафти споживається всередині країни. З
1983 по 1996р. щорічне виробництво сирої нафти збільшилося з 32,2 до 45
млн. т, виробництво природного газу за цей же період зросло більше ніж у
4 рази – з 2,6 до 11,3 млн. т. Країна має значні запаси будівельних
матеріалів – піску, каменю і гравію, гіпсу і вапняку. В оазисі Бахарія
ведеться розробка залізної руди. У невеликому обсязі розробляються
багаті поклади фосфоритів західного узбережжя Червоного моря, а на
території Синайського п-ова – марганцю.
Обробна промисловість
Незважаючи на постійні зусилля уряду щодо диверсифікованості
промисловості, в середині 1980-х років в економіці провідні позиції
зберігало виробництво споживчих товарів, насамперед текстильних і
продовольчих. У кінці 1990-х років на перший план вийшли нафтовидобувна
і нафтопереробна промисловість, за ними йшли харчова, текстильна і
металургійна промисловість. Базові галузі промисловості зосереджені в
державному секторі. Розвиток електротехнічної промисловості і
машинобудування базується на складанні виробів з готових деталей. На
підприємствах Єгипту складаються такі товари тривалого користування, як
холодильники і телевізори, легкові і вантажні автомобілі, автобуси і
трактори. Досить високою ефективністю відрізняються державні
підприємства з випуску цементу і фосфатів. Металургійні комбінати мають
низьку продуктивність.
Сільське господарство
До початку процесу індустріалізації в 1960-х роках сільське
господарство відігравало домінуючу роль в економіці Єгипту, і навіть у
наші дні в ньому ще зайнято приблизно 40% трудових ресурсів. До 1970-х
років найважливішою статтею експорту Єгипту була бавовна, потім
лідерство перейшло до нафти, яка зберігає провідну роль у національному
експорті. У 1992р. частка нафти в експорті становила 51%.
Майже всі оброблювані землі в Єгипті знаходяться в долині Нілу.
Родючі алювіальні ґрунти разом з тривалою інсоляцією (освітлення
сонячним промінням) створюють винятково сприятливі умови для вирощування
різноманітних сільськогосподарських культур.
Розміри традиційних селянських господарств невеликі. Приблизно дві
третини всіх сільськогосподарських угідь становлять господарства по 2 га
кожне. Як правило, земля належить селянину, який її обробляє. Багато
господарств здаються в оренду, і орендар розраховується з власником або
грошима, або в натуральній формі – частиною врожаю. Більшість робіт на
полях виконується самим власником ділянки і членами його родини, але в
жнива, наприклад у пору збирання бавовни, навіть невеликі господарства
відчувають потребу у найманні додаткової робочої сили. Деякі великі
господарства спеціалізуються на вирощуванні овочів і фруктів. Більша
частина господарств входить у державні кооперативи.
Майже в усіх господарствах розводять: буйволів, які
використовуються як тяглова сила при будівництві іригаційних споруджень,
велику рогату худобу для виробництва молочної продукції.
Реформування сільськогосподарського сектора економіки почалося в
1986р. У 1995р. державою контролювалися лише ціни на бавовну і цукрову
тростину. Єгипет найбільш конкурентоздатний у виробництві таких культур,
як томати, пшениця, бавовна, рис, картопля, кукурудза, бобові, цукровий
буряк і фрукти. Рівень самозабезпечення пшеницею до 1995 зріс до 50%.
Транспорт
Рівнинний характер рельєфу Єгипту і концентрація населення в
долині і дельті Нілу дозволили відносно легко вирішити завдання
транспортного сполучення.
У 1996р. в Єгипті було 64 тис. км автомобільних доріг, з них
приблизно 50 тис. км з твердим покриттям. Завдяки сухому м’якому клімату
можна без особливих витрат підтримувати дорожню мережу, і велика частина
вантажних перевезень у країні здійснюється автотранспортом. В Єгипті є
два міжнародних аеропорти – в Каїрі і Луксорі та 88 аеропортів для
внутрішніх авіаперевезень. В 71-му аеропорті злітно-посадочні смуги
мають тверде покриття. Крім того, діють два аеропорти з обслуговування
вертольотів. Автопарк Єгипту налічував 1280 тис. легкових автомобілів і
423,3 тис. автобусів.
Головні морські порти країни – Олександрія, Суец і Порт-Саїд.
Ефективно працює керований державною компанією Суецький канал. Після
ліквідації наслідків єгипетсько-ізраїльської війни були проведені роботи
з розширення і поглиблення каналу, що зробило його доступним для
супертанкерів.
Зовнішньоекономічні зв’язки
У результаті помітного скорочення експорту торговельний баланс
країни постійно зіштовхується з великим дефіцитом. З 1991 по 1994
експорт, не пов’язаний з нафтою і нафтопродуктами, зменшився на 20%. У
1998 експортні надходження становили 3 млрд. дол., а витрати на імпорт –
15,5 млрд. Основні статті експорту – нафта і нафтопродукти, бавовна і
текстиль, різні сільськогосподарські культури (рис, картопля, фрукти та
овочі). Головні статті імпорту – продовольчі товари (30% загальної
вартості), машини й устаткування, а також широкий набір інших
промислових товарів – від цементу до автомобілів. На закупівлю
продовольства за кордоном витрачаються майже всі надходження від продажу
нафти.
Фінанси і банківська діяльність
У 1950-1960-х роках понад 90% всіх банківських активів належали
чотирьом державним банкам. Всі вони контролювалися Центральним банком
Єгипту, що здійснював емісію грошової одиниці країни – єгипетського
фунта. В 1970-х роках, при Садаті, чотири великих банки створили змішані
банки, в яких частка акцій закордонних інвесторів не перевищувала 49%.
Такі банки отримали право здійснювати фінансові операції в іноземній
валюті. Імпортери іноземних товарів отримали дозвіл тримати валютні
рахунки в єгипетських банках. Щоб стимулювати єгиптян, які працювали за
кордоном, зберігати накопичення в єгипетських банках, була розроблена
система заохочення таких вкладників. Нововведення сприяли розширенню
джерела кредитування, полегшили інвестування в національну
промисловість, але одночасно сприяли росту інфляції, темпи якої в
середині 1980-х років становили 25-30% у рік.
Завдяки зусиллям щодо стабілізації макроекономіки, здійсненим на
початку 1990-х років, темпи інфляції з 1992 по 1996 знизилися з 21,1% до
7,2%, а в 1999 становили 3,7%. Програму реформування економіки було
поширено і на банківський сектор. У нинішній час в Єгипті допускається
діяльність банків з 100-відсотковим іноземним капіталом, яким дозволено
здійснювати банківські операції як у місцевій, так і в іноземній валюті.
У 1990-х роках в Єгипті функціонувало понад 80 комерційних, ділових і
спеціалізованих банків.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
