.

Ефективність використання оборотних фондів(реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
0 3502
Скачать документ

4. Ефективність використання оборотних фондів

Раціональне та економне витрачання окремих елементів оборотних фондів
підприємств має неабияке економічне значення. Це зумовлюється постійним
збільшенням абсолютного споживання сировини, матеріалів, енергії для
виробництва продукції в різних галузях народного господарства,
переважаючою часткою матеріальних витрат у загальній її вартості.
Економія матеріальних ресурсів, що характеризується зниженням абсолютної
та питомої витрати окремих видів ресурсів, дає змогу з такої самої
кількості сировини й матеріалів виготовляти більше продукції без
додаткових затрат суспільної праці, підвищувати ефективність виробництва
в цілому на кожному підприємстві.

Для вимірювання ступеня ефективності використання оборотних фондів існує
відповідна система техніко-економічних показників.

На підприємствах тих галузей, що переробляють первинну сировину,
застосовують показник (коефіцієнт) виходу або видобутку готової
продукції з вихідної сировини. Наприклад, на підприємстві кольорової
металургії таким показником служить коефіцієнт видобутку міді з руди, а
на цукровому заводі — вихід цукру з буряків. На підприємствах окремих
галузей народного господарства показником ефективності використання
сировинних ресурсів є витрата сировини на одиницю готової продукції.
Так, на комбінатах (заводах) чорної металургії застосовується показник
витрати сировини (залізної руди, вугільного коксу, флюсів) на одну тонну
чавуну, а на підприємстві з виробництва мінеральних добрив — витрати
сірчаної кислоти на тонну суперфосфату тощо.

На підприємствах обробної промисловості для цієї мети застосовують
коефіцієнт використання матеріалів, тобто відношення чистої ваги (маси)
виробу до норми або фактичної витрати конструкційного матеріалу. Для
окремих видів матеріалів розраховують такі показники, як коефіцієнт
використання площі матеріалу (листовий прокат, тканина, шкіра),
коефіцієнт використання об’єму матеріалу (деревина) тощо.

Ефективніше використання оборотних фондів передбачає передовсім
розв’язання конкретних завдань з економії сировини, матеріалів, палива,
електроенергії. Заведено розрізняти джерела і шляхи економії
матеріальних ресурсів. Джерела економії показують, за рахунок чого можна
досягти економії ресурсів, а шляхи економії — як саме, за допомогою яких
заходів можна заощаджувати ті чи ті види матеріальних ресурсів. З усієї
сукупності можливих заходів щодо економії матеріальних ресурсів слід
виокремлювати виробничо-технічні та організаційно-економічні (рис.1).

Найбільші резерви підвищення рівня ефективного використання важливих
видів матеріальних ресурсів зв’язано з комплексною переробкою сировини
та широким застосуванням вторинних ресурсів.

Комплексна переробка сировини — це процес її промислової переробки,
результатом якого є добування з вихідної сировини всіх корисних
компонентів та їх повне використання, включаючи й технологічні відходи.
Економічна доцільність комплексної переробки сировини зумовлена великою
цінністю так званої попутної продукції, що міститься у вихідній
сировині. Наприклад, за добування природного газу побіжними продуктами є
конденсати, гелій, сірка;

нафти — горючий газ, сірка, йод, бром; мідної, мідно-колчеданової та
мідно-цинкової руди — цинк (до 7%), залізо (понад 30%), сірка (до 45%),
а також свинець, кобальт, молібден, золото, срібло та інші метали в
кількості, яка забезпечує їхнє рентабельне видобування.

Значна частка побіжних продуктів у загальному обсязі продукції, що
виробляється, свідчить про економічну доцільність комплексної переробки
вихідної сировини на підприємствах відповідних галузей народного
господарства. Наприклад, понад 30% виробництва різних видів хімічної
продукції зосереджено на підприємствах кольорової та чорної металургії,
10% — на підприємствах целюлозно-паперової промисловості.

Незважаючи на достатній рівень ефективності такого методу переробки
вихідної сировини досягнутий ступінь комплексності її використання на
більшості підприємств України не відповідає сучасним вимогам. Коефіцієнт
використання багатьох видів комплексної сировини протягом останніх років
тримається на рівні не більше 50—60%.

Вторинні матеріальні ресурси — це залишки сировини (матеріалів), відходи
виробництва і споживання, які можуть бути повторно використані для
виготовлення продукції. За ознакою утворення вони поділяються на дві
основні групи — відходи виробництва та відходи споживання.

До відходів виробництва включають: залишки сировини й матеріалів, що
значною мірою втратили свою первісну споживну вартість (обрізки
матеріалів, металева стружка, відпрацьовані каталізатори, технічне
масло, жом, меляса, макуха, костриця тощо);

побічні та побіжні продукти переробки вихідної сировини, які
технологічно неминучі (різні види шлаку, лігнін, побіжні гази, пуста
порода тощо). Відходи споживання охоплюють відходи: виробничого
споживання (різні цілком зношені елементи засобів виробництва — брухт,
гума, тара тощо) і побутового споживання (непридатні речі домашнього
вжитку, зношені взуття та одяг, макулатура тощо).

За обсягом і цінністю найбільш важливе значення для промислового
виробництва мають різноманітні вторинні метали, що утворюються у вигляді
амортизаційного брухту і так званого оборотного металу (металева
стружка, відходи ливарного виробництва). Їхня частка в загальному
матеріально-сировинному балансі сталеплавильного виробництва становить
понад 45%. Проте масштаби використання вторинних матеріальних ресурсів
на підприємствах відповідних галузей промисловості України аж ніяк не
можна визнати задовільними. Особливо це стосується побутових відходів.
Наприклад, частка паперової макулатури у загальному обсязі сировини для
виготовлення паперу й картону становить нині трохи більше 20%, що майже
в 2—2,5 рази нижче за технологічно можливий та економічно доцільний
рівень.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020