Новонароджена
дитина
Тема: Новонароджена дитина.
Ознакою доношення дитини є вагітність, що триває 38-40 тижнів. Показники
фізичного розвитку новонародженого залежать від багатьох причин: стану
здоров’я матері, її харчування, перебігу вагітності, статі дитини. Тому
маса і довжина її тіла мають широкі границі: від 2500 г і вище (в
середньому 3200г) і від 45 до 58-60 см (в середньому 52 см).
Окружність голови (34-36 см) дещо більша від окружності грудної клітки
(32-34 см). Для характеристики новонароджених дітей існує поняття
зрілість. Зріла доношена дитина голосно кричить і активно чи добре
утримує тепло. Вона робить активні рухи, в неї виражений м’язовий тонус,
є такі фізіологічні рефлекси як рефлекс ссання і ковтання, рефлекс
автоматичного ходіння – новонароджений переступає з ноги на ногу якщо
його тримати у вертикальному положенні.
Шкіра у новонародженого гладенька, еластична, дещо набрякла,
гіперемійована і покрита шаром сирнистого мастила. Тонким і ніжним є
епідермальним шар. Сполучна тканина слабо розвинена, кількість м’язових
волоконець незначна, зате шкіра дуже васкумеризована. У ній добре
розвинені сальні залози і погано потові. Шкіра новонародженого має
підвищену вразливість і понижену захисну функцію, тому через неї в
організм легко проникає будь-яка інфекція. Шкіра є органом дихання і має
добре виражені видільні властивості. Через шкіру дитина відчуває тепло і
холод, дотик і біль.
Підшкірний жировий шар відкладається протягом двох місяців перед
народженням і як правило, у доношених дітей добре виражений.
М’язова система не досить розвинена, особливо на кінцівках.
Спостерігається значна гіпертонія м’язів. Переважує тонус згиначів, що
надає дитині характерної пози.
Нервова система у новонароджених як морфологічно так і функціонально ще
незріла, проте під впливом зовнішніх умов, вона постійно диференціюється
і вдосконалюється. Це певним чином позначається на рості і розвитку
дитини. Головний мозок дитини порівняно з мозком дорослого відносно
великий і важкий. Маса його становить 350-400 г. Кора великих півкуль
тонка, борозни неглибокі, не завжди чітко виражені. Сіра речовина мозку
не досить відмежована від білої.
Органи відчуття у новонароджених недосконалі. Проте смак вони
розпізнають добре. Від солодкого дитина заспокоюється, облизує губи і
робить ковтальні рухи від гіркого і кислого, вона стає неспокійною. Нюх
розвинений слабо, дотик відчуває добре. Що до зору, то вона сприймає
тільки світло. Некоординовані рухи очей зумовлюють фізіологічну
косоокість.
Органи дихання. Ніс у новонароджених малий, хрящі його м’які, ходи
звужені (слизова оболонка ніжна, добре васкусеризована, а тому дуже
уразлива і швидко набухає, що утруждає дихання носом). Додаткові пазухи
носа недорозвинуті. Слухова труба коротка і широка, розміщена
горизонтально. Горло, гортань, трахея і бронхи вузькі з м’якими хрящами
і слаборозвиненою еластичною тканиною. Їхня слизова оболонка ніжна, а
добре вираженим кровопостачанням. Грудна клітка бочкоподібна, ребра
м’які, піддатливі, розміщені горизонтально. Роздвоєння і трахеї на рівні
ІІІ – ІV грудних хребців. Бронхи відносно вузькі. Легені мають густу
капілярну сітку і малоеластичної тканини. Нижня межа їх знаходиться
вище, ніж у грудних дітей, що пов’язано з високим розміщенням діафрагми.
Органи дихання починають функціонувати з моменту народження. Поява
першого вдиху зумовлена комплексом чинників, які збуджують центр
дихання. Після народження у крові підвищується вміст вуглекислоти до
4,5-5,3 к Па, тиск кисню знижений до 4,5-5,3 к Па (35-40 мм рт.ст.) що
призводить до метаболічного ацидозу. Правильне ритмічне дихання (40-60
дихань за 1 хв). Механізм заповнення повітрям легень полягає у
виникненні після першого вдиху негативного присисного тиску. Далі
встановлюється позитивний тиск, який призводить до активного видиху.
Об’єм кожного вдиху становить 15-20 см3. Насичення крові киснем у перший
день життя 64-92%, на 7-й день воно зростає до 87-97%.
Рефлекси: добре розвинуті безумовні рефлекси переважають згиначі. Вся
шкіра після народження покрита сировидною маскою. Рухи у дітей
безпосередні, хаотичні.
Стани визначають по шкалі Ангор
є добрий
задовільний
незадовільний
Шкала Абгар включає 5 ознак по 2 бали (10 балів):
Пульс 130-150
Дихання 40-60
М’язевий тонус згиначі
Рефлекси добре розвинуті
Колір шкіри рожевий
7-4 бали задовільний 10-8 добрий
3 і нище – незадовільний стан
Вимірювання маси тіла дітей віком до 2 років. Проводять на спеціальних
горизонтальних вагах, а понад 2 роки – на звичайних вертикальних
медичних вагах. Зважування дітей проводять завжди в один і той самий
час, краще зранку перед сніданком. Частота зважування залежить від віку
дитини. Дітей до 1р. зважують щомісячно, а потім 1 раз через кожні 3
місяці. Зважують дітей переважно роздягнутими.
Ріст. Дитина знімає взуття і стає спиною до стінки зростоміра торкаючись
її п’ятами, сідницями, лопатками і потилицею. Голівка трохи нахилена –
так, щоб кут очей та отвір зовнішнього слухового ходу були на
горизонтальному рівні.
Планшетку опускають, поки вона не торкнеться до голови дитини. Зріст
дитини вимірюють зранку 1-2 рази на рік.
Вимірювання окружності грудей. Здійснюють за допомогою сантиметрової
стрічки. Її кладуть на груди на рівні сосків, ззаду на рівні нижніх
кутів лопаток. При цьому руки дитини повинні бути опущені, дихання
спокійне.
Вимірювання окружності голови. Проводять за допомогою сантиметрової
стрічки. Спереду її накладають на лоб дитини на рівні надбрівних дуг,
ззаду на потиличний горбок. Дані антропометрії записують в історію
розвитку дитини і результати повідомляють батькам. Для оцінки фізичного
нервово-психічного розвитку дитини необхідно порівняти її
антропометричні дані з фізіологічною нормою зі стандартами для кожної
вікової групи, а також визначити її рухову активність, активність
поведінки, загальний стан, розвиток рефлексів, мови.
Вимірювання артеріального тиску. Проводять методом сорігмоманометрії,
запропонованим російським вченим лікарем Коротковим. АТ вимірюють у
міліметрах ртутного стовпчика. Для визначення АТ треба мати
стетофонендоскоп і сфігмоманометр зі спеціальними вузькими манжетками
для дітей. розміри манжетки мають бути для дітей віком до 1 року – 3,5-7
см, до 2 років – 4,5-9 см. манжетку накладають на плече так, щоб
ліктьовий згин залишався вільним. Гумовим балончиком надувають повітря
до моменту зникнення пульсу на артерії. Надалі поступово рівень на шкалі
на момент появи тонів і потім у момент їх зникнення.
Визначення частоти пульсу. Визначення частоти пульсу проводять у
спокійному стані дитини. Під час обстеження необхідно зручно покласти
або посадити дитину. Медична сестра також повинна знайти зручну позу.
Правою рукою – кінчиками ІІ – V пальців треба знайти пульс на променевій
артерії і підрахувати кількість пульсових ударів протягом 0,5 хв. ще
визначають частоту пульсу на стегновій і сонній артерії, а також у
ділянці незакритого великого тім’ячка.
Частота дихальних рухів і пульсу залежно від віку.
Вік Частота дихальних рухів за 1 хв Вік Частота пульсу
за 1 хв
0-6 міс 40-60 0-6 міс 120-140
6 35-40 До 1 року 120-125
12 30-35 1-2 роки 110-115
5-6 років 25 2-3 105-110
15 20 3-7 90-105
Більше 16 8-12 75-80
Більше 12 років 70-75
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
