Реферат
на тему:
“Рух – запорука здоров’я”
Рух стимулює роботу всіх органів і систем людського організму, особливо
кровообігу, поліпшує забезпечення організму киснем і прискорює обмінні
процеси.
Фізичне виховання дітей є складовою частиною загального виховання. Його
можна назвати головним у зміцненні здоров’я. Досягненні всебічного
фізичного розвитку, підвищенні розумової та фізичної працездатності.
В наш час, в епоху науково-технічного прогресу, коли зросли навантаження
в школі, рухова активність (гіпокінезія) призводить до вкрай негативних
наслідків для здоров’я. Особливо погано вона впливає на діяльність
центральної нервової, серцево-судинної та дихальної систем. Іноді
гіпокінезія спричиняє ожиріння у дітей.
Користь для фізичних вправ безперечна, але важливо пам’ятати, що фізичні
навантаження слід дозувати. Вони повинні враховувати загальний стан
організму. Людям із хронічними захворюваннями, перед початком занять
фізкультурою чи процедурами загартовування слід порадитися з лікарем.
Недостатність рухової активності погано позначається на фізичному та
розумовому розвитку учнів. Не розумова праця завдає шкоди, а незначна
рухливість, з якою вона пов’язана.
Наукові спостереження останніх років доводять, що дефіцит рухів
призводить до різних змін в організмі. Відомо, що особи, які довго
ведуть малорухливий спосіб життя, частіше хворіють (особливо на
сечокам’яну хворобу).
Обмеження м’язової діяльності протягом 2—6 тиж. у спортсменів призводить
до дистрофічних і деструктивних змін м’язових волокон. Гіпокінезія
здорової людини зменшує мінеральну насиченість і підвищує виділення
кальцію з організму. У дітей настають зміни у серцево-судинній системі.
Наші спостереження показали, що в кінці навчального тижня у школярів
молодшого віку прискорюється пульс, З’являються несприятливі реакції на
фізичне навантаження. При систематичному виконанні фізичних вправ і
активному відпочинку на свіжому повітрі частота серцевих скорочень
протягом тижня істотно не змінюється.
Довготривала обмеженість рухів — один із факторів і патологічного стану,
який нині ще вичерпно не досліджений. Більшість спостережень її впливу
на організм проведено на тваринах, у дорослих людей і мало — у дітей.
Але й так зрозуміло, що на організмі, який росте, дефіцит рухів та
м’язової діяльності позначається ще більше. Численні експерименти
показують, що без руху починаються процеси відмирання, атрофії, тобто
явища часткової смерті у живому організмі. Якщо машина (нежива матерія)
зношується від роботи і стає непридатною, то живий організм створюється,
формується, удосконалюється тільки при функціональному навантаженні, бо
живій матерії властиво відновлюватися у час відпочинку за допомогою
речовин, які вона одержує від зовнішнього світу з їжею. У живому
організмі постійно відбувається обмін речовин, а в машині його немає.
Довгий час вважали, що відновлення здійснюється само собою, автоматично.
Але тепер добре відомо, що процеси обміну речовин, самовідновлення,
росту відбуваються тільки внаслідок збудження, функціонального
навантаження.
Дефіцит м’язової діяльності погано позначається на розвитку організму
школяра. Наші спостереження показали, що протягом навчального року (від
осені до весни) погіршується стан здоров’я, знижується працездатність,
з’являються несприятливі реакції серцево-судинної системи на фізичне
навантаження, функціональні зміни у вищій нервовій діяльності, неврози у
школярів молодшого шкільного віку, порушується сон. Основна причина —
обмеження рухової активності.
Введення систематичних фізичних вправ, активних ігор на свіжому повітрі
усуває функціональні зміни, нормалізує сон. Забави та ігри, а в грудному
віці масаж і гімнастика функціонально навантажують весь організм, всі
його тканини і структурно їх формують, удосконалюють. Фізичні вправи
необхідно проводити систематично. Здавна відомо, що людина, яка
послідовно і помірно займається фізкультурою, не потребує ніякого
лікування від хвороб.
Одноразове виконання фізичних вправ не викликає стійких змін в
організмі. Для формування їх потрібна систематичність і поступове
збільшення фізичного навантаження. Руховий режим слід здійснювати в усі
сезони року. Фізичні вправи, інтенсивність і обсяг навантаження,
тривалість і частота повторень повинні відповідати станові здоров’я і
функціональним можливостям дитини.
Правильно побудований руховий режим сприятливо діє на скелетну, кісткову
системи та основні функції організму. Під впливом тренування в м’язах
збільшується кількість капілярів, товщають кістки. Настають зміни не
тільки в органах кровообігу, а й у крові — зростає рівень гемоглобіну,
еритроцитів, позитивні зміни відбуваються в печінці, серці, головному
мозку, органах дихання. Знижується сприйнятливість до простудних
захворювань, особливо тоді, коли заняття проводяться на свіжому повітрі.
Отже, правильно організований руховий режим сприятливо впливає на весь
організм, його органи та системи.
Якщо ж фізичні заняття не оздоровлюють, то, напевно, вони неправильно
організовані. При надмірному фізичному навантаженні у дітей може
розвинутися невротичний стан.
Звільняти малят грудного віку від масажу, гімнастичних вправ,
дошкільників — від фізичних занять, а школярів — від фізичної культури
можна лише тимчасово, на час гострих та інфекційних захворювань. Після
них заняття відновлюють за порадою лікаря. Обсяг занять з дітьми, які
мають хронічні захворювання, визначає лікар, враховуючи діагноз
захворювання та функціональні можливості організму. Якщо такі діти не
займаються фізкультурою, створюються умови для зниження опірності
організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища і
прогресування захворювання.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
