ПЛЕТІННЯ З ЛОЗИ.
Біля доріг, струмків, на берегах річок, озер, недалеко від будов, у
скверах, парках можна зустріти великі хащі верболозів або ж дерева з
розкинутими гілками, які деколи досягають тридцятиметрової висоти. Верба
(лоза) найбільш поширена як природний матеріал. Здавна люди запримітили
її чудові властивості. Міцна, зручна в плетінні, вона годилась для
створення великих та малих виробів.
Плетіння з лози — один із найдавніших видів народного мистецтва. За
свідченням археологів, воно виникло ще в епоху неоліту, набагато раніше
від гончарства, ткацтва, обробки дерева, металу. Поява плетених виробів
зумовлена наявністю сировини в достатній кількості, а також простими
техніками виконання, які не вимагали складних знарядь праці. У цей
період виникли основні види плетінь: просте, спіральне та ін.
Ми майже не знаємо імен народних майстрів минулого. Свою майстерність
вони передавали від батька до сина, від діда до внука, як у народі
кажуть — “з рук в руки”. З покоління в покоління вдосконалювали свої
винаходи, фантазію. Час відкидав усе випадкове, недовершене, шліфуючи й
зберігаючи тільки цінне та високохудожнє. Так пошуки й досягнення
окремих майстрів об’єднувалися, утворюючи скарбницю народної творчості.
Найбільшого поширення плетені вироби набули на початку XIX століття з
окореного прута. Про це свідчать акварелі львівського художника Юрія
Глоговського, де постаті людей в народному одязі доповнювали плетені
кошики та інші речі, якими користувалися селяни, а інколи міщани. Кошики
мали круглу або витягнуту форму вінця, густоплетені, ажурні, з накривкою
й відкриті.
Поширенню й розвитку народного промислу в XIX столітті сприяла місцева
керівна влада, яка дозволяла й допомагала створювати навчальні
май-стерні-школи. Одна з перших шкіл була відкрита 1879 року в с.
Нижневі Тлумацького району Івано-Франківської області. Подібні школи
пізніше організовувались у м. Сторожинці (1891) на Буковині, у с. Іза на
Закарпатті та інших місцевостях.
Велику роль у популяризації плетених виробів відігравали господарські
виставки-ярмарки, які відбувались у Полтаві (1837), Харкові (1849),
Києві (1852), на західних землях України — Львові (/877), Коломиї
(1880), Тернополі (1884). У цей період розширюється асортимент плетених
виробів і меблів (столи, крісла, дивани, дитячі качалки, дорожні речі,
кошики, хлібниці)
У даний час плетіння набуло чи не-найбільшої популярності і як вид
художнього промислу ввійшло до провідної групи ремесел, поступаючись
лише вишивці, ткацтву та кераміці.
Для плетіння використовують однорічні пагони різної довжини, придатний
також окорений і нескорений прути. Кору знімають двома способами:
очищають від кори свіжозрізані прути (липень—серпень, березень –
квітень), які кип’ятять протягом 30— 120 хв. (залежно від об’єму
посудини та кількості води). Після очищення прутики сортують,
просушують, зв’язують у невеликі пучки та ставлять у сухому приміщенні
на зберігання.
Для початкових занять із лозоплетіння потрібні однорічні прутики
довжиною 30—120 см різної товщини. З них можна виготовляти нескладні,
малої форми вироби: квіти, ромашки, хлібниці, кошики, за основу яких
береться кругле денце.
Для виготовлення круглого денця потрібно 6—8 паличок однакової товщини
завдовжки 8—12 см. Половину
їх розколюють посередині так, щоб утворився отвір, у який вставляємо
другу половину паличок. У результаті отримуємо хрестовину. Потім беремо
два тоненьких прутики і тоншим кінцем закріплюємо в хрестовині, після
чого починаємо плести косичкою з двох прутів. При плетінні денця кінці
хрестовини розгалужують від центру на рівні відстані, поступово їх
заплітаючи. Кругле денце можна виплітати різних діаметрів, залежно від
того, як воно буде використано в подальшій роботі.
На перших заняттях, використовуючи кругле денце, рекомендується
виготовляти нескладні вироби. Так, добавивши до круглого денця кілька
прутів, матимемо квіти, сонечко , метелика. Коли поєднати ці елементи,
то створимо чудові композиції: “Букет квітів”, “Ромашки”. Після такого
простого завдання бажано переходити до виконання складніших виробів:
хлібничок, вазочок, кошичків різних розмірів та форм, поступово вивчаючи
косички та види переплетень.
Заняття з лозоплетіння дадуть змогу учням навчитися ще одному виду
народної творчості. Узявши до рук лозу, дитина матиме можливість
створити речі, які раніше здавались їй не під силу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
