.

Конвалія звичайна Convallaria majalis L (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
303 2047
Скачать документ

Конвалія звичайна, Convallaria majalis L.

Для лікування використовують квіти і листя або всю надземну частину.

Хімічний склад: глікозиди конвалятоксин (0,3—0,4%) і конвалямарин,
ефірна олія, конваляринова кислота, сапоніни, аспарагін, нукор,
крохмаль, органічні кислоти (лимонна, яблучна).

Фармакологічні властивості. Конвалія регулює діяльність серця, підвищує
його працездатність, збільшує діурез.

Показання до призначення: аритмія, невроз серця, екстрасистолія, біль у
ділянці серця, хронічний ендокардит, значне фізичне навантаження,
нервові потрясіння, епілепсія, безсоння, тіреотоксикоз, хвороби очей,
використовується як сечогінний, заспокійливий й легкий проносний засіб.

Способи застосування. Внутрішньо—настій (6 г квітів на 200 мл окропу) по
1 столовій ложці або спиртову настойку— по 10—15 крапель на прийом 3
рази на день.

Для промивання очей застосовують настій (15 г квітів на 200 мл окропу).

Льон звичайний — Linum usitatissimum L.

Однорічна трав’яна рослина. Стебло циліндричне, вгорі гілчасте, листки
чергові, вузьколанцетовидні, квітки крупні, голубі, зібрані розлогими
зонтовидними суцвіттями. Віночок з п’ятьма пелюстками блакитного кольору
з темно-синіми прожилками. Плід — куляста коробочка з десятьма
насінинами.

Цвіте з червня до серпня, насіння достигає у липні— серпні.

Вирощують як культурну рослину.

Райони поширення — північні і середні області Європейської частини.

Для виготовлення ліків використовують товчене насіння або порошок з
лляної макухи.

Збирають восени і сушать на вільному повітрі. Оболонка сім’я гладенька,
блискуча, сім’я солодке, без запаху.

Сім’я льону містить 40 % жирної олії, оболонки — 6—8% слизових речовин,
до 24% білків, вітамін С, каротин. В усіх частинах льону є глюкозид
лінамарин, який при розкладанні утворює синильну кислоту. Слизові
речовини льону в гарячій воді набрякають, утворюючи слизовий відвар, що
має здатність обволікати запалені слизові оболонки і пом’якшувати дію
різних подразників.

У народній і науковій медицині сім’я використовують як пом’якшувальний і
обволікальний засіб, легке проносне. З лляної олії готують різні мазі.

Застосовують: 1) як обволікальний протизапальний засіб — слиз, який
готують безпосередньо перед використанням: 1 чайну ложку сім’я заварюють
у 4 столових ложках окропу;

2) у випадку частих запорів — відвар 1 чайної ложки сім’я на 1 склянку
окропу або свіжу лляну олію по 1—2 столові ложки на прийом;

3) для припарок беруть 1 склянку товченого сім’я або лляної макухи.

Льон входить до складу пом’якшувальної суміші.

Малина звичайна — Rubus idaeus L.

Багаторічний гілчастий кущ заввишки 0,5—2 м. Корінь дерев’янистий,
покручений (звивистий), сланкий, з надземними відгалуженнями. Стебла
колючі, листки довгасто-яйцевидні, зверху зелені, зісподу білоповстисті.
Квітки середні, зеленувато-білі, знаходяться в пазухових китицях і на
кінцевому щитовидно-волотистому суцвітті. Плід — складна кістянка,
куляста, малиново-червона, зрідка жовта; дрібні кістянки вкриті
волосинками. Достиглі плоди легко знімаються з конічного квітколожа.

Цвіте у травні—червні, достигає у липні—серпні. Росте дика малина у
лісах, між чагарниками. Райони поширення — майже вся територія СРСР.
Найбільше малини в лісах північної і середньої смуги Європейської
частини СРСР і в Сибіру, трапляється в горах Карпат, Кавказу, Середньої
Азії. Садову малину вирощують повсюди. Збирання і заготівля:
Свердловська і Томська області, Краснодарський край, Чувашія, Татарія,
Білорусія, Україна.

Для виготовлення ліків використовують достиглі плоди (ягоди) без
квітколожа.

Збирають стиглі ягоди в липні—серпні, обережно відокремлюючи ягоди від
квітколожа і складаючи у кошик.

Ягоди, очищені від зіпсованих плодів, сушать негайно після збирання,
розклавши їх тонким шаром на полотняних рамах, ситах, фанерних листах на
вільному повітрі, горищі, на печі, а також в овочевих сушарках при
температурі 50—60° С. Рекомендується перед сушінням ягоди прив’ялювати
на сонці. Добре висушені плоди не повинні забарвлювати рук, злипатися в
грудки; почорнілі ягоди викидають. Малина пахуча, кисло-солодка.

Зберігати малину треба у сухому місці, стежачи, щоб вона не збивалась у
грудочки, щоб не завелися черви.

Малина містить органічні кислоти (яблучну, винну, лимонну), цукор,
барвники, слиз, вітамін С. Малина — найкращий засіб проти простуди
(відвар, варення, сироп).. Витяжка з малинового кореня має
антигонадотропну дію.

Застосовують у випадку простуди — перебуваючи перший день у ліжку п’ють
по 2—3 склянки на ніч малинового чаю з 4 столових ложок ягід сухої
малини в 2 склянках окропу (настоюють 20 хв., проціджують), а як
потогінний засіб — п’ють 2—3 склянки чаю на ніч з малиновим варенням (2
чайні ложки на 1 склянку окропу). Малиновий сироп додають до ліків для
дітей. Ягоди малини входять До складу потогінного чаю № 1, 2.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020